Кафедра "Радіоелектроніка"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7538

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/re

Кафедра "Радіоелектроніка" була організована у 1971 році у складі факультету «Автоматика та приладобудування». З 1.09.2024 р. ( НАКАЗ 303 ОД від 28.08.2024 року ) кафедра "Радіоелектроніка" приєднана до кафедри "Мікро- та наноелектроніка"

Першим завідувачем кафедри "Радіоелектроніка" став, на той час, доцент, кандидат фізико-математичних наук, а пізніше – Заслужений працівник вищої школи України, доктор фізико-математичних наук, професор Віталій Іванович Таран. Він тривалий час (1983-1991) обіймав посаду проректора із наукової роботи Харківського політехнічного інституту, у 1991-2009 роках – посаду директора Інституту іоносфери.

Задля підвищення якості підготовки спеціалістів на базі кафедри і Інституту іоносфери МОН і НАН України створено Науково-учбовий центр "Іоносфера".

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерного моделювання, прикладної фізики та математики Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор фізико-математичних наук, 2 кандидата технічних наук, 2 кандидата фізико-математичних наук, 1 кандидат історичних наук; 1 співробітник має звання професора, 1 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 21

Пристрій захисту приймача
(ДП "Український інститут промислової власності", 2003) Рогожкін, Євген Васильович; Ємельянов, Леонід Якович; Тритяченко, Олександр Олександрович
Пристрій захисту приймача, що містить два хвилевідно-щілинні мости, з'єднані двома хвилевідними секціями з газовими розрядниками, та суматор НВЧ-сигналів, перший вхід якого з'єднаний з першим виходом другого хвилевідно-щілинного моста безпосередньо, а другий вхід з'єднаний з другим виходом моста через чотириполюсник, виконаний як послідовно з'єднані атенюатор та фазообертач, який відрізняється тим, що додатково введені дюдний комутатор та другий регульований чотириполюсник, причому другий вихід другого моста з'єднаний з входом дюдного комутатора, перший вихід якого з'єднаний з входом першого чотириполюсника з регульованим коефіцієнтом передачі, виконаного як послідовно з'єднані атенюатор та фазообертач, другий вихід дюдного комутатора з'єднаний з входом другого аналогічного чотириполюсника, а виходи обох чотириполюсників з'єднані з другим входом суматора.
Пристрій захисту приймача
(Відкрите акціонерне товариство "Патент", 2001) Рогожкін, Євген Васильович; Ємельянов, Леонід Якович; Мозгова, Оксана Леонідівна
Пристрій захисту приймача, який містить два хвилевідно-щілинних мости, з'єднані двома хвилевідними секціями з газовими розрядниками, який відрізняється тим, що вихід другого хвилевідно-щілинного моста з'єднаний з одним із виходів суматора НВЧ-сигналів, а другий вихід цього моста - з чотириполюсником з регульованим коефіцієнтом передачі, який також під'єднаний до другого входу суматора. 2. Пристрій захисту приймача за п. 1, який відрізняється тим, що чотириполюсник з регульованим коефіцієнтом передачі виконаний у вигляді послідовно з'єднаних коаксіального атенюатора та фазообертача, а суматор НВЧ-сигналів – у вигляді спрямованого відгалужувача.
Спосіб визначення концентрації електронів у максимумі іонізації іоносфери
(ДП "Український інститут промислової власності", 2006) Котов, Дмитро Володимирович; Пуляєв, Валерій Олександрович; Рогожкін, Євген Васильович
Спосіб визначення електронної концентрації у максимумі іонізації іоносфери в імпульсних некогерентних РЛС зі спільною приймально-передавальною антеною, що включає періодичне випромінювання пари когерентних радіоімпульсів, перший з яких має заповнення у вигляді звичайної хвилі, а другий - у вигляді незвичайної хвилі, окремий прийом звичайної та незвичайної хвиль некогерентно розсіяного іоносферою сигналу, перенос сигналів звичайної та незвичайної хвиль на проміжну частоту, затримку сигналу звичайної хвилі на час, який дорівнює затримці між когерентними імпульсами, вимірювання квадратурних компонент взаємокореляційної функції між затриманим сигналом звичайної хвилі та сигналом незвичайної хвилі, який відрізняється тим, що додатково вимірюють автокореляційну функцію обвідної некогерентно розсіяного сигналу, обчислюють модуль коефіцієнта кореляції між звичайною та незвичайною хвилями та визначають середню величину концентрації електронів в імпульсному об'ємі на заданій висоті за номограмами.
Магнитная, ионосферная и атмосферная бури большой интенсивности в сентябре 1998 года: сравнение результатов измерений и моделирования
(Національне космічне агентство України, 2003) Григоренко, Е. И.; Дзюбанов, Дмитрий Анатольевич; Лысенко, В. Н.; Таран, В. И.; Черногор, Леонид Феоктистович
Наблюдения с помощью радара некогерентного рассеяния в Харькове одной из сильнейших магнитных бурь 25 сентября 1998 г. показали значительные изменения поведения среднеширотной ионосферы, которая относится к внутренней области плазмосферы (геомагнитная широта радара 45.7 °, L = 1.9). Рассматриваются некоторые особенности ярко выраженной негативной ионосферной бури. К ним относятся: значительные уменьшения электронной концентрации, увеличение высоты максимума слоя F2, увеличение температуры заряженных и нейтральных компонентов атмосферы. Они объясняются в терминах термосферных возмущений, джоулива нагрева, проникновение магнитосферных электрических полей в средние широты, а также другими эффектами. Сравниваются результаты измерений и моделирования атмосферных и ионосферных процессов во время возмущения.
Моделирование полуденных значений электронной концентрации в максимуме области F2 ионосферы по данным Харьковского радара некогерентного рассеяния
(Національне космічне агентство України, 2004) Дзюбанов, Дмитрий Анатольевич; Захаров, И. Г.; Ляшенко, Михаил Владимирович
Для моделирования полуденных значений электронной концентрации в максимуме области F2 ионосферы использованы данные Харьковского радара некогерентного рассеяния. Показано, что для адекватного описания зависимости дневных значений электронной концентрации в максимуме области F2 ионосферы необходимо использовать полином третьего порядка. Значительное внимание уделено оценке надежности результатов расчетов. Рассчитаны коэффициенты регрессии для всех сезонов. Установлены особенности сезонных вариаций на различных фазах солнечного цикла. Показано, что их основной причиной могут быть приливные и планетарные волны.
Исследование и моделирование вариаций параметров ионосферной плазмы в период минимума 23-го цикла солнечной активности
(Національне космічне агентство України, 2008) Дзюбанов, Дмитрий Анатольевич; Ляшенко, Михаил Владимирович; Черногор, Леонид Феоктистович
Представлены результаты анализа суточных и сезонных вариаций параметров геокосмической плазмы (концентрации электронов N, температуры электронов Тₑ и ионов Тᵢ) в период минимума 23-го цикла солнечной активности. Подтверждено существование сезонной и полугодовой аномалий в вариациях N в максимуме области F2 ионосферы. Проведено полуэмпирическое моделирование параметров динамических процессов в геокосмосе. Выявлены особенности пространственно-временного распределения параметров ионосферы над центрально-европейским регионом в минимуме солнечной активности.
Сопоставление данных Харьковского радара некогерентного рассеяния с международной справочной моделью ионосферы IRI–2001
(Національне космічне агентство України, 2002) Дзюбанов, Дмитрий Анатольевич; Лысенко, В. Н.; Таран, В. И.
Характеристики рекомбинационных процессов в ночной F-области ионосферы по данным некогерентного рассеяния
(Національне космічне агентство України, 2002) Дзюбанов, Дмитрий Анатольевич; Емельянов, Леонид Яковлевич; Ляшенко, Михаил Владимирович
Многокритериальный синтез систем управления реакторной установки путем минимизации интегральных квадратичных оценок
(Государственное предприятие "Государственный научно-технический центр по ядерной и радиационной безопасности", 2009) Никулина, Елена Николаевна; Северин, Валерий Петрович
Рассматривается математическое моделирование систем автоматического управления реакторной установки ВВЭР-1000 с различными типами регуляторов. Разработаны линейные модели систем управления тепловой мощностью ядерного реактора ВВЭР-1000. Приведены результаты многокритериального синтеза систем управления тепловой мощностью ядерного реактора ВВЭР-1000 путем минимизации улучшенных интегральных квадратичных оценок. Разработаны линейные модели систем управления производительностью парогенератора ПГВ-1000. Проведены идентификация и многокритериальная оптимизация систем управления производительностью парогенератора ПГВ-1000 с различными типами регуляторов.
Математическое моделирование парогенератора атомного энергоблока
(НТУ "ХПИ", 2006) Северин, Валерий Петрович; Никулина, Елена Николаевна
Отримані рівняння матеріального і теплового балансів для водяного та двох парових акумуляторів парогенератора. Виконано лінеаризацію рівнянь в області номінального режиму. Приведена лінійна математична модель парогенератора у просторі станів. Отримані формули обчислення параметрів математичної моделі через конструктивні параметри парогенератора.