Кафедра "Радіоелектроніка"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7538

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/re

Кафедра "Радіоелектроніка" була організована у 1971 році у складі факультету «Автоматика та приладобудування». З 1.09.2024 р. ( НАКАЗ 303 ОД від 28.08.2024 року ) кафедра "Радіоелектроніка" приєднана до кафедри "Мікро- та наноелектроніка"

Першим завідувачем кафедри "Радіоелектроніка" став, на той час, доцент, кандидат фізико-математичних наук, а пізніше – Заслужений працівник вищої школи України, доктор фізико-математичних наук, професор Віталій Іванович Таран. Він тривалий час (1983-1991) обіймав посаду проректора із наукової роботи Харківського політехнічного інституту, у 1991-2009 роках – посаду директора Інституту іоносфери.

Задля підвищення якості підготовки спеціалістів на базі кафедри і Інституту іоносфери МОН і НАН України створено Науково-учбовий центр "Іоносфера".

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерного моделювання, прикладної фізики та математики Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор фізико-математичних наук, 2 кандидата технічних наук, 2 кандидата фізико-математичних наук, 1 кандидат історичних наук; 1 співробітник має звання професора, 1 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Фільтри

2010 - 2019164

Налаштування

Початкова дата: 2010Кінцева дата: 2019

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 164
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб імітації сигналу некогерентного розсіяння відповідно до стану та динаміки іоносферної плазми
    (ДП "Український інститут промислової власності", 2011) Пуляєв, Валерій Олександрович; Мірошніков, Артем Євгенійович; Богомаз, Олександр Вікторович; Ємельянов, Леонід Якович; Козлов, Сергій Сергійович
    Корисна модель відноситься до радіолокації зокрема до радіотехнічних методів синтезу сигна лів, подібних до прийнятих під час зондування іоносфери. Ці сигнали характеризуються статистичними характеристиками, що несуть в собі інформацію про фізичні параметри процесів в іоносферній плазмі.
  • Ескіз
    Документ
    Математическое моделирование системы электроснабжения научно-исследовательского комплекса института ионосферы
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Козлов, Сергей Сергеевич
  • Ескіз
    Документ
    Понижение мощности собственных шумов усилительных каскадов
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2013) Козлов, Сергей Сергеевич; Брезгунов, Александр Владимирович
  • Ескіз
    Документ
    Зберігання даних радара некогерентного розсіяння в форматі XML
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2010) Козлов, Сергій Сергійович; Богомаз, О. В.; Пуляєв, В. О.
  • Ескіз
    Документ
    Принцип побудови мереж, що самоорганізуються, на основі технології LTE
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Соснова, О. А.; Під'ячий, Гліб Юрійович
  • Ескіз
    Документ
    Підсистема автоматизованої системи управління навчальним процесом "Електронний Деканат"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Грейнер, Г. А.; Римар, Сергій Іванович
  • Ескіз
    Документ
  • Ескіз
    Документ
    Система керування фільтрокомпенсуючим пристроєм з fuzzy-регулятором другого порядку
    (ФОП Мезіна В., 2017) Левон, Олена Олександрівна
  • Ескіз
    Документ
    Оптимізація енергопостачання науково-дослідного комплексу інституту іоносфери
    (ФОП Мезіна В., 2017) Козлов, Сергій Сергійович
  • Ескіз
    Документ
    Модификация цифрового представления радиолокационных сигналов
    (ПФ "Колегиум", 2019) Рогожкин, Евгений Васильевич; Подъячий, Юрий Иванович; Емельянов, Леонид Яковлевич
    Возможность применения компьютеров (ПК) в качестве многофункционального элемента систем обработки радиолокационных сигналов определяется наличием такого их дискретного представления, которое исключает существенные потери информации. Радиолокаторы с предельно высокой энергетикой используются для исследования ионосферы методом некогерентного рассеяния (НР). Например, параметр PG радиолокатора НР Института ионосферы НАН и МОН Украины в импульсе длительностью до 1 мс достигает 25 ГВт. Даже при такой энергетике сигнал рассеяния – случайный по своей природе и непрерывно распределенный по развертке дальности – может быть на один-два порядка ниже уровня шума. Следовательно, обязательным условием ионосферных измерений с использованием, например, цифровых коррелометров, является временное накопление сеансами от одной до 30 минут в зависимости от задачи измерений. Соотношение сигнал/шум зависит от высотного распределения концентрации электронов в ионосфере и определяет высотный интервал исследований (100 – 1500 км). Следует отметить, что ширина спектра сигнала НР существенно, но монотонно увеличивается с высотой. Как показывает практика ионосферных измерений, интервал корреляции уменьшается вчетверо. Наличие этого фактора при измерениях автокорреляционной функции (АКФ) требует, как минимум, изменения шага по задержке в пределах каждой развертки дальности. Кратковременные (несколько секунд) беспорядочные отражения от дискретных объектов, попадающих в диаграмму направленности антенны (и главный лепесток, и боковые), создают затруднения при завершающей обработке результатов ионосферных измерений в реальном масштабе времени. Количество отражений (самолеты, космические аппараты, "космический мусор") достигает нескольких сотен в сутки. Это обусловливает необходимость выявлять и идентифицировать отражения для неискаженной интерпретации результатов ионосферных исследований. С другой стороны, информация о дискретных объектах, получаемая обработкой сигналов отражения, может быть полезна для практических целей.