Кафедра "Радіоелектроніка"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7538

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/re

Кафедра "Радіоелектроніка" була організована у 1971 році у складі факультету «Автоматика та приладобудування». З 1.09.2024 р. ( НАКАЗ 303 ОД від 28.08.2024 року ) кафедра "Радіоелектроніка" приєднана до кафедри "Мікро- та наноелектроніка"

Першим завідувачем кафедри "Радіоелектроніка" став, на той час, доцент, кандидат фізико-математичних наук, а пізніше – Заслужений працівник вищої школи України, доктор фізико-математичних наук, професор Віталій Іванович Таран. Він тривалий час (1983-1991) обіймав посаду проректора із наукової роботи Харківського політехнічного інституту, у 1991-2009 роках – посаду директора Інституту іоносфери.

Задля підвищення якості підготовки спеціалістів на базі кафедри і Інституту іоносфери МОН і НАН України створено Науково-учбовий центр "Іоносфера".

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерного моделювання, прикладної фізики та математики Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор фізико-математичних наук, 2 кандидата технічних наук, 2 кандидата фізико-математичних наук, 1 кандидат історичних наук; 1 співробітник має звання професора, 1 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Фільтри

2013 - 20205

Налаштування

Ключові слова: search.filters.subject.ionosphere

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Ескіз
    Документ
    Формування світової мережі наукових центрів з досліджень іоносфери методом некогерентного розсіяння радіохвиль
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Кузьменко, Наталія Олексіївна; Левон, Олена Олександрівна; Козлов, Сергій Сергійович; Римар, Сергій Іванович
    У статті розглянуто етапи розвитку теорії методу некогерентного розсіяння, як одного з методів вивчення іоносфери. Висвітлено передумови заснування наукових осередків зі спостереження іоносфери методом некогерентного розсіяння, створення й розвиток експериментальної бази досліджень та формування світової мережі таких установ. Ідея методу НР належить американському вченому Уїльяму Гордону. Метод НР став найбільш інформативним і точним методом дослідження практично всіх характеристик іоносфери. Він дозволяв вимірювати електронну концентрацію нижче й вище головного максимуму, що було неможливо при вертикальному зондуванні. Перевагою методу НР э те, що значну кількість характеристик іоносфери можна було вимірювати одночасно в значному інтервалі висот. Це прирівнюється до запуску добре оснащеною геофізичної ракети. Тривалість таких досліджень порівняно з епізодичними ракетними спостереженнями робить цей метод унікальним. Сьогодні метод вважається найбільш інформативнішим і точним.
  • Ескіз
    Документ
    Квазиоптимальный прием сигналов некогерентного рассеяния
    (НТУ "ХПИ", 2015) Емельянов, Леонид Яковлевич; Богомаз, Александр Викторович; Касымов, Идрис Магсимович
    В результате проведенного для широкого диапазона высот и различного состояния космической погоды анализа спектральных характеристик некогерентно рассеянного (НР) ионосферой сигнала обоснована необходимость квазиоптимальной фильтрации полезного сигнала. Разработано устройство для квазиоптимальной фильтрации НР сигналов, предназначенное для работы в составе радара НР для повышения отношения сигнал/шум с минимальными искажениями спектра полезного сигнала.
  • Ескіз
    Документ
    Практические особенности и ограничения временного и высотного усреднения данных радара некогерентного рассеяния
    (НТУ "ХПИ", 2015) Богомаз, Александр Викторович; Котов, Дмитрий Владимирович
    Рассмотрены особенности временно́го и высотного усреднения автокорреляционных функций некогерентно рассеянного сигнала. Оценены сверху допустимые значения интервалов усреднения, при которых ещё не возникают существенные смещения оценок параметров ионосферной плазмы. Обоснована возможность временно́го усреднения данных на интервале до 60 минут. Показано, что при использовании простого длинного зондирующего радиоимпульса дополнительное высотное усреднение может привести к недопустимым искажениям высотно-временны́х вариаций параметров ионосферы.
  • Ескіз
    Документ
    Ракетные возмущения ионосферы по данным зондирования методом некогерентного рассеяния
    (НТУ "ХПИ", 2013) Подъячий, Юрий Иванович
    Предложена методика обработки данных зондирования ионосферы методом некогерентного рассеяния с целью выделения возмущений сечения рассеяния ионосферной плазмы после стартов мощных ракет-носителей. Приведены примеры обработки реальных данных зондирования ионосферы над Харьковом во время запусков ракет с космодрома Байконур
  • Ескіз
    Документ
    Теоретический расчёт околополуденных значений скорости движения плазмы в F2-области
    (НТУ "ХПИ", 2013) Гринченко, С. В.; Дзюбанов, Дмитрий Анатольевич
    Представлены результаты теоретического моделирования скорости переноса и электронной концентрации области F2 околополуденной ионосферы для магнитоспокойных условий в дни летнего и зимнего солнцестояний. Особый интерес представляет расчёт скорости переноса, сезонные изменения которой являются малоизученными. Проведено сопоставление теоретических расчётов с экспериментальными данными