Кафедра "Парогенераторобудування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/4698

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/pgs

Від 1938 року кафедра має назву "Парогенераторобудування", первісна назва – кафедра парових турбін.

Кафедра парових турбін у 1930 році виділилися як самостійна зі складу кафедри теплотехніки, на якій професори Георгій Федорович Бураков, Петро Матвійович Мухачов і С. Н. Семихватов забезпечували підготовку інженерів парових котлів. Уперше курс парових котлів почав читати в інституті в 1888 році професор Олексій Іванович Предтеченський.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор технічних наук, 4 кандидати технічних наук; 1 співробітник має звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 47
  • Ескіз
    Документ
    Вибір обмежень при оптимізації параметрів устаткування енергоблоків АЕС методами математичного моделювання
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Єфімов, Олександр В'ячеславович; Гаркуша, Тетяна Анатоліївна; Єсипенко, Т. О.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні підходи до розрахунків та оптимізації параметрів устаткування енергоблоків АЕС методами математичного моделювання
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016) Єфімов, Олександр В'ячеславович; Гаркуша, Тетяна Анатоліївна; Єсипенко, Тетяна Олексіївна
  • Ескіз
    Документ
    Розробка термосифонного теплообмінника для використання у теплоутилізаційній системі
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016) Єфімов, Олександр В'ячеславович; Гончаренко, Олександр Леонідович
  • Ескіз
    Документ
    Утворення оксидів азоту при спалюванні палива в котлах
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016) Єфімов, Олександр В'ячеславович; Тютюник, Лариса Іванівна; Іванова, Лідія Анатоліївна; Півоварова, Н. В.
  • Ескіз
    Документ
    Вміст шкідливих домішок в продуктах згорання
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016) Єфімов, Олександр В'ячеславович; Гаркуша, Тетяна Анатоліївна; Іванова, Лідія Анатоліївна; Ульянцева, Ю. А.
  • Ескіз
    Документ
    Застосування методів інтервального аналізу для визначення експлуатаційних характеристик енергоблоків АЕС
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Потаніна, Тетяна Володимирівна; Єфімов, Олександр В'ячеславович
    Державна програма продовження терміну експлуатації енергоблоків АЕС України та нормативні документи підкреслюють важливість розробки методів підвищення достовірності оцінки показників безпеки, надійності і ефективності експлуатації систем і устаткування енергоблоків атомних електростанцій. Для модернізації систем керування енергетичними об'єктами і забезпечення точності прийнятих персоналом рішень необхідна розробка моделей процесів і устаткування, які враховують численні чинники невизначеності вхідних і вихідних даних, неточності вимірювань. Розглянуто визначення експлуатаційних (енергетичних) характеристик одного із значущих елементів вологопарових турбін енергоблоків АЕС – сепаратора-пароперегрівника: побудова залежності температури пари, що нагрівається, на виході з першого ступеня від навантаження енергоблоку. Представлено нелінійну модель такої залежності, коефіцієнти якої визначено за допомогою методу мінімізації Левенберга-Марквардта. Наявність нестатистичного характеру похибок вимірювань і невизначеностей в експериментальних даних робить некоректним застосування класичних статистичних методів. Розглядається ситуація обмеженості похибки без вірогідної інформації про її розподіл. Для оцінювання коефіцієнтів емпіричної залежності, що конструюється за результатами експериментальних даних, пропонується застосування чисельних методів інтервального аналізу. Описано теоретичну суть кроків інтервального оцінювання та математичний апарат, що дозволяє побудувати інтервальну модель. Здійснено перехід до лінійної моделі, параметри якої – інтервали, що є мінімальними зовнішніми оцінками інформаційної множини параметрів. Інтервальний підхід дозволяє побудувати уточнену трубку, яка гарантовано містить припустимі залежності температури пари, що нагрівається від електричної потужності енергоблоку. В ситуації невизначеності даних та обмеженості похибок чисельні методи інтервального аналізу дозволяють створювати моделі процесів та устаткування енергоблоків атомних електростанцій з максимально можливою їх відповідністю реальному об'єкту.
  • Ескіз
    Документ
    Енергетика і розвиток цивілізації
    (НТУ "ХПІ", 2017) Єфімов, Олександр В'ячеславович; Тютюник, Лариса Іванівна; Іванова, Лідія Анатоліївна; Касілов, Віктор Йосипович
  • Ескіз
    Документ
    Сучасна теплова електрична станція
    (НТУ "ХПІ", 2017) Єфімов, Олександр В'ячеславович; Тютюник, Лариса Іванівна; Іванова, Лідія Анатоліївна; Касілов, Віктор Йосипович
  • Ескіз
    Документ
    Загальні підходи до оптимізації основного устаткування енергоблоків АЕС методами математичного моделювання
    (НТУ "ХПІ", 2018) Єфімов, Олександр В'ячеславович; Єсипенко, Тетяна Олексіївна; Гаркуша, Тетяна Анатоліївна
  • Ескіз
    Документ
    Захист навколишнього середовища від шкідливих викидів оксидів азоту при роботі котлів
    (НТУ "ХПІ", 2018) Єфімов, Олександр В'ячеславович; Тютюник, Лариса Іванівна; Касілов, Віктор Йосипович; Іванова, Лідія Анатоліївна
    Стаття присвячена розвитку методів захисту навколишнього середовища від шкідливих викидів оксидів азоту при роботі парових та водогрійних котлів. Скорочення викидів оксидів азоту в атмосферу димовими газами принципово може бути здійснено по таких основних напрямах: застосування спеціальних технології спалювання палива, що запобігає значному окисленню азоту, зокрема використання для горіння в якості окислювача кисню; застосування рідких або твердих сорбентів, що поглинають з димових газів оксиди азоту з подальшою регенерацією і отриманням товарних форм зв’язаного азоту; каталітичне розкладання оксиду азоту на елементарний азот і кисень.