Кафедра "Парогенераторобудування"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/4698
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/pgs
Від 1938 року кафедра має назву "Парогенераторобудування", первісна назва – кафедра парових турбін.
Кафедра парових турбін у 1930 році виділилися як самостійна зі складу кафедри теплотехніки, на якій професори Георгій Федорович Бураков, Петро Матвійович Мухачов і С. Н. Семихватов забезпечували підготовку інженерів парових котлів. Уперше курс парових котлів почав читати в інституті в 1888 році професор Олексій Іванович Предтеченський.
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор технічних наук, 4 кандидати технічних наук; 1 співробітник має звання професора, 4 – доцента.
Переглянути
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Вибір обмежень при оптимізації параметрів устаткування енергоблоків АЕС методами математичного моделювання(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Єфімов, Олександр В'ячеславович; Гаркуша, Тетяна Анатоліївна; Єсипенко, Т. О.Документ Удосконалення технологічної схеми спалювання газу в теплових установках металургійних підприємств(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Єфімов, Олександр В'ячеславович; Ліфшиць, Петро Володимирович; Каверцев, Валерій ЛеонідовичМетою даної статті є представлення засобів щодо підвищення адіабатичної температури горіння палива, що подається в пальник для підігріва повітронагрівача металургійних підприємств та скорочення використання природного газу. Представлені три види засобів підвищення адіабатичної температури горіння палива у вигляді технологічних схеми подачі палива в пальник. Проведено стислий аналіз усіх видів схем. Проаналізовано їх переваги та недоліки.Документ Варіант вирішення проблеми енергоємності виробництва та енергозабезпечення економіки України(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Єфімов, Олександр В'ячеславович; Каверцев, Валерій Леонідович; Дягілєв, Вадим ОлександровичДокумент Аналіз конструкційних характеристик горизонтальних парогенераторів ПГВ-1000 для АЕСс з ВВЕР(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Єфімов, Олександр В'ячеславович; Тютюник, Лариса Іванівна; Мотовільнік, Анастасія ВадимівнаДокумент Аналіз сучасних методів і підходів до математичного моделювання та оптимізіції параметрів технологічних процесів в енергетичному устаткуванні енергоблоків ТЕС і АЕС(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Єфімов, Олександр В'ячеславович; Тютюник, Лариса Іванівна; Каверцев, Валерій Леонідович; Гаркуша, Тетяна Анатоліївна; Мотовільнік, Анастасія Вадимівна; Ліфшиць, Петро ВолодимировичУ матеріалах статті розглянуті класифікація сучасних методів системного аналізу, основні положення теорії і засобів математичного моделювання технологічних процесів в енергетичному устаткуванні, що призначені для автоматизованого управління складними теплоенергетичними системами. Розглянуті методи і підходи до математичного моделювання та оптимізації параметрів технологічних процесів в енергоблоках теплових (ТЕС) та атомних електростанцій (АЕС).Документ Методичні підходи до розрахунків та оптимізації параметрів устаткування енергоблоків АЕС методами математичного моделювання(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016) Єфімов, Олександр В'ячеславович; Гаркуша, Тетяна Анатоліївна; Єсипенко, Тетяна ОлексіївнаДокумент Розробка термосифонного теплообмінника для використання у теплоутилізаційній системі(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016) Єфімов, Олександр В'ячеславович; Гончаренко, Олександр ЛеонідовичДокумент Утворення оксидів азоту при спалюванні палива в котлах(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016) Єфімов, Олександр В'ячеславович; Тютюник, Лариса Іванівна; Іванова, Лідія Анатоліївна; Півоварова, Н. В.Документ Вміст шкідливих домішок в продуктах згорання(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016) Єфімов, Олександр В'ячеславович; Гаркуша, Тетяна Анатоліївна; Іванова, Лідія Анатоліївна; Ульянцева, Ю. А.Документ Застосування методів інтервального аналізу для визначення експлуатаційних характеристик енергоблоків АЕС(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Потаніна, Тетяна Володимирівна; Єфімов, Олександр В'ячеславовичДержавна програма продовження терміну експлуатації енергоблоків АЕС України та нормативні документи підкреслюють важливість розробки методів підвищення достовірності оцінки показників безпеки, надійності і ефективності експлуатації систем і устаткування енергоблоків атомних електростанцій. Для модернізації систем керування енергетичними об'єктами і забезпечення точності прийнятих персоналом рішень необхідна розробка моделей процесів і устаткування, які враховують численні чинники невизначеності вхідних і вихідних даних, неточності вимірювань. Розглянуто визначення експлуатаційних (енергетичних) характеристик одного із значущих елементів вологопарових турбін енергоблоків АЕС – сепаратора-пароперегрівника: побудова залежності температури пари, що нагрівається, на виході з першого ступеня від навантаження енергоблоку. Представлено нелінійну модель такої залежності, коефіцієнти якої визначено за допомогою методу мінімізації Левенберга-Марквардта. Наявність нестатистичного характеру похибок вимірювань і невизначеностей в експериментальних даних робить некоректним застосування класичних статистичних методів. Розглядається ситуація обмеженості похибки без вірогідної інформації про її розподіл. Для оцінювання коефіцієнтів емпіричної залежності, що конструюється за результатами експериментальних даних, пропонується застосування чисельних методів інтервального аналізу. Описано теоретичну суть кроків інтервального оцінювання та математичний апарат, що дозволяє побудувати інтервальну модель. Здійснено перехід до лінійної моделі, параметри якої – інтервали, що є мінімальними зовнішніми оцінками інформаційної множини параметрів. Інтервальний підхід дозволяє побудувати уточнену трубку, яка гарантовано містить припустимі залежності температури пари, що нагрівається від електричної потужності енергоблоку. В ситуації невизначеності даних та обмеженості похибок чисельні методи інтервального аналізу дозволяють створювати моделі процесів та устаткування енергоблоків атомних електростанцій з максимально можливою їх відповідністю реальному об'єкту.