Кафедра "Парогенераторобудування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/4698

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/pgs

Від 1938 року кафедра має назву "Парогенераторобудування", первісна назва – кафедра парових турбін.

Кафедра парових турбін у 1930 році виділилися як самостійна зі складу кафедри теплотехніки, на якій професори Георгій Федорович Бураков, Петро Матвійович Мухачов і С. Н. Семихватов забезпечували підготовку інженерів парових котлів. Уперше курс парових котлів почав читати в інституті в 1888 році професор Олексій Іванович Предтеченський.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор технічних наук, 4 кандидати технічних наук; 1 співробітник має звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Фільтри

20171

Налаштування

Автор: search.filters.author.Гончаренко, Александр ЛеонидовичDOI: search.filters.doi.10.20998/2078-774X.2017.09.12

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Повышение экономичности и экологической эффективности теплоутилизационной системы конденсационного типа путем ввода влаги в топку котла
    (НТУ "ХПИ", 2017) Ефимов, Александр Вячеславович; Гончаренко, Александр Леонидович
    С целью повышения экономичности и экологических показателей системы для глубокой утилизации теплоты уходящих газов котельного агрегата небольшой паропроизводительности предложено осуществить ввод влаги в топку котла. С помощью компьютерной программы выполнено расчетное исследование по оценке влияния этой технологии на технико-экономические, теплотехнические и конструктивные характеристики теплоутилизационной системы и ее элементов. Осуществлена оценка воздействия впрыска влаги на степень снижения выбросов оксидов азота в окружающую среду. Показано, что предлагаемая технология является достаточно эффективной: при вводе 10 % влаги в зону горения топлива КПД системы повышается на 1,1 %, а концентрация оксидов азота в продуктах сгорания топлива уменьшается на 25 %.