Кафедра "Парогенераторобудування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/4698

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/pgs

Від 1938 року кафедра має назву "Парогенераторобудування", первісна назва – кафедра парових турбін.

Кафедра парових турбін у 1930 році виділилися як самостійна зі складу кафедри теплотехніки, на якій професори Георгій Федорович Бураков, Петро Матвійович Мухачов і С. Н. Семихватов забезпечували підготовку інженерів парових котлів. Уперше курс парових котлів почав читати в інституті в 1888 році професор Олексій Іванович Предтеченський.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор технічних наук, 4 кандидати технічних наук; 1 співробітник має звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Ескіз
    Документ
    Побудування моделі для розрахунку водо-водяного теплообмінника у складі мутьтипаливного котельного агрегату
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Каверцев, Валерій Леонідович; Дягілєв, Вадим Олександрович
    Метою даної статті є створення напряму для розробки комплексної програми розрахунку мультипаливних котельних агрегатів. У статті пропонується розрахунок водо-водяного теплообміннику який входить до складу мультипаливного котла. Представлений варіант логічної блок-схеми даного розрахунку можна буде використовувати для розробки варіантів конструкцій мультипаливних котельних агрегатів за допомогою програмних комплексів в комп’ютерному середовищі.
  • Ескіз
    Документ
    Моделирование осесимметричной теплопроводности в компактных изделиях керамического ядерного топлива с учетом температурных зависимостей теплофизических характеристик
    (НТУ "ХПИ", 2018) Ефимов, Александр Вячеславович; Ромашов, Юрий Владимирович; Чибисов, Дмитрий Алексеевич
    Обсуждаются возможности применения различных математических формулировок для моделирования осесимметрично теплопроводности компактных изделий керамического ядерного топлива. Показано, что применение уравнения теплопроводности, записанного относительно температуры, может вносить погрешности, связанные с неопределенностью исходных данных о производной температурной зависимости коэффициента теплопроводности, которая доступна исключительно в табулированной форме для значений температуры, разделенных достаточно большим шагом. Это обстоятельство является существенным для моделирования осесимметричной теплопроводности компактных изделий керамического ядерного топлива, поскольку его теплопроводность существенно зависит от температуры, уменьшаясь в 2,5 раза при изменении температуры от 323 K до 1073 K. Показано, что для изучения осесимметричной теплопроводности компактных изделий керамического ядерного топлива наибольший интерес представляет смешанная математическая формулировка задачи теплопроводности относительно полей температуры и вектора теплового потока, поскольку соответствующие дифференциальные уравнения не содержат производной температурной зависимости коэффициента теплопроводности. При этом погрешности, вносимые аппроксимацией значений коэффициента теплопроводности по имеющимся табличным данным, будут ограничены погрешностью аппроксимации значений коэффициента теплопроводности, которая легко контролируется по имеющимся табличным данным о значениях коэффициента теплопроводности. Для решения задачи теплопроводности, формулированной в смешанной форме относительно полей температуры и вектора теплового потока, предлагается использовать метод полу-дискретизации, который сводит рассматриваемую задачу к определению временных зависимостей искомых величин в отдельных точках исследуемой области компактного изделия керамического ядерного топлива. Для этого предлагается конечно-разностными формулами заменять производные только по пространственным координатам, что позволит получить обыкновенные дифференциальные уравнения с начальными условиями для определения узловых значений искомых величин).
  • Ескіз
    Документ
    Удосконалення моделі теплогідравлічного розрахунку мультіпаливного котельного агрегату
    (НТУ "ХПІ", 2018) Каверцев, Валерій Леонідович; Дягілєв, Вадим Олександрович; Єсипенко, Тетяна Олексіївна
    Метою даної статті є створення напряму до розробки комплексної програми розрахунку мультіпаливних котельних агрегатів. У статті пропонується вдосконалення моделі теплогідравлічного розрахунку мультіпаливного котла. Представлений варіант логічної блок-схеми теплового розрахунку мультипаливного котельного агрегату з урахуванням його системи сепарації. Цю блок-схему можна буде використовувати для розробки варіантів конструкцій мультипаливних котельних агрегатів за допомогою програмних комплексів в комп'ютерному середовищі. Розроблені рішення можуть бути застосовані при розробці перспективних конструкцій мультипаливних котельних агрегатів, здатних працювати в широкому діапазоні експлуатаційних навантажень.
  • Ескіз
    Документ
    Применение метода Мерсона для исследования процесса самовоспламенения пылевоздушной смеси
    (НТУ "ХПИ", 2017) Ромашов, Юрий Владимирович; Вецнер, Юлана Игоревна
    Рассмотрено применение метода Мерсона для численного интегрирования системы обыкновенных дифференциальных уравнений, описывающих процесс самовоспламенения воздушной смеси пылевидного топлива, движущейся в цилиндрическом канале. Показано, что за счет автоматического выбора шага интегрирования метод Мерсона позволяет исследовать процессы практически скачкообразных изменений температуры пылевоздушной смеси и концентрации топлива в ней, характерных для самовоспламенения.
  • Ескіз
    Документ
    Анализ методов и моделей оптимального распределения нагрузок между энергогенерирующими объектами
    (НТУ "ХПИ", 2015) Ефимов, Александр Вячеславович; Потанина, Татьяна Владимировна; Кухтин, Дмитрий Игоревич; Каверцев, Валерий Леонидович; Гаркуша, Татьяна Анатольевна
    Рассмотрены методы и модели оптимального распределения нагрузок между энергогенерирующими объектами. Указаны достоинства и недостатки этих методов и моделей. Показана необходимость совершенствования методов и моделей оптимизации распределения нагрузок между энергогенерирующими объектами, что делает актуальными разработки и усовершенствование математического и алгоритмического обеспечения, находящегося в распоряжении автоматизированных систем управления технологическими процессами энергоблоков АЭС и ТЭС.