08.00.04 "Екoнoмікa тa упрaвління підприємствaми (зa видaми екoнoмічнoї діяльнoсті)"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/17457

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 10
  • Ескіз
    Публікація
    Методологічні засади формування інноваційно-сприятливого середовища на підприємстві
    (Сумський державний університет, 2018) Шипуліна, Юлія Сергіївна
    Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2018. Дисертаційна робота присвячена розробленню та науковому обґрунтуванню концептуальних положень, теоретичних засад, методичних підходів та практичних рекомендацій щодо формування інноваційно-сприятливого середовища на промислових підприємствах на основі їх інноваційної культури в контексті забезпечення їх інноваційного розвитку. Розкрито особливості еволюції, сутність та передумови створення інноваційно-сприятливого середовища на промислових підприємствах України, систематизовано підходи до його формування; удосконалено відповідний понятійний апарат. Визначено роль інноваційної культури в системі складових потенціалу інноваційного розвитку підприємства, розроблено підхід до її факторного аналізу; розроблено підхід до вибору інноваційних рішень на основі аналізу стану інноваційної культури суспільства і підприємства; удосконалено методичні засади їх кількісної багатофакторної оцінки. Запропоновано методичний підхід до діагностики інноваційної культури промислового підприємства; систематизовано інструменти і методи управління її розвитком, розроблено підхід для оптимізації їх складу на основі побудови економіко-математичної моделі. Удосконалено підхід до мотивації розвитку інноваційної культури підприємства; систематизовано методи формування інноваційно-сприятливого середовища на її основі, визначено місце інноваційної культури в їх системі, розроблено концептуальну схему їх взаємодії. Уточнено механізм продукування знань на підприємстві в контексті його інноваційного розвитку з урахуванням впливу інноваційної культури. Досліджено її вплив на управління товарними інноваційними стратегіями та на результативність інноваційної діяльності. Розроблено засади організаційно-економічного механізму управління розвитком інноваційної культури промислового підприємства. Запропоновано підхід до оптимізації її рівня в контексті забезпечення економічної стійкості підприємства на основі економіко-математичної моделі.
  • Ескіз
    Публікація
    Методологічні засади формування інноваційно-сприятливого середовища на підприємстві
    (НТУ "ХПІ", 2018) Шипуліна, Юлія Сергіївна
    Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2018. Дисертаційна робота присвячена розробленню та науковому обґрунтуванню концептуальних положень, теоретичних засад, методичних підходів та практичних рекомендацій щодо формування інноваційно-сприятливого середовища на промислових підприємствах на основі їх інноваційної культури в контексті забезпечення їх інноваційного розвитку. Розкрито особливості еволюції, сутність та передумови створення інноваційно-сприятливого середовища на промислових підприємствах України, систематизовано підходи до його формування; удосконалено відповідний понятійний апарат. Визначено роль інноваційної культури в системі складових потенціалу інноваційного розвитку підприємства, розроблено підхід до її факторного аналізу; розроблено підхід до вибору інноваційних рішень на основі аналізу стану інноваційної культури суспільства і підприємства; удосконалено методичні засади їх кількісної багатофакторної оцінки. Запропоновано методичний підхід до діагностики інноваційної культури промислового підприємства; систематизовано інструменти і методи управління її розвитком, розроблено підхід для оптимізації їх складу на основі побудови економіко-математичної моделі. Удосконалено підхід до мотивації розвитку інноваційної культури підприємства; систематизовано методи формування інноваційно-сприятливого середовища на її основі, визначено місце інноваційної культури в їх системі, розроблено концептуальну схему їх взаємодії. Уточнено механізм продукування знань на підприємстві в контексті його інноваційного розвитку з урахуванням впливу інноваційної культури. Досліджено її вплив на управління товарними інноваційними стратегіями та на результативність інноваційної діяльності. Розроблено засади організаційно-економічного механізму управління розвитком інноваційної культури промислового підприємства. Запропоновано підхід до оптимізації її рівня в контексті забезпечення економічної стійкості підприємства на основі економіко-математичної моделі.
  • Ескіз
    Документ
    Теоретико-методичне забезпечення оцінювання інвестиційно-інноваційної діяльності промислового підприємства
    (НТУ "ХПІ", 2018) Доуртмес, Пилип Олександрович
    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2018. Дисертаційна робота присвячена удосконаленню та подальшому розвитку теоретико-методичного забезпечення оцінювання інвестиційно-інноваційної діяльності промислового підприємства. Узагальнено економічну сутність і визначено сучасне розуміння понятійно-термінологічного апарату інвестиційно-інноваційної діяльності; визначено змістовність існуючих методичних підходів оцінювання інвестиційно-інноваційної діяльності промислового підприємства; обґрунтовано його основні концептуальні положення. Виявлено основні тенденції та особливості перебігу інвестиційної й інноваційної діяльності у зовнішньому та внутрішньому середовищі промислових підприємств. Розроблено методичні підходи оцінювання інвестиційної та інноваційної діяльності промислових підприємств; обґрунтовано доцільність оцінювання інвестиційно-інноваційної діяльності підприємства за узагальнюючим інтегральним показником, здійснено прогнозування його значень та їх розподіл на якісні рівні. Розроблено методичне забезпечення формування цільової комплексної програми розвитку інвестиційно-інноваційної діяльності підприємства на основі покращення її результатів.
  • Ескіз
    Документ
    Теоретико-методичне забезпечення оцінювання інвестиційно-інноваційної діяльності промислового підприємства
    (НТУ "ХПІ", 2018) Доуртмес, Пилип Олександрович
    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2018. Дисертаційна робота присвячена удосконаленню та подальшому розвитку теоретико-методичного забезпечення оцінювання інвестиційно-інноваційної діяльності промислового підприємства. Узагальнено економічну сутність і визначено сучасне розуміння понятійно-термінологічного апарату інвестиційно-інноваційної діяльності; визначено змістовність існуючих методичних підходів оцінювання інвестиційно-інноваційної діяльності промислового підприємства; обґрунтовано його основні концептуальні положення. Виявлено основні тенденції та особливості перебігу інвестиційної й інноваційної діяльності у зовнішньому та внутрішньому середовищі промислових підприємств. Розроблено методичні підходи оцінювання інвестиційної та інноваційної діяльності промислових підприємств; обґрунтовано доцільність оцінювання інвестиційно-інноваційної діяльності підприємства за узагальнюючим інтегральним показником, здійснено прогнозування його значень та їх розподіл на якісні рівні. Розроблено методичне забезпечення формування цільової комплексної програми розвитку інвестиційно-інноваційної діяльності підприємства на основі покращення її результатів.
  • Ескіз
    Документ
    Оцінювання збитків правовласників від контрафактної діяльності на ринку автозапчастин
    (НТУ "ХПІ", 2016) Ткачов, Максим Михайлович
    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальністі 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут". – Харків, 2016. У дисертації на прикладі ринку автозапчастин сформовано науково-методичні підходи та рекомендації щодо визначення повного комплексу майнових та немайнових збитків правовласників від порушення їх виключних прав. Запропоновано у введеному визначенні категорій "контрафакт", "шкода" і "збитки" враховувати їх різну економіко-правову природу, що дозволяє з системних позицій визначати сутність контрафактної діяльності та її наслідки. Досліджено теоретико-методичні засади формування ринку автозапчастин з урахування контрафактної продукції. Доведено, що на ринках з контрафактною складовою існують дві крапки ринкової рівноваги, які визначають момент перетину кривої попиту кривими пропозиції, одна з яких відповідає ринку оригінальних, а інша – сумісному ринку оригінальних та контрафактних виробів. Запропоновано структурно-блочну модель визначення збитків правовласників від порушення виключних прав, яка включає в себе наступні цільові (однорідні) групи: прямі (реальні) збитки правовласника, супутні збитки, упущена вигода та моральна шкода. Розроблено комплекс методичних рекомендацій по визначенню кожного з структурних елементів основних блоків збитків правовласників при порушенні їх виключних прав.
  • Ескіз
    Документ
    Оцінювання збитків правовласників від контрафактної діяльності на ринку автозапчастин
    (НТУ "ХПІ", 2016) Ткачов, Максим Михайлович
    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальністі 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут". – Харків, 2016. У дисертації на прикладі ринку автозапчастин сформовано науково-методичні підходи та рекомендації щодо визначення повного комплексу майнових та немайнових збитків правовласників від порушення їх виключних прав. Запропоновано у введеному визначенні категорій "контрафакт", "шкода" і "збитки" враховувати їх різну економіко-правову природу, що дозволяє з системних позицій визначати сутність контрафактної діяльності та її наслідки. Досліджено теоретико-методичні засади формування ринку автозапчастин з урахування контрафактної продукції. Доведено, що на ринках з контрафактною складовою існують дві крапки ринкової рівноваги, які визначають момент перетину кривої попиту кривими пропозиції, одна з яких відповідає ринку оригінальних, а інша – сумісному ринку оригінальних та контрафактних виробів. Запропоновано структурно-блочну модель визначення збитків правовласників від порушення виключних прав, яка включає в себе наступні цільові (однорідні) групи: прямі (реальні) збитки правовласника, супутні збитки, упущена вигода та моральна шкода. Розроблено комплекс методичних рекомендацій по визначенню кожного з структурних елементів основних блоків збитків правовласників при порушенні їх виключних прав.
  • Ескіз
    Публікація
    Управління інформаційними витратами переробних підприємств
    (НТУ "ХПІ", 2016) Замула, Олена Василівна
    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. Дисертація присвячена вирішенню теоретичних, методичних та практичних задач в сфері управління інформаційними витратами переробних підприємств. В роботі запропоновано визначення поняття "інформаційні витрати" як грошового вираження ресурсів, які використані підприємством для здійснення інформаційного процесу. Розвинуто класифікацію інформаційних витрат, в якій ознаки згруповані за трьома напрямами: статистичним, управлінським та фінансово-податковим. За типом інформаційного процесу запропоновано розрізняти інформатизаційні, інноваційні та інтелектуальні інформаційні витрати. Розроблено методичні рекомендації до оцінки рівня інформаційних витрат, для чого запропоновано використовувати показники: рівень капітальних інформаційних витрат, інтегральні показники факторів впливу на рівні поточних інформаційних витрат та втрат. Удосконалено систему управління інформаційними витратами, яка ґрунтується на запровадженні інформатизаційних, інноваційних та інтелектуальних центрів витрат. Встановлено основні заходи з управління інформаційними витратами переробних підприємств: формування портфелю інвестицій в інформаційні продукти і послуги довготривалого використання (споживання); прийняття рішень щодо нетривалого споживання (здійснення) інформаційних послуг, а також придбання (виробництва) малоцінних та швидкозношуваних інформаційних продуктів, моніторинг та оптимізація інформаційних втрат. Практична реалізація рекомендацій сприяє виявленню резервів зростання ефективності діяльності переробних підприємств в частині формування та використання ресурсів на здійснення інформаційного процесу.
  • Ескіз
    Публікація
    Управління інформаційними витратами переробних підприємств
    (НТУ "ХПІ", 2016) Замула, Олена Василівна
    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. Дисертація присвячена вирішенню теоретичних, методичних та практичних задач в сфері управління інформаційними витратами переробних підприємств. В роботі запропоновано визначення поняття "інформаційні витрати" як грошового вираження ресурсів, які використані підприємством для здійснення інформаційного процесу. Розвинуто класифікацію інформаційних витрат, в якій ознаки згруповані за трьома напрямами: статистичним, управлінським та фінансово-податковим. За типом інформаційного процесу запропоновано розрізняти інформатизаційні, інноваційні та інтелектуальні інформаційні витрати. Розроблено методичні рекомендації до оцінки рівня інформаційних витрат, для чого запропоновано використовувати показники: рівень капітальних інформаційних витрат, інтегральні показники факторів впливу на рівні поточних інформаційних витрат та втрат. Удосконалено систему управління інформаційними витратами, яка ґрунтується на запровадженні інформатизаційних, інноваційних та інтелектуальних центрів витрат. Встановлено основні заходи з управління інформаційними витратами переробних підприємств: формування портфелю інвестицій в інформаційні продукти і послуги довготривалого використання (споживання); прийняття рішень щодо нетривалого споживання (здійснення) інформаційних послуг, а також придбання (виробництва) малоцінних та швидкозношуваних інформаційних продуктів, моніторинг та оптимізація інформаційних втрат. Практична реалізація рекомендацій сприяє виявленню резервів зростання ефективності діяльності переробних підприємств в частині формування та використання ресурсів на здійснення інформаційного процесу.
  • Ескіз
    Документ
    Управління інноваційним розвитком промислового підприємства на основі реструктуризації
    (НТУ "ХПІ", 2015) Ткаченко, Марина Олексіївна
    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2015. Дисертаційна робота присвячена питанням удосконалення системи управління інноваційним розвитком машинобудівних підприємств на основі реструктуризації. За результатами дослідження базових понять інноватики удосконалено дефініцію «управління інноваційним розвитком підприємства на основі реструктуризації». На основі виділення цільової складової інноваційного розвитку, складових інноваційного процесу, трирівневої структури інноваційного потенціалу та стратегічного й операційного контурів управління, вдосконалено теоретико-методичні положення з управління інноваційним розвитком підприємства на основі реструктуризації. За результатами позиціювання підприємств за типом інноваційного розвитку у тривимірній матриці «фінансово-економічний стан – результативність інноваційної діяльності – тип корпоративних зв'язків», побудовані профілі інноваційного розвитку, які покладені в основу методичного забезпечення оцінки стану інноваційного розвитку промислового підприємства. Для відстеження змін у стані інноваційної активності та підвищення результативності інноваційної діяльності підприємства вдосконалено науково-практичний підхід до формування системи моніторингу його інноваційної активності. З метою підвищення ефективності реформування системи управління інноваційним розвитком підприємства запропоновано теоретико-методичний підхід до формування стратегічних карт реструктуризації, які визначають комплекс заходів її здійснення. На основі застосування штучних нейронних мереж та визначенні комбінацій інструментарію реформування системи управління інноваційним розвитком промислового підприємства вдосконалено підхід щодо прогнозування результатів запровадження заходів реструктуризації. Основні положення роботи підтверджені практичними результатами їх впровадження на підприємствах машинобудування.
  • Ескіз
    Документ
    Управління інноваційним розвитком промислового підприємства на основі реструктуризації
    (НТУ "ХПІ", 2015) Ткаченко, Марина Олексіївна
    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», 2015. Дисертаційна робота присвячена питанням удосконалення системи управління інноваційним розвитком машинобудівних підприємств на основі реструктуризації. За результатами дослідження базових понять інноватики удосконалено дефініцію «управління інноваційним розвитком підприємства на основі реструктуризації». На основі виділення цільової складової інноваційного розвитку, складових інноваційного процесу, трирівневої структури інноваційного потенціалу та стратегічного й операційного контурів управління, вдосконалено теоретико-методичні положення з управління інноваційним розвитком підприємства на основі реструктуризації. За результатами позиціювання підприємств за типом інноваційного розвитку у тривимірній матриці «фінансово-економічний стан – результативність інноваційної діяльності – тип корпоративних зв'язків», побудовані профілі інноваційного розвитку, які покладені в основу методичного забезпечення оцінки стану інноваційного розвитку промислового підприємства. Для відстеження змін у стані інноваційної активності та підвищення результативності інноваційної діяльності підприємства вдосконалено науково-практичний підхід до формування системи моніторингу його інноваційної активності. З метою підвищення ефективності реформування системи управління інноваційним розвитком підприємства запропоновано теоретико-методичний підхід до формування стратегічних карт реструктуризації, які визначають комплекс заходів її здійснення. На основі застосування штучних нейронних мереж та визначенні комбінацій інструментарію реформування системи управління інноваційним розвитком промислового підприємства вдосконалено підхід щодо прогнозування результатів запровадження заходів реструктуризації. Основні положення роботи підтверджені практичними результатами їх впровадження на підприємствах машинобудування.