08.00.04 "Екoнoмікa тa упрaвління підприємствaми (зa видaми екoнoмічнoї діяльнoсті)"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/17457

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 23

Організаційно-економічний механізм управління об’єктами інтелектуальної власності на промисловому підприємстві
(2024) Маслак, Марія Володимирівна
Дисертаційну роботу присвячено вирішенню науково-практичної проблеми розробки теоретичних, концептуальних, методологічних і методичних положень організаційно-економічного механізму управління об’єктами інтелектуальної власності (далі – ІВ) на промислових підприємствах машинобудування. Об’єктом дослідження є процес управління об’єктами ІВ на промисловому підприємстві. Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та методичні засади управління об’єктами ІВ на підприємствах машинобудування. Метою дисертаційної роботи є розроблення теоретичних положень, концепції, методологічного та методичного забезпечення організаційно-економічного механізму управління об’єктами ІВ на промисловому підприємстві на засадах системно-процесного підходу та обґрунтування практичних рекомендацій для забезпечення економічного розвитку в сучасних умовах господарювання. The thesis is dedicated to solving the scientific and practical problem of developing theoretical, conceptual, methodological, and methodical provisions of the organizational and economic mechanism of intellectual property (hereinafter - IP) objects management at machine-building enterprises. The object of the research is the process of IP objects management at an industrial enterprise. The subject of the research is the theoretical, methodological, and methodical foundations of IP objects management at machine-building enterprises.The aim of the thesis is to develop theoretical provisions, concepts, methodological and methodical support for the organizational and economic mechanism of IP objects management at an industrial enterprise, on the basis of the system-process approach and substantiating practical recommendations for ensuring economic development in modern economic conditions.
Інвестиційне забезпечення впровадження інновацій на промисловому підприємстві з урахуванням ризиків
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Івахненко, Андрій Володимирович
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2021. Дисертацію присвячено дослідженню актуальної наукової проблеми – інвестиційному забезпеченню впровадження інновацій на промисловому підприємстві з урахуванням ризиків. В роботі доведено, що вирішальними факторами розвитку світової економіки стають інноваційні й інвестиційні процеси, які в умовах глобалізації набувають все більшої значущості. Глибинна інтеграція економіки України на світові ринки вимагає розробки нових підходів щодо формування інвестиційного забезпечення впровадження інновацій, зважаючи на необхідність інтенсифікації модернізації промислових підприємств з урахуванням недостатності внутрішніх джерел інвестиційного забезпечення, що зумовлює доцільність уточнення понятійно-категоріального апарату щодо інвестиційного забезпечення впровадження інновацій підприємства. В роботі доведено, що основною формою впровадження інновацій на підприємствах виступає трансфер інновацій, що відображає комплекс взаємовідносин суб'єктів інноваційно-інвестиційної діяльності, визначає струмуючі бар'єри та ефективність її здійснення з урахуванням високого рівня ризиків. Визначено, що трансфер інновацій. Обґрунтовано основні види трансферу інновацій та відповідні форми: управлінські (інжиніринг; франчайзинг; аутсорсинг; консалтинг та ін.), технологічні (передача патентів на винаходи; патентне ліцензування; торгівлю безпатентними винаходами та ін.), організація спільної діяльності (спільні НДКР, наукові та виробничі консорціуми, стратегічні альянси, придбання прав власності у нових технологічних компаніях та ін.). Доведено, що найбільш загальною характеристикою підприємства, що відображає спроможність до прийняття інвестицій в інновації є "інноваційність" – рівень готовності соціально-економічної системи до інноваційних змін, нових ідей, здатність підтримувати і реалізовувати нововведення у всіх сферах діяльності та залучати інвестиції. Таким чином, рівень інноваційності відображає спроможність підприємства щодо подолання бар‘єрів з залучення інвестицій у трансфер інновацій з урахуванням ризиків інноваційно-інвестиційної діяльності підприємства. Все це є підґрунтям щодо удосконалення класифікації ризиків інвестиційного забезпеченням впровадженням інновацій на промисловому підприємстві, яка є узагальненою та такою, що об’єднує в систему додатково виокремлені ознаки залучення та впровадження інновацій, дозволяє обрати організаційні та економічні інструменти інвестиційного забезпечення впровадження інновацій залежно від характеру ризиків, здійснити більш точну оцінку інноваційності підприємства. Для оцінки інноваційності промислового підприємства в роботі було запропоновано методичний підхід за запропонованою системою комплексних показників, які враховують вплив факторів та ризиків інвестування при впровадженні інновацій на промисловому підприємстві за удосконаленою класифікацією ризиків. Для визначення рівня ризику інвестицій під час впровадження інновацій за допомогою шкали Харрінгтона для Kr було визначено три інтервали: високого (0< Kr ≤0.6), середнього (0.6< Kr ≤ 0.8) та низького (0.8< Kr ≤1) рівня ризику відповідно. Розрахунки показника інноваційності та рівня ризику інвестування в інновації на промислових підприємствах за роками. У відповідності до значень показника інноваційності та рівня ризику сформовано напрями зниження ризиків інвестиційного забезпечення впровадження інновацій на промисловому підприємстві. Для аналізу економічної ефективності діяльності підприємства та прогнозування тенденцій щодо її зміни було запропоновано методичні положення щодо оцінки та прогнозування фінансово-економічного стану підприємства з використанням трендових моделей та методу ARIMA. Положення включають дворівневу систему діагностики: оцінку та аналіз динаміки капіталізації й показників, що відображають ефективність використання капіталу підприємства; оцінку та аналіз достатності наявних та можливість залучення традиційних інвестиційних джерел фінансування впровадження інновацій. Такий підхід дозволяє як визначати дієвість заходів, спрямованих на зниження ризикованості інвестицій в інноваційну діяльність підприємства, так і достатність власного та традиційного залученого капіталу при формуванні інвестиційного забезпечення впровадження інновацій та надасть можливість у подальшому визначати їх практичну реалізацію за кожним прогнозним періодом. В роботі обґрунтовано, що формування інвестиційного забезпечення впровадження інновацій на підприємствах вітчизняної машинобудівної промисловості потребує удосконалення організаційних форм та розробки підходів до визначення економічної доцільності впровадження інновацій, імплементації інноваційних бізнес-моделей організації діяльності з формування інвестиційного забезпечення впровадження інновацій. Інтеграція вітчизняних підприємств у світовий ринок та децентралізація й дерегуляція інвестиційної і інноваційної діяльностей, необхідність технологічної модернізації та оновлення номенклатури продукції передбачає утворення нових форм взаємодії підприємств з суб'єктами ринку капіталу (ризикованого, венчурного) та знань. Запропонований підхід щодо організаційного забезпечення з залучення ризикованого капіталу для фінансування інноваційної діяльності передбачає запровадження організаційної матричної структури щодо управління інноваційно-інвестиційною діяльністю підприємства. Для прогнозування результатів організаційних та фінансово-економічних змін щодо формування інвестиційного забезпечення впровадження інновацій у дисертаційній роботі запропоновано застосування сценарного підходу, який передбачає формування 3-х сценаріїв (еволюційного, найбільш вірогідного та оптимістичного), що відрізняються параметрами запровадження змін та відповідно впливають на фактори, що обумовлюють обсяг та вартість залучення ризикованого капіталу з урахуванням оцінки достатності капіталу. Для цілей економічної оцінки та здійснення прогнозування на період середньострокової перспективи доцільності формування інвестиційного забезпечення впровадження інновацій, обґрунтовано використання визначення модифікованої величини зміни чистої поточної вартості підприємства, що відображає вплив запропонованих заходів на величину додаткового чистого фінансового потоку та ставки дисконтування, що дозволяє її коректувати в залежності від наявного рівня ризику інвестування щодо впровадження інновацій (основою визначення є інновативність підприємства). Запропоновані в дисертації теоретичні положення, методичні підходи та практичні рекомендації забезпечать обґрунтованість управлінських рішень у процесі інвестиційного забезпечення впровадження інновацій на промисловому підприємстві з урахуванням ризиків.
Інвестиційне забезпечення впровадження інновацій на промисловому підприємстві з урахуванням ризиків
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Івахненко, Андрій Володимирович
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). − Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2021. Дисертацію присвячено комплексу питань, пов’язаних з інвестиційним забезпеченням впровадження інновацій на промисловому підприємстві з урахуванням ризиків. Для цього уточнено понятійний апарат щодо інвестиційного забезпечення впровадження інновацій, удосконалено класифікацію ризиків, пов’язаних із інвестиційним забезпеченням впровадження інновацій на промисловому підприємстві. Визначено, що найбільш загальною характеристикою підприємства, що відображає його здатність до сприйняття інвестицій в інновації є «інноваційність». Для оцінки інноваційності промислового підприємства в роботі було запропоновано методичний підхід на основні запровадження системи комплексних показників, що відображають вплив факторів та ступень ризикованості інвестування щодо впровадження інновацій на промисловому підприємстві. В роботі запропоновано методичні положення щодо оцінки та прогнозування рівня забезпеченості підприємства інвестиційними ресурсами впровадження інновацій, що поєднує результати оцінки та аналізу капіталізації підприємства, визначеності достатності власного капіталу та можливості залучення традиційних інвестиційних джерел, з подальшим прогнозуванням їх зміни на основі використання адаптивної авторегресії – інтегрованого плинного середнього (ARIMA) з визначенням найбільш вірогідних довірчих інтервалів за детермінованими факторами впливу на інвестиційно-інноваційну діяльність. Запропоновано теоретико-методичний підхід щодо формування інвестиційного забезпечення інноваційної діяльності в умовах ризиків, удосконалено організаційне забезпечення залучення ризикованого капіталу для фінансування інноваційної діяльності. Розроблено сценарний підхід щодо визначення зміни капіталізації та структури капіталу підприємства при розширенні джерел інвестицій при впровадженні інновацій та диверсифікації ризиків.
Оцінка впливу конкурентної стратегії на результативність діяльності промислового підприємства
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Фощій, Петро Миколайович
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2020. Дисертація присвячена розробці і науковому обґрунтуванні теоретичних і науково-методичних підходів щодо оцінки впливу конкурентної стратегії на результативність діяльності підприємств кондитерської промисловості. На основі дослідження сучасних поглядів провідних науковців щодо сутності та існуючої систематизації видів конкурентних стратегій підприємства, виявлено різноманітність підходів та класифікаційні розмежування, згідно яких, однi типи конкуpентних cтpaтегiй пеpетинaютьcя, iншi ‒ доповнюють однa одну. Ґрунтуючись на принципах системного підходу, проведено систематизацію видів конкурентних стратегій, з урахуванням сучасних реалій господарювання промислових підприємств та викликів вітчизняної економіки, що дозволяє розширити теоретичний базис формування портфелю конкурентних стратегій відповідно до рівня прогнозної результативності діяльності підприємств кондитерської промисловості. Досліджено сучасні підходи провідних науковців до визначення та сутності поняття "результативність діяльності підприємства". Обґрунтовано характеристику результативності діяльності підприємств та визначено її взаємозв'язок з результатами реалізації конкурентних стратегій, що стало підґрунтям систематизації теоретико-методичних підходів при уточненні дефініції "результативність діяльності підприємства" в проекційному представлені, як основи для формування класифікації конкурентних стратегій залежно від очікуваної результативності. Здійснений аналіз конкурентної ситуації та результативності діяльності підприємств кондитерської промисловості показав наявність активної діяльності, направленої на підвищення результативності та прагнення до розробки нових дієвих конкурентних стратегій. Досліджено фактори та здійснено оцінку їх впливу на забезпечення досягнення результативності діяльності підприємств кондитерської промисловості. Виявлено, що фактори впливають різною мірою на різні проекції результативності. У зв’язку з тим, що оприлюднені КС не завжди відповідають фактичній поведінці підприємства на ринку, а також для визначення стратегій інших підприємств, розроблено методичне забезпечення до експрес-оцінки проекцій результативності діяльності підприємств. Визначено перелік та здійснено аналіз впливу факторів на загальну результативність діяльності промислового підприємства. Доведено, що кожен фактор впливає на різні проекції результативності. Побудовано матрицю впливу факторів на загальну результативність діяльності підприємств кондитерської промисловості вибіркової сукупності. Отримані результати досліджень стали підґрунтям розробки комплексного підходу до формування конкурентної стратегії, який базується на врахуванні рейтингу їх впливу. Визначено прогнозні рівні показників результативності підприємств ПрАТ "Кондитерська фабрика "Харків’янка" та ТОВ "ВКГ "Лісова казка" в результаті реалізації рекомендованих КС. Розроблені в роботі положення доведені до рівня методичних підходів, а їх практична реалізація у контексті оцінки впливу конкурентної стратегії на результативність діяльності підприємств кондитерської промисловості Харківського регіону довела їх практичну значущість і доцільність подальшого використання сформованого інструментарію.
Оцінка впливу конкурентної стратегії на результативність діяльності промислового підприємства
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Фощій, Петро Миколайович
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2020. Дисертація присвячена розробці і науковому обґрунтуванні теоретичних і науково-методичних підходів щодо оцінки впливу конкурентної стратегії на результативність діяльності підприємств кондитерської промисловості. В роботі досліджено сутність конкурентної стратегії підприємства; визначено основні етапи та особливості формування конкурентної стратегії; обґрунтовано характеристики результативності діяльності підприємств та її взаємозв'язок з результатами реалізації конкурентної стратегії. На основі проведеного аналізу конкурентної ситуації в кондитерській промисловості розроблено науково-методичний підхід до оцінки результативності діяльності, що відрізняється їх узагальненням за цільовим, витратним та спрямованим на розвиток підходами, дозволяє здійснити проекційне представлення результативності як об’єкта оцінки. Визначено конкурентні стратегії підприємств кондитерської промисловості. Здійснено факторний аналіз забезпечення досягнення результативності діяльності підприємств кондитерської промисловості. Запропоновано процесний підхід до формування конкурентної стратегії, що дозволяє врахувати принципи комплексності та цілеспрямованості під час обґрунтування конкурентної поведінки в стратегічній перспективі.
Формування засобів маркетингових комунікацій машинобудівних підприємств
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Чернобровкіна, Світлана Віталіївна
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2020. Дисертацію присвячено дослідженню актуальної наукової проблеми маркетингових комунікацій промислових підприємств. З цією метою узагальнено наукові основи, проаналізовано сучасний стан та рівень маркетингових комунікацій машинобудівних підприємств, а також обґрунтовано найбільш перспективні напрями їх удосконалення. Завдяки виділенню і аналізу ключових формулювань в роботі систематизовано основні наукові підходи до трактування таких понять, як засоби маркетингових комунікацій, їх вплив на фінансовий результат підприємства, оптимізовано витрати на засоби маркетингових комунікацій тощо. Відповідно до цього наголошено на потребі розуміння і усвідомлення завдань маркетингових комунікацій як важливого інструменту забезпечення розвитку машинобудівних підприємств. Маркетингові комунікації є не тільки вагомим інструментом забезпечення збуту виробленої продукції, а і засобом створення пабліситі та позитивного іміджу підприємства. Разом з тим особливості машинобудівного виробництва, відсутність адаптованих методик формування комунікацій із зовнішнім середовищем призводять до відсутності їх практичного застосування у необхідному об'ємі. У роботі комунікації розглядаються в якості одного з базових ресурсів, що забезпечує нормальну життєдіяльність підприємства в умовах глобалізації економіки. Узагальнено поняття комунікації на рівні підприємства. Запропоновано класифікацію засобів комунікацій промислових підприємств: відображено розділ класичних комунікацій на немережеві, які вже тривалий час використовуються більшістю машинобудівних підприємств, та мережеві, які не використовуються більшістю машинобудівних підприємств. На основі аналізу й узагальнення зображено процес зовнішніх маркетингових комунікацій підприємства, де показано, який вид зворотного зв'язку досягає підприємство від різних груп одержувачів. Узагальнено фактори, що впливають на ефективне функціонування машинобудівних підприємств України: фактори ресурсного забезпечення виробництва, фактори, що забезпечують бажаний рівень економічного і технічного розвитку підприємства та фактори, що забезпечують комерційну ефективність виробничо-господарської діяльності підприємства. Запропоновано сукупність шляхів забезпечення ефективної діяльності машинобудівних підприємств у сучасних умовах господарювання як на державному рівні, так і на рівні підприємства. Розроблено модель впливу засобів маркетингових комунікацій на фінансовий результат промислового підприємства за рахунок складових комунікативного ефекту та комунікативно-економічного результату, що дозволяє відстежити вплив кожного засобу маркетингових комунікацій на фінансовий результат промислового підприємства. Узагальнено перелік витрат на організацію комунікаційних засобів, факторів впливу та критеріїв визначення ефекту від засобів. Проведено аналіз діяльності вітчизняних машинобудівних підприємств. Показано структуру реалізованої продукції за групами підприємств машинобудування України, рівень їх рентабельності, об'єми нереалізованої продукції. Проведені дослідження основних засобів маркетингових комунікацій підприємств машинобудування України. Побудовано профілі поточної та цільової PR – активності машинобудівних підприємств. Відображено динаміку витрат на збут машинобудівних підприємств України, показано зв'язок між витратами на збут та фінансовим результатом діяльності підприємства. Запропоновано визначення та розрахунок показника комунікативності машинобудівних підприємств. Розраховано показники комунікативності обраних машинобудівних підприємств. Запропоновано методичний підхід до формування засобів маркетингових комунікацій машинобудівних підприємств за тривимірною моделлю в залежності від галузі, продукції машинобудування та цільової аудиторії. Проведено економіко-математичне моделювання витрат на засоби маркетингових комунікацій на прикладі машинобудівних підприємств України, де враховано показники, які характеризують збільшення чистого фінансового результату діяльності підприємства, а саме: частки ринку, товарообігу, марочного капіталу машинобудівного підприємства що дозволяє визначити оптимальний рівень витрат на засоби маркетингових комунікацій підприємства. У досліджених підприємств отримано єдине оптимальне за Парето рішення, яке забезпечує оптимальний обсяг витрат на засоби маркетингових комунікацій з точки зору чистого фінансового результату, частки ринку, об'ємів реалізації продукції та марочного капіталу. На основі отриманих ступенів важливості кожної складової комунікативного ефекту для машинобудівних підприємств України побудовано матрицю, що ілюструє результати дії спільного використання маркетингових засобів у кожному випадку. Також визначено коефіцієнт комунікативного ефекту від засобу з урахуванням витрачених на нього коштів. Розраховано оптимальне відсоткове співвідношення засобів на маркетингові комунікації машинобудівних підприємств України. Оцінку ефективності комунікативних витрат для машинобудівних підприємств України зроблено за допомогою розрахунку чистої приведеної вартості.
Формування засобів маркетингових комунікацій машинобудівних підприємств
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Чернобровкіна, Світлана Віталіївна
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Харків, 2020. В дисертації узагальнено наукові основи, проаналізовано сучасний стан та рівень маркетингових комунікацій машинобудівних підприємств, а також обґрунтовано найбільш перспективні напрями їх удосконалення. Розроблено модель впливу засобів маркетингових комунікацій на фінансовий результат промислового підприємства за рахунок складових комунікативного та економічного ефекту. Побудовано профілі поточної та цільової PR-активності машинобудівних підприємств. Запропоновано визначення показника комунікативності машинобудівних підприємств. Розраховано показники комунікативності обраних машинобудівних підприємств. Запропоновано методичний підхід до формування засобів маркетингових комунікацій машинобудівних підприємств за тривимірною моделлю в залежності від галузі, продукції машинобудування та цільової аудиторії. Зроблено оптимізаційне моделювання витрат на засоби маркетингових комунікацій на прикладі машинобудівних підприємств України, де враховано показники, які характеризують збільшення чистого фінансового результату діяльності підприємства.
Управління енергоефективністю промислового підприємства
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Клепікова, Світлана Володимирівна
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2019. Дисертаційна робота присвячена актуальним проблемам теоретичних, методичних та практичних аспектів управління енергоефективністю промислового підприємства. В дисертації досліджено теоретичне підґрунтя, розглянуто різноманіття формулювань понять "енергоефективність", "енергозбереження", "енергетичний менеджмент", "управління енергоефективністю" та визначено використання їх у роботі. Узагальнено та систематизовано основні елементи та розвинуто теоретичний базис управління енергоефективністю підприємства. Запропоновано оцінювати енергоефективність підприємства за показником енергоємності, який являє собою відношення двох економічних величин: щорічних витрат на енергетичні ресурси до вартості виробленої продукції. Враховано, що управління енергоефективністю промислового підприємства базується на загальних принципах теорії управління, згідно якої система управління складається з двох підсистем - керуючої, яка управляє, і керованої, яка піддається управлінню і відчуває на собі дію (вплив) керуючої підсистеми. Акцентована увага на тому, що особливо важливим чинником впливу є завдання і умови сформульовані вищими ієрархічними рівнями управління енергоефективності. Встановлено, що завдання підвищення енергоефективності промислових підприємств української економіки вимагає створення відповідних умов на всіх рівнях управління. Такими рівнями є: державний, галузевий, регіональний та рівень підприємства. Встановлено, що концептуально рівні системи управління енергоефективністю можуть бути представлені у вигляді ієрархічної вертикалі із зворотними зав'язками. Проведений аналіз нормативно-правової бази у сфері енергоефективності та енергозбереження засвідчив, що на кожному етапі управління енергоефективністю для забезпечення процесу реалізації державної політики визначені конкретні завдання, при цьому характер завдань для кожного з рівнів має свою специфіку. Встановлено, що після першої світової енергетичної кризи промислово розвинуті країни приділили багато уваги вирішенню проблеми підвищення енергоефективності їхніх економік і набули значний досвід в цьому напрямку, що було відображено в міжнародному стандарті ISO 50001:2011 "Системи енергетичного менеджменту", що надалі був доповнено рядом покращуючих положень в стандарті ISO 50001:2018 "Системи енергетичного менеджменту. Вимоги та настанови щодо застосовування", в якому реалізовано управління за циклом постійного поліпшення PDCA. Цей стандарт повинен бути імплементован у нормативно-правові акти при реалізації "Енергетичної стратегії України до 2035 р.". На основі проведеного аналізу Законів України щодо енергозбереження, міжнародних та національних стандартів, методики енергоаудиту встановлена доцільність внесення доповнень з врахування мультиплікативного та синергетичного ефектів економії енергетичних ресурсів при модернізації енергоустаткування. Результати аналізу дозволили встановити взаємозв'язок рівня впровадження країнами стандарту ISO 50001 з показником енергоємності, а саме зниження його при поширеному впровадженні систем енергетичного менеджменту у промисловості, шо дозволило скоротити обсяги споживання енергії на одиницю продукції за період 2000 – 2017 рр. майже на 20%. Підвищення енергоефективності ВВП для України є особливо важливим напрямком розвитку економіки. Для підвищення енергоефективності необхідні значні інвестиції і для країни особливе значення має пошук внутрішніх інвестиційних джерел, для чого бажано мати інструментарій розрахунку прогнозного значення економії коштів на підприємстві від енергозбереження. Встановлено, що основними важелями покращення енергоефективності провідних країн були інвестиції та поліпшення управління. Значне підвищення енергоефективності може бути досягнуте за рахунок покращення управління енергоефективністю промислових підприємств; підвищення показника енергоефективності на промислових підприємствах, поліпшенням управління та впровадженням стандарту ISO 50001. Запропоновано та обґрунтовано доцільність використання в управлінні енергоефективністю промислового підприємства методу нейронних мереж для визначення показника енергоємності, який може бути використаний для оперативного надання інформації з прогнозної економії коштів за рахунок енергозбереження при багаторазових уточненнях в процесі визначення кінцевих значень показників виробництва на наступний рік, при формуванні енергетичної політики, створенні щорічних планів підвищення енергоефективності, планування інших показників виробництва, від яких залежить енергоефективність промислового підприємства. Розроблено методичний підхід визначення показника енергоємності підприємства за допомогою штучних нейронних мереж, із залученням методів експертних оцінок, апріорного ранжування та кореляційно-регресійного аналізу. Створена економіко - математична модель на базі багатошарового прямоспрямованого персептрону, синтезованого методом генетичного алгоритму. Виконано перевірка працездатності методичного підходу, а також його апробація за статистичними даними провідних харківських підприємств. В процесі апробації та аналізу її результатів зроблені висновки про необхідність: систематичного накопичення щорічних статистичних даних, як самого показника, так і чинників, що на нього впливають; аналізу розрахунків і встановлення коректності врахування даних; виявлення типових розбіжностей у трактовці того чи іншого чинника і введення відповідних корегувань; врахування особливостей підприємства; проведення за допомогою ШНМ досліджень з вибору раціональних значень виробничих показників – вхідних величин нейронної мережі, що впливають на показник енергоємності; дослідження по підвищенню точності і прогнозування за рахунок змін у структурі та виду нейронної мережі та інш. Такий широкий набір функцій і необхідність систематичного їх здійснення призвели до висновку про доцільність створення у структурі управління промислового підприємства підструктури, яка б включала фахівців здатних виконувати ці функції - групу інтелектуального енергоменеджмента (ІЕМ). Практичним результатом дисертаційної роботи, щодо врахування мультиплікативного та синергетичного ефектів є: по-перше, висновок про доцільність врахування цих ефектів при проведені внутрішнього енергоаудиту, для чого необхідно внести відповідні доповнення в його методику його проведення; по-друге, висновок про доцільність внесення у законодавчі та нормативно-правові акти доповнень, які стимулюють підприємства на пріоритетну модернізацію енергообладнання з мультиплікативним та синергетичним ефектом (як таку, що надає значну економію паливно-енергетичних ресурсів на державному рівні). Надані рекомендації з використання результатів роботи на різних ієрархічних рівнях управління енергоефективністю та у інших видах менеджменту промислового підприємства.
Управління енергоефективністю промислового підприємства
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Клепікова, Світлана Володимирівна
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2019. Дисертаційна робота присвячена актуальним проблемам теоретичних, методичних та практичних аспектів управління енергоефективністю промислового підприємства. В дисертації досліджено теоретичне підґрунтя, розглянуто різноманіття формулювань понять "енергоефективність", "енергозбереження", "управління енергоефективністю". Проаналізовані Закони України щодо енергозбереження, міжнародні та національні стандарти, методика енергоаудиту та встановлена доцільність внесення відповідних доповнень з врахування мультиплікативного та синергетичного ефектів економії енергетичних ресурсів при модернізації енергоустаткування. Запропоновано та обґрунтовано доцільність використання в управлінні енергоефективністю промислового підприємства методу штучних нейронних мереж (ШНМ). Розроблено методичний підхід визначення показника енергоємності підприємства за допомогою ШНМ, із залученням методів експертних оцінок, апріорного ранжування та кореляційно-регресійного аналізу. Створена математична модель на базі багатошарового прямоспрямованого персептрону, синтезованого методом генетичного алгоритму. Виконано перевірка працездатності методичного підходу, а також його апробація за статистичними даними провідних харківських підприємств. Надані рекомендації з використання результатів роботи на різних ієрархічних рівнях управління енергоефективністю та у інших видах менеджменту промислового підприємства.
Методологічні засади формування інноваційно-сприятливого середовища на підприємстві
(Сумський державний університет, 2018) Шипуліна, Юлія Сергіївна
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2018. Дисертаційна робота присвячена розробленню та науковому обґрунтуванню концептуальних положень, теоретичних засад, методичних підходів та практичних рекомендацій щодо формування інноваційно-сприятливого середовища на промислових підприємствах на основі їх інноваційної культури в контексті забезпечення їх інноваційного розвитку. Розкрито особливості еволюції, сутність та передумови створення інноваційно-сприятливого середовища на промислових підприємствах України, систематизовано підходи до його формування; удосконалено відповідний понятійний апарат. Визначено роль інноваційної культури в системі складових потенціалу інноваційного розвитку підприємства, розроблено підхід до її факторного аналізу; розроблено підхід до вибору інноваційних рішень на основі аналізу стану інноваційної культури суспільства і підприємства; удосконалено методичні засади їх кількісної багатофакторної оцінки. Запропоновано методичний підхід до діагностики інноваційної культури промислового підприємства; систематизовано інструменти і методи управління її розвитком, розроблено підхід для оптимізації їх складу на основі побудови економіко-математичної моделі. Удосконалено підхід до мотивації розвитку інноваційної культури підприємства; систематизовано методи формування інноваційно-сприятливого середовища на її основі, визначено місце інноваційної культури в їх системі, розроблено концептуальну схему їх взаємодії. Уточнено механізм продукування знань на підприємстві в контексті його інноваційного розвитку з урахуванням впливу інноваційної культури. Досліджено її вплив на управління товарними інноваційними стратегіями та на результативність інноваційної діяльності. Розроблено засади організаційно-економічного механізму управління розвитком інноваційної культури промислового підприємства. Запропоновано підхід до оптимізації її рівня в контексті забезпечення економічної стійкості підприємства на основі економіко-математичної моделі.