Кафедра "Комп'ютерні та радіоелектронні системи контролю та діагностики"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3964
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/pmnk
Сучасна назва – кафедра "Комп’ютерні та радіоелектронні системи контролю та діагностики", первісна назва – кафедра "Прилади і методи неруйнівного контролю".
Кафедру "Прилади і методи неруйнівного контролю" було створено 08 лютого 1995 року виключно з числа викладачів кафедри "Інформаційно-вимірювально техніка" та її випускників на базі факультету "Автоматика та приладобудування". Першим завідувачем кафедри став доктор технічних наук, професор Себко Вадим Пантелійович.
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерного моделювання, прикладної фізики та математики Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". На кафедрі діє наукова школа за темою "Створення теорії і розробка електромагнітних методів та реалізуючих їх засобів для неруйнівного контролю фізичних параметрів матеріалів і виробів в магнітних полях різної орієнтації і структури".
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 8 кандидатів технічних наук; 1 співробітник має звання професора, 6 – доцента.
Переглянути
257 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни "Конструювання контрольно-діагностичних приладів"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Смолін, Юрій ОлександровичМетою лабораторних робіт з дисципліни «Конструювання контрольно-діагностичних приладів» є закріплення і розширення одержаних теоретичних знань та придбання практичних навичок з розробки текстової і графічної конструкторської документації (КД), що визначає склад і побудову виробу і вміщує всю необхідну інформацію для його виготовлення, контролю, приймання, експлуатації, технічного обслуговування і ремонту відповідно до діючих стандартів ЄСКД та ДСТУ.Документ Методичні вказівки до практичних занять з навчальної дисципліни "Основи метрології". Модуль 1 "Основи метрології і вимірювань"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Сіренко, Микола МиколайовичМетою вивчення дисципліни «Основи метрології» є формування у студента теоретичних знань з основ метрології і принципів побудови електромеханічних вимірювальних приладів, а також набуття практичних навичок застосування видів, методів і засобів вимірювань, обробки результатів вимірювань і розрахунку характеристик засобів вимірювання. Програма дисципліни структурно складається з 4 тем, з яких теми 1 і 2 спрямовані на вивчення теоретичної метрології, а теми 3 і 4 - на отримання знань з конструкцій і принципів дії електромеханічних приладів. Особлива увага приділяється професійній практичній підготовці. Дані методичні вказівки розроблені для виконання чотирьох практичних занять модуля 1 «Основи метрології і вимірювань». Їх структура включає методичні вказівки з підготовки до заняття, стислих теоретичних відомостей щодо теми заняття, прикладу розв’язання типового завдання, завдань для розв’язання на практичному занятті і завдань для самостійної роботи. Після виконання практичних завдань кожного заняття студенту рекомендовано відповісти на запитання для самоконтролю. Список літератури наведений наприкінці цих методичних вказівок. Посилання на конкретні джерела також наведені в рекомендаціях по підготовці до практичного заняття. При виконанні завдань студентом обирається варіант по останній цифрі порядкового номеру його прізвища в журналі академічної групи. Для інформаційно-методичного забезпечення самостійної роботи створений електронний навчальний ресурс, до складу якого також входять програма навчальної дисципліни; конспект лекцій; методичні вказівки до лабораторних та практичних занять, і до курсової роботи; електронні джерела інформації. Доступ до цього ресурсу забезпечує викладач.Документ Методичні вказівки для самостійної роботи з навчальної дисципліни "Аналітичні прилади"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Сіренко, Микола МиколайовичДисципліна «Аналітичні прилади» є вибірковою дисципліною циклу професійної і практичної підготовки студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» спеціальності 152 «Метрологія та інформаційно -вимірювальна техніка». Її метою є одержання студентами знань із сфер застосування аналізаторів і аналітичних систем, принципів їх побудови і роботи, їх характеристик, методик проведення аналітичних вимірювань. Програма дисципліни структурно складається з 8 тем, з яких перша тема спрямована на вивчення основ метрологічного забезпечення аналітичних вимірювань, а останні теми – на отримання знань з конструкцій і принципів дії аналітичних приладів, на вміння їх обирати і застосовувати для вимірювань. Більшість тем має декілька розділів, в яких розглядаються окремі питання програми. Після вивчення теми студенту рекомендовано відповісти на питання для самоконтролю. Навчальною програмою передбачена підготовка студентом реферату, виконання якого здійснюється за відповідними методичними вказівками. кінці семестру проводиться залік у вигляді тестової контрольної роботи, яка складається з 8 завдань. Потрібно звернути увагу, що розділи тем у конспекті лекцій [1], позначені у дужках як СРС, призначені для самостійного вивчення. Список літератури наведений наприкінці цих вказівок. Посилання на джерела інформації наведені в рекомендаціях по вивченню кожної теми. Для інформаційно-методичного забезпечення самостійної роботи студентів створений електронний навчальний ресурс, до складу якого також входять програма навчальної дисципліни; конспект лекцій; методичні вказівки до виконання реферату; електронні джерела інформації. Доступ до цього ресурсу забезпечує викладач.Документ Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу "Сенсори контролю та вимірювання фізичних і механічних величин"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Познякова, Маргарита Євгенівна; Хомяк, Юрій ВалентиновичДокумент Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни "Теорія систем і системотехніка"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Смолін, Юрій ОлександровичСучасні фахівці в усіх галузях техніки повинні володіти спеціально-науковими і логіко-методологічними концепціями дослідження об'єктів, які є системами. Для вивчення цих питань магістрам спеціальності 175 «Інформаційно-вимірювальні технології» викладається дисципліна «Теорія систем та системотехніка». Лабораторний практикум з цієї дисципліни призначений для закріплення теоретичних положень цієї дисципліни і, головне, отримання практичних навичок з визначення структури, станів, складових і зв’язків у схемотехнічних рішеннях основних цифрових систем, які використовуються сьогодні при проектуванні сучасних інформаційно-вимірювальних систем та створенню їх моделей. За результатами цього лабораторного практикуму студенти повинні закріпити знання передумов і законів створення сучасних і перспективних систем вимірювання, контролю та діагностики, основних принципів й закономірностей їх поведінки та схемотехнічної реалізації основних системних блоків та вузлів, що надходять до складу таких комп’ютеризованих систем. Важливим моментом при цьому є оволодіння навичками і вміннями реалізовувати вузли систем різних типів і видів за перспективними схемними рішеннями і на сучасній елементній базі за допомогою моделювання. Тому кожна лабораторна робота даного лабораторного практикуму складається з двох частин. Перша частина присвячена експериментальним дослідженням з визначення принципів побудови, сутності, структури, складу і зв’язків досліджуваних систем. Друга частина присвячена побудові різних існуючих типів моделей досліджуваних систем.Документ Розрахунок параметричного та трансформаторного електромагнітних перетворювачів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Зайцева, Лілія Василівна; Хомяк, Юрій Валентинович; Познякова, Маргарита ЄвгенівнаНавчально-методичний посібник містить теоретичні матеріали з методів і приладів для контролю параметрів металевих виробів. Наведено приклади застосування та розрахунку параметричного та трансформаторного перетворювачів. У посібнику використано результати роботи авторів у галузі неруйнівного електромагнітного контролю. Для студентів, що навчаються за спеціальністю 152 «Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка» денної та заочної форми навчання.Документ Методичні вказівки та завдання до виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни "Комп'ютерне моделювання приладів та систем"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Зайцева, Лілія Василівна; Юданова, Ніна МиколаївнаНавчальна програма дисципліни «Комп’ютерне моделювання приладів та систем» для спеціальності «Інформаційно-вимірювальні технології» передбачає виконання завдань комп’ютерного практикуму в програмному середовищі MathCAD. Завдання комп’ютерного практикуму виконуются протягом 14 занять. Завдання методичних вказівок до виконання комп’ютерного практикуму «Система інженерних та наукових розрахунків MathCAD» охоплюють сім тем і дозволяють студентам засвоїти основні функції системи і правила виконання обчислень, набути практичного досвіду розв’язання складних обчислювальних задач засобами MathCAD. Система MathCAD призначена для виконання і документування інженерних і наукових розрахунків. Серед основних можливостей системи можна виділити розв’язання нелінійних і диференційних рівнянь і систем рівнянь чисельними методами, побудова дво- і тривимірних графіків функцій, виконання операцій з векторами і матрицями, апроксимація кривих, пошук коренів багаточленів і функцій, пошук власних чисел і векторів, проведення статистичних розрахунків і робота із розподіленням ймовірностей тощо. Система застосовуєтся в складних проектах для візуалізації результатів математичного моделювання з використанням розподілених обчислень і традиційних мов програмування. При виконанні завдань комп’ютерного практикуму студент повинен ознайомитись з теоретичним матеріалом, наведеним у методичних вказівках і додатковій літературі, виконати усі завдання відповідно до свого варіанту, підготувати звіт. Звіт оформлюєтся на листах А4 і містить титульний аркуш, стислі теоретичні відомості по темі заняття, індивідуальні завдання, хід і результати їх виконання.Документ Методичні вказівки до виконання практичних занять з навчальної дисципліни "Технологія виробництва інформаційно-вимірювальної техніки"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Смолін, Юрій ОлександровичМетою практичних занять з дисципліни «Технологія виробництва інформаційно-вимірювальної техніки» є систематизація, закріплення і розширення одержаних теоретичних знань та придбання практичних навичок з розробки технологій конструювання, розрахунків і, головне, виробництва приладів і систем інформаційно-вимірювальної техніки (ІВТ) відповідно до діючих стандартів ЄСКД та ДСТУ. Перед студентами при виконанні практичних занять поставлені завдання, основними з яких являються: – систематизація та розширення теоретичних знань при рішенні комплексних завдань виробництва сучасних приладів і систем ІВТ; – практичне застосування обчислювальної техніки при розробці технологічних процесів виробництва ІВТ; – вивчення довідкової, технічної та єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД) по технології виробництва ІВТ; – підготовка до самостійного рішення складних технологічних завдань при виконанні дипломного проекту і наступної роботи на підприємствах промисловості. Особлива увага надається технологічним процесам виробництва , а саме технологіям виготовлення базових несучих конструкцій інформаційно-вимірювальної техніки та визначенню конструктивно-технологічних характеристик елементної бази ІВТ і особливостей технологій їх виробництва, отриманню практичних навичок ознайомлення з відповідною нормативною конструкторською документацією і придбанню навиків її застосування та практичної реалізації їх основних технологічних операцій.Документ Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни "Технологія виробництва інформаційно-вимірювальної техніки"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Смолін, Юрій ОлександровичМетою лабораторних занять з дисципліни «Технологія виробництва інформаційно-вимірювальної техніки» є систематизація, закріплення і розширення одержаних теоретичних знань та придбання практичних навичок з розробки технологій конструювання, розрахунків і, головне, виробництва приладів і систем інформаційно-вимірювальної техніки (ІВТ) відповідно до діючих стандартів ЄСКД та ДСТУ.Документ Методичні вказівки до виконання практичних занять з навчальної дисципліни "Теорія систем та системотехніка"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Смолін, Юрій Олександрович; Григоренко, Ігор ВолодимировичСучасні фахівці в усіх галузях техніки повинні володіти спеціально-науковими і логіко-методологічними концепціями дослідження об'єктів, які є системами. Саме цим питанням і призначена дисципліна «Теорія систем і системотехніка". Практичні заняття призначений для закріплення теоретичних положень цієї дисципліни і, головне, отримання практичних навичок з визначення структури, станів, складових і зв’язків у сучасних інформаційно-вимірювальних системах, а також створенню їх моделей. Метою проведення цих практичних занять є формування у студентів стійких знань загальних принципів створення та функціонування систем та їх складових в галузях метрології та вимірювальної техніки, таких як інформаційно-вимірювальні системи, комп’ютерні та радіоелектронні системи контролю та діагностики та ін. За результатами практичних занять студенти повинні закріпити знання передумов і законів створення сучасних і перспективних систем вимірювання, контролю та діагностики, основних принципів й закономірностей поведінки т основних блоків та вузлів, що надходять до складу таких систем. Важливим моментом при цьому є оволодіння навичками і вміннями побудови моделей технічних систем. Студенти повинні отримати нові знання передумов і законів створення сучасних і перспективних систем вимірювання, контролю та діагностики.