Кафедра "Інтегровані технології, процеси і апарати"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1789

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/itpa

Від 2005 року кафедра має назву "Інтегровані технології, процеси і апарати", первісна назва – кафедра загальної хімічної технології, процесів і апаратів.

Кафедра загальної хімічної технології, процесів і апаратів створена в 1933 році, а очолив її професор Максим Ісидорович Некрич, який у свій час закінчив Паризький університет – Сорбонну (Франція). Але ще в 1927 році професор М. Д. Зуєв починає читати студентам курс загальної хімічної технології, доповнюючи його розрахунком процесів і апаратів, а також контрольно-вимірювальних приладів. У 1964 році від кафедри загальної хімічної технології, процесів і апаратів відокремилася нова кафедра – "Автоматизації хімічних виробництв".

Від 1977 року кафедру очолював Леонід Леонідович Товажнянський, кандидат технічних наук, доцент, на той час проректор ХПІ, а згодом – доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, Заслужений працівник вищої школи, лауреат Державної премії, Дійсний член Академії наук вищої школи України, ректор НТУ «ХПІ». Виконувачем обов’язків завідувача кафедри у період з 1977 по 1981 роки був І. С. Чернишов.

Від 1 лютого 2018-го року кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 12 кандидатів технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 11 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Публікація
    Можливості ідентифікації компонентів складових комплексних проектів
    (НТУ "ХПІ", 2018) Бухкало, Світлана Іванівна; Іглін, Сергій Петрович; Главчева, Юлія Миколаївна; Мірошніченко, Наталія Миколаївна
    У матеріалах представлені можливості розробки і визначення складових комплексних проектів – як об'єктів інтелектуальної власності. Розробки проведені з метою вибору сучасних високоефективних науково-обгрунтованих технологій використання відходів різних галузей промисловості на складному підприємстві, яке може забезпечити всі свої енергетичні потреби самостійно. Деякі особливості можливостей рішення засновані на експериментальних даних розробки механізмів ідентифікації-класифікації процесів і їх наукового обґрунтування у вигляді обітниць інтелектуальної власності або дистанційної освіти. Проблема утилізації відходів розглядається у вигляді складних комплексу процесів, досліджень і аналізу енерго- і ресурсозберігаючих складових для відходів різного походження. Дослідження можуть бути використані для вибору методів повторної переробки, модифікації або утилізації, а також обладнання для переробки або інших стадій комплексних проектів.