Кафедра "Інтегровані технології, процеси і апарати"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1789

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/itpa

Від 2005 року кафедра має назву "Інтегровані технології, процеси і апарати", первісна назва – кафедра загальної хімічної технології, процесів і апаратів.

Кафедра загальної хімічної технології, процесів і апаратів створена в 1933 році, а очолив її професор Максим Ісидорович Некрич, який у свій час закінчив Паризький університет – Сорбонну (Франція). Але ще в 1927 році професор М. Д. Зуєв починає читати студентам курс загальної хімічної технології, доповнюючи його розрахунком процесів і апаратів, а також контрольно-вимірювальних приладів. У 1964 році від кафедри загальної хімічної технології, процесів і апаратів відокремилася нова кафедра – "Автоматизації хімічних виробництв".

Від 1977 року кафедру очолював Леонід Леонідович Товажнянський, кандидат технічних наук, доцент, на той час проректор ХПІ, а згодом – доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, Заслужений працівник вищої школи, лауреат Державної премії, Дійсний член Академії наук вищої школи України, ректор НТУ «ХПІ». Виконувачем обов’язків завідувача кафедри у період з 1977 по 1981 роки був І. С. Чернишов.

Від 1 лютого 2018-го року кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 12 кандидатів технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 11 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

Математическая модель сварного пластинчатого теплообменного аппарата для колонны синтеза аммиака
(Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2019) Арсеньев, П. Ю.; Товажнянский, Леонид Леонидович; Перевертайленко, Александр Юрьевич; Капустенко, Пётр Алексеевич; Арсеньева, Ольга Петровна
Пластинчасті теплообмінні апарати (ПТА) широко застосовуються в промисловості, і мають компактну конструкцію. Однак використання стандартних ПТА розбірної конструкції обмежується діапазоном їх застосування по тиску і температурі. Конструкція зварних ПТА (ЗПТА) дозволяє істотно розширювати діапазон їх застосування. В даній роботі розглядається ЗПТА унікальної конструкції, розробленої для використання при високому тиску (до 32 МПа) і температурі (до 520 °С) в колонці синтезу аміаку. Дослідний ЗПТА складається з пакету круглих гофрованих пластин діаметром 6,26 м, зварених разом для формування каналів для руху холодного та гарячого теплоносія. Багато ходовість обох потоків з організацією проти-руху теплоносіїв забезпечується особливою конструкцією колекторів ЗПТА. В статті представлена математична модель ЗПТА, яка дозволяє виконувати теплове та гідравлічне розрахунки для певних технологічних умов, а також здійснювати розрахунки ЗПТА з певними параметрами його конструкції. Застосовність запропонованих даних та розробленої математичної моделі підтверджується порівнянням з експериментальними даними. Обговорюється можливість використання ЗПТА замість кожухотрубчастого апарату дозволяє скоротити об'єм, зайнятий теплообмінником у колоні синтезу аміаку, і дозволяє збільшити кількість каталізатора. Це призводить до збільшення виробництва аміаку на 15 %.
К вопросу энергосберегающей реконструкции теплообменных систем установок хемосорбционной очистки газов
(Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2017) Товажнянский, Леонид Леонидович; Перевертайленко, Александр Юрьевич; Арсеньева, Ольга Петровна; Капустенко, Пётр Алексеевич; Арсеньев, П. Ю.; Бочарников, Игорь Александрович
Доведено актуальність використання двоокису вуглецю, що вловлено у процесах хемосорбційної очистки газів на відповідних установках. Сформульований один із базових шляхів реконструкції теплообмінних систем промислових хемосорбційних установок вловлювання кислих компонентів з газів.
Теплопередача при перекрестном движении теплоносителей в каналах пластинчатого теплообменника
(Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2017) Арсеньев, П. Ю.
Пластинчасті теплообмінні апарати (ПТА) представляють собою сучасне обладнання для теплопередачі і відносяться до апаратів компактного типу. При використанні ПТА можна значно підвищити рівень рекуперації тепла і ефективність використання енергії на промислових підприємствах України. Робочі параметри зварних ПТА (ЗПТА) значно ширше по температурі і тиску в порівнянні з розбірними апаратами. В рамках даного дослідження була розроблена модель ЗПТА з перехресним рухом теплоносіїв, що дозволило провести експериментальні дослідження теплопередачі в цій моделі. Показано, що для розрахунку ефективності теплопередачі може використовуватися модель поперечного руху теплоносіїв з однієї рідиною змішуємо, і іншою не змішуємою. Наведено залежності для розрахунку коефіцієнтів тепловіддачі, які можуть бути використані для удосконалення методів розрахунку ЗПТА. Достовірність поданих залежностей і розробленого методу розрахунку ЗПТА підтверджена даними експериментів, проведених на ЗПТА, встановленим в колоні синтезу аміаку з робочою температурою 520 °C і тиском 32 МПа.
Проект рекуперативного нагрева отопительной воды на нефтеперерабатывающем заводе
(НТУ "ХПИ", 2016) Товажнянский, Леонид Леонидович; Арсеньева, Ольга Петровна; Хавин, Геннадий Львович; Дунаевский, В. А.; Арсеньев, П. Ю.; Пугач, Я. А.
Розглянуто задачу проектування теплообмінників для підігріву сітьової води централізованого теплопостачання на нафтопереробному заводі. Для послідовної схеми приєднання проводився розрахунок для 4-ох технологічних потоків. У якості рекуперативних теплообмінників підігріву води використовували сварні апарати перехресного току типу "Compabloc". Зроблено висновок про можливість використовування апаратів для усіх технологічних потоків.
Сравнение каналов компактных теплообменных аппаратов для утилизации низкопотенциального тепла промышленных предприятий
(НТУ "ХПИ", 2015) Перевертайленко, Александр Юрьевич; Товажнянский, Леонид Леонидович; Болдырев, Станислав Александрович; Краячич, Г.; Капустенко, Пётр Алексеевич; Арсеньева, Ольга Петровна; Арсеньев, П. Ю.
Компактные теплообменные аппараты находят все большее применение в промышленности благодаря низкой материалоемкости и стоимости, высокой надежности теплообменного оборудования и интенсификации процессов теплообмена в каналах. При повышении компактности оборудования необходимо учитывать влияние размеров каналов на тепло-гидравлические характеристики аппаратов. В данной статье проведен анализ изменения коэффициента гидравлического сопротивления и теплоотдачи от числа Рейнольдса для каналов пластинчатых теплообменных аппаратов, гладких труб и труб с искусственной шероховатостью. Приведено исследование влияния гидравлического диаметра для каналов различных типов на компактность теплообменного аппарата, при этом рассматривалась площадь теплообменной поверхности и длина канала для движения теплоносителей. Результаты данной работы могут быть использованы при разработке конструкций компактных теплообменных аппаратов с интенсификацией теплообмена для процессов утилизации низкопотенциального тепла.