Кафедра "Інтегровані технології, процеси і апарати"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1789

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/itpa

Від 2005 року кафедра має назву "Інтегровані технології, процеси і апарати", первісна назва – кафедра загальної хімічної технології, процесів і апаратів.

Кафедра загальної хімічної технології, процесів і апаратів створена в 1933 році, а очолив її професор Максим Ісидорович Некрич, який у свій час закінчив Паризький університет – Сорбонну (Франція). Але ще в 1927 році професор М. Д. Зуєв починає читати студентам курс загальної хімічної технології, доповнюючи його розрахунком процесів і апаратів, а також контрольно-вимірювальних приладів. У 1964 році від кафедри загальної хімічної технології, процесів і апаратів відокремилася нова кафедра – "Автоматизації хімічних виробництв".

Від 1977 року кафедру очолював Леонід Леонідович Товажнянський, кандидат технічних наук, доцент, на той час проректор ХПІ, а згодом – доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, Заслужений працівник вищої школи, лауреат Державної премії, Дійсний член Академії наук вищої школи України, ректор НТУ «ХПІ». Виконувачем обов’язків завідувача кафедри у період з 1977 по 1981 роки був І. С. Чернишов.

Від 1 лютого 2018-го року кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 12 кандидатів технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 11 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Проектирование и расчет пластинчатых теплообменников с разной конфигурацией профиля каналов
    (Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2018) Бабак, Татьяна Геннадиевна; Хавин, Геннадий Львович
    У багатьох застосуваннях хімічної технології, зокрема в нафтохімічній промисловості, за умовами рекуперації енергії є значна різниця між витратами гарячого і холодного теплоносіїв. У цьому випадку має місце різке зниження швидкості теплоносія в каналах з меншою витратою, що призводить до падіння величини коефіцієнта тепловіддачі з боку цього теплоносія і загального коефіцієнта теплопередачі апарата. Такий ефект сприяє падінню величини дотичного напруження на стінці і, як наслідок, до інтенсифікації забруднення поверхні теплообміну і порушення екологічної безпеки в процесі експлуатації. Представлені переваги і запропоновано спосіб інтенсифікації процесу теплопередачі в каналах розбірних та зварних пластинчатих теплообмінників з круглою пластиною за рахунок використання каналів з різною конфігурацією профілю по стороні теплоносіїв, що нагріває і що нагрівається. Використання такої конструкції призводить до вирівнювання швидкостей потоків в каналах, зменшення їх кількості і збільшенню величини дотичного напруження на поверхні теплопередачі пластин. Досліджується вплив геометричних параметрів гофрування на її здатність до теплопередачі. Для реалізації проектування зварних пластинчастих теплообмінників з каналами різного поперечного перерізу (різної висоти і кроку гофрування) було розроблено математичне забезпечення, що реалізує можливість такого моделювання. Загальна ідея алгоритму розрахунку полягає в знаходженні оптимального значення довжини пластини, яка визначає її площа, і кількості пластин за умови задоволення всім необхідним умовам по передачі тепла і гідравлічним втратам в апараті. Довжина пластини є функцією гофрування пластини і, відповідно, визначає швидкість теплоносіїв в каналах і їх здатність до теплопередачі. Розглянуто конкретне застосування з розрахунку теплообмінників з каналами з різною висотою гофрування. Аналіз отриманих результатів дозволив зробити висновок про те, що при фіксованій висоті гофри по стороні одного з теплоносіїв (з меншою витратою), зміна загального розміру площі поверхні теплопередачі носить екстремальний характер.
  • Ескіз
    Документ
    Интеграция теплових потоков выпарной установки концентрирования сиропа сорго с использованием пинч-анализа
    (НТУ "ХПИ", 2018) Бабак, Татьяна Геннадиевна; Голубкина, Ольга Александровна; Пономаренко, Евгения Дмитриевна; Соловей, Людмила Валентиновна; Хавин, Геннадий Львович
    В статье рассмотрена модернизация системы подогревателей сиропа сорго перед концентрированием в выпарной установке. Процесс выпаривания является одним из наиболее энергоемких процессов химической технологии, поэтому организация рекуперации тепла в этих процессов – это актуальная задача, особенно при высоких ценах на внешние энергоносители. Для решения поставленной задачи были применены методы пинч-анализа. На основании расчета теплового и материального балансов выпарной установки были выделены тепловые потоки для тепловой интеграции. С помощью составных кривых потоков процесса и сеточной диаграммы был проведен анализ существующего проекта и выявлены недостатки предлагаемой системы рекуперации тепла, а именно, нарушение минимальной разности температур в теплообменных аппаратах и перенос тепла через пинч. Это влечет за собой как увеличение капитальных затрат, так и затрат на внешние энергоносители.
  • Ескіз
    Документ
    Способы экономии энергоносителей в ректификационных установках
    (НТУ "ХПИ", 2009) Гарев, Андрей Олегович; Чернышев, И. С.; Бабак, Татьяна Геннадиевна; Колесник, С. А.
    The ways of energy consumption reduction for rectification process of homogeneous liquid mixture “water-acetic acid” are discussed. The various approaches of energy saving retrofit are proposed. The heat of top effluent and residue may be used to preheat the feed. The use of top vapour compression (heat pump case) is considered. To optimize the heat recovery the methods of pinch-analysis are used.