Кафедра "Інтегровані технології, процеси і апарати"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1789

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/itpa

Від 2005 року кафедра має назву "Інтегровані технології, процеси і апарати", первісна назва – кафедра загальної хімічної технології, процесів і апаратів.

Кафедра загальної хімічної технології, процесів і апаратів створена в 1933 році, а очолив її професор Максим Ісидорович Некрич, який у свій час закінчив Паризький університет – Сорбонну (Франція). Але ще в 1927 році професор М. Д. Зуєв починає читати студентам курс загальної хімічної технології, доповнюючи його розрахунком процесів і апаратів, а також контрольно-вимірювальних приладів. У 1964 році від кафедри загальної хімічної технології, процесів і апаратів відокремилася нова кафедра – "Автоматизації хімічних виробництв".

Від 1977 року кафедру очолював Леонід Леонідович Товажнянський, кандидат технічних наук, доцент, на той час проректор ХПІ, а згодом – доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, Заслужений працівник вищої школи, лауреат Державної премії, Дійсний член Академії наук вищої школи України, ректор НТУ «ХПІ». Виконувачем обов’язків завідувача кафедри у період з 1977 по 1981 роки був І. С. Чернишов.

Від 1 лютого 2018-го року кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 12 кандидатів технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 11 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Ескіз
    Документ
    Використання пінч-аналізу при інтеграції потоків процесу випаровування водного розчину гідроксиду натрію
    (ТОВ "НВП "Інтерсервіс", 2019) Бабак, Тетяна Геннадіївна; Демірський, Олексій Вячеславович; Хавін, Геннадій Львович
    Запропоновано проект модернізації установки випарювання водного розчину гідроксиду натрію, що складається в створенні мережі теплообмінного обладнання для реалізації рекуперації тепла технологічних потоків процесу. Проектування було проведено за допомогою методів пінч-аналізу, а саме, був створений проект мережі теплообмінників, що реалізує мінімальне споживання зовнішніх енергоносіїв, і проведена його оптимізація. Було підібрано сучасне пластинчате теплообмінне обладнання та проведена економічна оцінка проекту.
  • Ескіз
    Документ
    Розрахунок взаємозв'язаних теплообмінних систем з урахуванням забрудення поверхні теплопередачі
    (Чернігівський національний технологічний університет, 2019) Бабак, Тетяна Геннадіївна; Демірський, Олексій Вячеславович; Хавін, Геннадій Львович
  • Ескіз
    Документ
    Застосування методів пінч-аналізу для підвищення енергоефективності ректифікаційної установки
    (ТОВ НВП Інтерсервіс, 2021) Бабак, Тетяна Геннадіївна; Биканов, Сергій Миколайович; Пономаренко, Євгенія Дмитрівна
    Для підвищення енергоефективності процесу ректифікації суміші метанол-вода було запропоновано проект модернізації мережі теплообмінного обладнання ректифікаційної установки. Було проведено екстракцію даних процесу, побудовано складені криві теплових потоків, визначено недоліки в рекуперації тепла. Для обраного ∆Tmin= 7°С обчислено цільові значення потужності зовнішніх утиліт та побудовано мережу теплообмінників. Підібрано сучасні пластинчаті теплообмінні апарати. Оцінка терміну окупність проекту складає півроку.
  • Ескіз
    Документ
    Підвищення енергоефективності процесу ректифікації суміші ацетон-бензол
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Бабак, Тетяна Геннадіївна; Демірський, Олексій В’ячеславович; Пономаренко, Євгенія Дмитрівна; Селіванов, Іван Юрійович
    Розглянуто сучасні підходи до енергозбереження в хіміко-технологічних системах. Обстежено ректифікаційну установку для розділення суміші ацетон-бензол, зроблено екстракцію даних технологічних потоків процесу, що досліджувався. За допомогою методів пінч-аналізу було показано недостатню ефективність організації рекуперації енергії, заниження необхідної мінімальної температурної різниці в рекуперативному теплообміннику, яка вказує на завищення площі поверхні теплообміну за потребою. Обґрунтовано вибір значення Tmin – для цього значення за методом складених кривих, знайдено цільові потужності зовнішніх утиліт та рекуперації. Використовуючи правила пінч-аналізу, отримано сіткову діаграму і запропоновано два варіанти розташування теплообмінного обладнання, що забезпечують досягнення енергетичних цілей. Підібрано сучасне пластинчате теплообмінне обладнання та обрано варіант, що пропонує менший об’єм капітальних вкладень – для нього проведено економічну оцінку: термін окупності не більше одного року.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження забруднення системи пластинчатих підігрівачів цукрового соку в робочих умовах
    (Чернігівський національний технологічний університет, 2017) Бабак, Тетяна Геннадіївна; Демірський, Олексій Вячеславович; Хавін, Геннадій Львович