Кафедра "Інтегровані технології, процеси і апарати"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1789

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/itpa

Від 2005 року кафедра має назву "Інтегровані технології, процеси і апарати", первісна назва – кафедра загальної хімічної технології, процесів і апаратів.

Кафедра загальної хімічної технології, процесів і апаратів створена в 1933 році, а очолив її професор Максим Ісидорович Некрич, який у свій час закінчив Паризький університет – Сорбонну (Франція). Але ще в 1927 році професор М. Д. Зуєв починає читати студентам курс загальної хімічної технології, доповнюючи його розрахунком процесів і апаратів, а також контрольно-вимірювальних приладів. У 1964 році від кафедри загальної хімічної технології, процесів і апаратів відокремилася нова кафедра – "Автоматизації хімічних виробництв".

Від 1977 року кафедру очолював Леонід Леонідович Товажнянський, кандидат технічних наук, доцент, на той час проректор ХПІ, а згодом – доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, Заслужений працівник вищої школи, лауреат Державної премії, Дійсний член Академії наук вищої школи України, ректор НТУ «ХПІ». Виконувачем обов’язків завідувача кафедри у період з 1977 по 1981 роки був І. С. Чернишов.

Від 1 лютого 2018-го року кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 12 кандидатів технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 11 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

Дослідження загальної технології водню за оптимальними параметрами як складова комплексного розвитку ассоціацій EFCE та CFE-UA
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Зіпунніков, Микола Миколайович; Бухкало, Світлана Іванівна
Проведено аналіз перспектив розвитку водневої енергетики на території ЄС та України. Розглянуто можливості реалізації проектів та технології виробництва зеленого водню для промислового використання. Наведено умови реалізації проекту зі створення науково-дослідницького комплексного центру технології водню та водневих паливних елементів. Виконано огляд публікацій присвячених процесу отримання водню з води. Розглянуті основні чинники, які впливають на перебіг реакцій при отриманні водню з води із використанням сплавів. Рекомендовані сплави для отримання водню на автономних об’єктах. Наведено складові алгоритму дослідження з урахуванням системи факторів процесу виходячи з аналізу літературних даних з технології виробництва водню методом електролізу води. Встановлено загальні принципи розрахунку газогенераторів, які повинні базуватися на основних положеннях термодинаміки гетерогенних процесів: класична термодинаміка багатофазних та гетерогенних систем.
Аналіз виробництва і застосування сплавів феросилікоалюмінію для отримання водню з води
(ТОВ "Планета – Принт", 2021) Зіпунніков, Микола Миколайович; Бухкало, Світлана Іванівна; Котенко, А. Л.
Аналіз можливостей регенерації етилового спирту у виробництві пектину
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Бухкало, Світлана Іванівна; Ольховська, Оксана Ігорівна; Зіпунніков, Микола Миколаєвич; Ольховська, Вікторія Олегівна; Сирку, Марія Андріївна
У матеріалах статті розглянуті можливості для визначення загальної технології, процесів і апаратів стадії регенерації етилового спирту у виробництві пектину. Розробки проведені з метою вибору сучасних високоефективних науково-обгрунтованих технологій регенерації: 1) різновидів технології та їх закономірностей з урахуванням специфічних особливостей стадій регенерації; 2) на різних стадіях проектування і обґрунтування моделей устаткування. Представлені приклади і деякі особливості можливих рішень, які засновані на експериментальних даних розробки механізмів процесів і їх наукового обґрунтування у вигляді об'єктів технології. Проблема регенерації етилового спирту розглядається у вигляді складних комплексних процесів, їх досліджень, аналізу енерго- і ресурсозберігаючих складових.
Дослідження та аналіз інноваційних заходів з технології комплексної утилізації післяспиртової барди
(НТУ "ХПІ", 2019) Бухкало, Світлана Іванівна; Ольховська, Оксана Ігорівна; Ольховська, Вікторія Олегівна; Зіпунніков, Микола Миколаєвич
Предметом дослідження статті є технологія переробки та утилізації післяспиртової барди на базі різновидів технології та обладнання. Встановлено можливість використання переваг сучасних пластинчастих теплообмінників для інтеграції їх технологічних процесів. Інноваційним предметом дослідження є комплексна технологія переробки та кінцевої утилізації післяспиртової барди. Матеріали статті надають оцінку способам використання фільтрату барди для отримання кормових продуктів, збагачених живими клітинами бактерій лактобактерій та пропіонової кислоти, а також білком. У таких технологіях введення хлориду кобальту в навколишнє середовище в концентрації 1,1 мг/л викликає збільшення вмісту біомаси, живих клітин бактерій пропіонової кислоти та накопичення білка. Вміст нуклеїнових кислот у продуктах корму, отриманих як роздільним, так і спільним вирощуванням бактерій, не перевищує допустимий рівень (до 10 г/добу) споживання тварин. У процесі дослідження післяспиртової барди отримано білок високий вміст. Фільтрат може бути повернутий повністю в спиртове виробництво.
Можливості розвитку компетентностей комплексних екологічнобезпечних проектів утилізації-модифікації
(НТУ "ХПІ", 2018) Бухкало, Світлана Іванівна; Ольховська, Оксана Ігорівна; Іглін, Сергій Петрович; Зіпунніков, Микола Миколайович
В статті наведені можливості вирішення деяких задач навчання студентів НТУ "ХПІ" у межах енергетичного тижня ЄС з метою підвищення ефективності використання твердих побутових відходів та відходів різних галузей промисловості на комплексному підприємстві, яке може забезпечувати усі свої енергетичні потреби самостійно. Дослідження спрямовані на вивчення таких питань як організація збирання і транспортування відходів, їх ідентифікація та методи контролю якості; вибір науково-обгрунтованих методів переробки та утилізації полімерів як частки твердих побутових відходів; розробка необхідних технологічних схем та обладнання для переробки відходів; вибір підприємств для утилізації полімерів і виду енергетичних ресурсів для реалізації цих проектних рішень. Можливості рециклінгу представлена для комплексних проектів студентів на прикладах переробки поліетиленової плівки методами хімічного зпінювання, введенням перекису дикумила або різновидів речовин для модифікації властивостей вторинного поліетилену.