Кафедра "Інтегровані технології, процеси і апарати"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1789

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/itpa

Від 2005 року кафедра має назву "Інтегровані технології, процеси і апарати", первісна назва – кафедра загальної хімічної технології, процесів і апаратів.

Кафедра загальної хімічної технології, процесів і апаратів створена в 1933 році, а очолив її професор Максим Ісидорович Некрич, який у свій час закінчив Паризький університет – Сорбонну (Франція). Але ще в 1927 році професор М. Д. Зуєв починає читати студентам курс загальної хімічної технології, доповнюючи його розрахунком процесів і апаратів, а також контрольно-вимірювальних приладів. У 1964 році від кафедри загальної хімічної технології, процесів і апаратів відокремилася нова кафедра – "Автоматизації хімічних виробництв".

Від 1977 року кафедру очолював Леонід Леонідович Товажнянський, кандидат технічних наук, доцент, на той час проректор ХПІ, а згодом – доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, Заслужений працівник вищої школи, лауреат Державної премії, Дійсний член Академії наук вищої школи України, ректор НТУ «ХПІ». Виконувачем обов’язків завідувача кафедри у період з 1977 по 1981 роки був І. С. Чернишов.

Від 1 лютого 2018-го року кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 12 кандидатів технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 11 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    К вопросу комплексной тепловой интеграции процесса ректификации смеси этанол-вода
    (Одеська національна академія харчових технологій, 2012) Быканов, Сергей Николаевич; Перевертайленко, Александр Юрьевич; Гарев, Андрей Олегович; Горбунов, Константин Александрович; Рябова, Ирина Борисовна; Гапонова, Елена Александровна
    Рассмотрена проблема теплоинтегрированной ректификационной колонны, включая применение теплонасосной технологии и методики пинч-анализа. Отмечена важность комплексной тепловой интеграции колонны.
  • Ескіз
    Документ
    Снижение энергозатрат четырехкорпусной выпарной установки по выпариванию сульфата натрия
    (Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2018) Быканов, Сергей Николаевич; Данилов, Юрий Борисович; Горбунов, Константин Александрович; Симоненко, К. О.
    В роботі розглянуто застосування методу пинч-аналізу для зниження енерговитрат в процесі випарювання на прикладі теплової інтеграції чотирикорпусної випарної установки з випарювання сульфату натрію (Na₂SO₄).
  • Ескіз
    Документ
    Интеграция тепловых процессов в отделении пастеризации яблочного сока
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Горбунов, Константин Александрович; Быканов, Сергей Николаевич; Пугановский, Олег Валентинович; Гарев, Андрей Олегович; Горбунова, Ольга Владимировна; Сивцов, М. Р.
    У статті розглянуті питання інтеграції існуючої та розробка нової енергоефективної технологічної схеми холодильної машини при пастеризації яблучного соку. Отримано значення техніко-економічних показників. Результати дослідження говорять про те, що впровадження пінч-інтеграції технологічної схеми, що використовує холодильну машину з додатковим охолоджувачем, є економічно доцільним.
  • Ескіз
    Документ
    Оптимизация потребления энергоносителей в процессе выпаривания водного раствора гидроксида натрия
    (НТУ "ХПИ", 2018) Бабак, Татьяна Геннадиевна; Быканов, Сергей Николаевич; Соловей, Людмила Валентиновна; Ус, Вячеслав Анатольевич
    В статье предлагается проект модернизации трехкорпусной установки выпаривания водного раствора гидроксида натрия с целью повышения его концентрации. Модернизация состоит в создании сети теплообменного оборудования, реализующей рекуперацию тепла технологических потоков выпарной установки. Проектирование было проведено с помощью методов пинч-анализа, а именно, был обоснован выбор минимальной разности температур в теплообменном оборудовании ∆Tmin, создан проект сети теплообменников, реализующей минимальное потребление внешних утилит, и проведена оптимизация сети. В качестве теплообменного оборудования были предложены и рассчитаны современные пластинчатые теплообменные аппараты. Проведена экономическая оценка проекта, показывающая, что срок его окупаемости составит около двух месяцев.