Кафедра "Інтегровані технології, процеси і апарати"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1789

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/itpa

Від 2005 року кафедра має назву "Інтегровані технології, процеси і апарати", первісна назва – кафедра загальної хімічної технології, процесів і апаратів.

Кафедра загальної хімічної технології, процесів і апаратів створена в 1933 році, а очолив її професор Максим Ісидорович Некрич, який у свій час закінчив Паризький університет – Сорбонну (Франція). Але ще в 1927 році професор М. Д. Зуєв починає читати студентам курс загальної хімічної технології, доповнюючи його розрахунком процесів і апаратів, а також контрольно-вимірювальних приладів. У 1964 році від кафедри загальної хімічної технології, процесів і апаратів відокремилася нова кафедра – "Автоматизації хімічних виробництв".

Від 1977 року кафедру очолював Леонід Леонідович Товажнянський, кандидат технічних наук, доцент, на той час проректор ХПІ, а згодом – доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, Заслужений працівник вищої школи, лауреат Державної премії, Дійсний член Академії наук вищої школи України, ректор НТУ «ХПІ». Виконувачем обов’язків завідувача кафедри у період з 1977 по 1981 роки був І. С. Чернишов.

Від 1 лютого 2018-го року кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 12 кандидатів технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 11 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 11

Інтеграція процеса енергозбереження в ректифікації суміші хлороформу – бензолу
(SPC "Sci-conf.com.ua", 2020) Селіхов , Юрій Анатолійович; Коцаренко, Віктор Олексійович; Рябова, Ірина Борисівна
Інтеграція процесу теплообміну енергетичної установки
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Селіхов, Юрій Анатолійович; Коцаренко, Віктор Олексійович; Горбунов, Костянтин Олександрович
Поновлювані джерела енергії (ПДЕ) не обмежені геологічно накопиченими запасами. Їх використання і споживання не призведе до неминучого вичерпання запасів Землі, і вони не забруднюють навколишнє середовище. Основним мотивом прискореного розвитку відновлюваної енергетики в Європі, США і багатьох інших країнах є турбота про енергетичну незалежність і екологічну безпеку. Так, в странах ЄС прийнято програму досягнення вкладу ПДЕ в енергетичний баланс до 2020 року до 20%, а до 2040 р – до 40%. Відновлювана енергетика характеризується багатогранністю, різноманітністю. У переліку завдань, що виникають при реалізації проектів відновлюваної енергетики (ВЕ) (крім технологічних і технічних), залишаються питання оцінки можливості та ефективності використання ПДЕ для енергозабезпечення регіонів. Одночасно слід враховувати, що найчастіше користувача цікавлять комплексні оцінки з різних видів джерел енергії. У конкретних регіонах найбільш ефективним може стати або використання гібридних енергоустановок, або створення теплоенергетичних установок на різних типах відновлюваної енергії. У зв'язку з комплексністю даної проблеми, а також географічною «регіональністю» відновлюваної енергетики, стає можливим і актуальним тема цієї статті. Пропонується теплоенергетична установка для постачання: електроенергією, гарячою водою, гарячим повітрям і опаленням, в якій спільно з вітроелектрогенератором, двухконтурною сонячною установкою, використовується тепловий насос, акумулятори електроенергії і теплоти. Ця установка дозволяє зменшити собівартість теплової енергії за рахунок зниження матеріаломісткості і витрат на обладнання, економити органічне паливо; виробляти електроенергію і надлишок її віддавати в державну електромережу; зменшити теплове навантаження і забруднення навколишнього середовища.
Методичні вказівки до виконання розрахункового завдання "Розрахунок викидів шкідливих речовин в довкілля"
(2021) Селіхов, Юрій Анатолійович; Коцаренко, Віктор Олексійович; Дєлова, Олена Євгеніївна
Методичні вказівки призначені для студентів машинобудівельних та хімічних спеціальностей, які виконують розрахункове завдання з дисципліни "Наукові дослідження та моделювання з екології", включають стислі відомості, необхідні для виконання розрахункового завдання, перелік рекомендованої літератури, вимоги до змісту і оформлення пояснювальної записки.
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи "Робота з графічним редактором Visio"
(2021) Коцаренко, Віктор Олексійович; Селіхов, Юрій Анатолійович; Дєлова, Олена Євгеніївна
Головною особливістю Visio є велика добірка бібліотек готових зразків умовних позначок елементів (апаратів) для застосування у конкретних галузях промисловості. Зразки елементів (апаратів) для хімічних виробництв запрограмовані відповідно до поводження об'єктів (апаратів), що подаються ними (таких, як різні реактори, апарати, вентилі, клапани, труби, заглушки, логічні блоки, електричні ланцюги та ін.). Viso містить додаткові засоби для роботи з векторною графікою, що дозволяє не тільки креслити плани приміщень, схеми мереж, баз даних, прикладних програм і web-вузлів, але й використовувати пакет як засіб автоматизації при розробці схем технологічних процесів у різних галузях промисловості.
Інтеграція роботи холодильної установки
(CPN, Osaka, Japan, 2020) Селіхов, Юрій Анатолійович; Коцаренко, Віктор Олексійович; Рябова, Ірина Борисівна; Верютіна, Вікторія Юріївна; Метельченко, Д. С.
Аналіз виробничих процесів багатьох галузей харчової промисловості України указує на типовість структури схем енергоспоживання підприємств. Тепло до процесів підводиться гарячими утилітними потоками, а відводиться холодними утилітними потоками. Деякі процеси вимагають охолоджування технологічних потоків до низьких температур. Це може бути забезпечено тільки низькотемпературними холодильними утилітами, що отримуються в холодильних установках. У цій роботі розглядається розробка холодильної установки комбінованого типу з використанням методів теплової інтеграції. Після проведення аналізу потоків та теплової енергії, що споживається, був запропонований новий проект інтеграції і автоматизації процесу та переобладнання кожухотрубних теплообмінних апаратів на пластинчасті теплообмінні апарати з мінімальним енергоспоживанням, економiчне обґрунтування ухвалених технічних рішень, та розглянуті питання щодо охорони праці.
Інтеграція процеса теплообміну двоконтурної сонячної установки
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Коцаренко, Віктор Олексійович; Селіхов, Юрій Анатолійович; Гавенко, Л. Р.
Інтеграція процеса теплообміну ректифікації суміші діхлоретан – толуол
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Селіхов, Юрій Анатолійович; Коцаренко, Віктор Олексійович; Юрченко, Л. В.
Інтеграція процеса теплообміну ректифікації суміші метанол-вода
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Селіхов, Юрій Анатолійович; Коцаренко, Віктор Олексійович; Сидоренко, В. Р.
Інтеграція процесу теплообміну гідроочищення бензинової фракції на секції каталітичного риформінгу
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Селіхов, Юрій Анатолійович; Коцаренко, Віктор Олексійович; Ковальов, Є. В.
Інтеграція теплоенергетичної установки на поновлюваних джерелах енергії
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Селіхов, Юрій Анатолійович; Коцаренко, Віктор Олексійович; Горбунов, Костянтин Олександрович; Россіхін, В. В.
Традиційні джерела енергії виснажуються і вже зараз не можуть з розрахунком на перспективу забезпечити майбутнє людства. Крім того, вони несуть загрозу екологічної безпеки Землі. Нетрадиційні поновлювані джерела енергії необмежені геологічно накопиченими запасами. Їх використання і споживання не призведе до неминучого вичерпання запасів Землі і вони не забруднюють навколишнє середовище. Важливо підкреслити, що частка обсягів використання поновлюваних джерел енергії (ПДЕ), яка припадає на країни, що розвиваються становить менше 40%, в той час як на розвинені країни – понад 60%. Цей факт спростовує поширену думку, що використання ПДЕ – доля країн, що розвиваються зі слабо розвиненою енергетичною інфраструктурою. Основним мотивом прискореного розвитку поновлюваної енергетики в Європі, США і багатьох інших країнах є турбота про енергетичну безпеку і екологічну заклопотаність. Так, в ЕС прийнята програма досягнення вкладу ПДЕ в енергетичний баланс к 2020 р до 20 %, а к 2040 р – до 40 %. Поновлювана енергетика характеризується багатогранністю, різноманітністю. У переліку завдань, що виникають при здійснення проектів поновлюваної енергетики (ПЕ) (крім технологічних і технічних), залишаються питання оцінки можливості та ефективності використання ПДЕ для енергозабезпечення регіонів [1,2]. Очевидно, що при цьому з одного боку необхідні великі масиви інформації, що охоплює як природні ресурси території, так і економічні характеристики регіону (інфраструктура енергетики, енергетичні баланси, лінії електропередач, наявність підприємств лісової, деревообробної, харчової та інших галузей промисловості; характеристики сільськогосподарського виробництва та ін.). З іншого боку, необхідно залучити такі інструменти аналізу, які дозволяли б збирати, оперативно модернізувати і перетворювати ці масиви даних, відображати їх; шляхом всебічного аналізу отримувати на їх основі обґрунтовані оцінки і робити розрахунки. Одночасно слід враховувати, що найчастіше користувача цікавлять комплексні оцінки з різних видів джерел енергії. У конкретних регіонах найбільш ефективним може стати або використання гібридних енерго-установок, або створення теплоенергетичних установок на різних типах поновлюваної енергії. У зв'язку з комплексністю зазначеної проблеми, а також відомої «регіональністю» поновлюваної енергетики, стає можливим і актуальним тема справжньої статті. Запропоновано теплоенергетичну установку для постачання: електроенергії, гарячої води і гарячого повітря, в якій сумісно з вітроелектрогенератором, електричним бойлером, використовується тепловий насос, акумулятори електроенергії і теплоти. Ця установка дозволяє: зменшити собівартість теплової енергії за рахунок зниження матеріалоємності та витрат на устаткування що використовується; економити органічне паливо; виробляти електроенергію і надлишок її віддавати у державну електромережу; зменшити теплове навантаження та забруднення довкілля.