Кафедра "Інтегровані технології, процеси і апарати"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1789

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/itpa

Від 2005 року кафедра має назву "Інтегровані технології, процеси і апарати", первісна назва – кафедра загальної хімічної технології, процесів і апаратів.

Кафедра загальної хімічної технології, процесів і апаратів створена в 1933 році, а очолив її професор Максим Ісидорович Некрич, який у свій час закінчив Паризький університет – Сорбонну (Франція). Але ще в 1927 році професор М. Д. Зуєв починає читати студентам курс загальної хімічної технології, доповнюючи його розрахунком процесів і апаратів, а також контрольно-вимірювальних приладів. У 1964 році від кафедри загальної хімічної технології, процесів і апаратів відокремилася нова кафедра – "Автоматизації хімічних виробництв".

Від 1977 року кафедру очолював Леонід Леонідович Товажнянський, кандидат технічних наук, доцент, на той час проректор ХПІ, а згодом – доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, Заслужений працівник вищої школи, лауреат Державної премії, Дійсний член Академії наук вищої школи України, ректор НТУ «ХПІ». Виконувачем обов’язків завідувача кафедри у період з 1977 по 1981 роки був І. С. Чернишов.

Від 1 лютого 2018-го року кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 12 кандидатів технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 11 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Поплавцевий щільномір
    (ДП "Український інститут промислової власності", 2017) Дубовець, Олексій Миколайович; Литвиненко, Євгенія Ігорівна; Подустов, Михайло Олексійович; Дзевочко, Альона Ігорівна; Кравченко, Яна Олегівна
    Поплавцевий щільномір містить приймальну місткість, чутливий поплавцевий елемент, важільно-осьову систему, що забезпечує вертикальне переміщення чутливого елемента, індукційний перетворювач і вторинний прилад, причому чутливий елемент щільноміра, складається з кільцевого і циліндричного, встановленого усередині кільцевого, поплавців, при цьому кільцевий поплавець встановлений в приймальній місткості щільноміра за допомогою важеля, кінці якого закріплені на двох поворотних осях, перша з яких закріплена на вертикальній, лівій, частині П-подібного кронштейна, жорстко встановленого на поверхні кільцевого поплавця, друга - на вертикальній опорі, закріпленій на корпусі приймальної місткості, циліндричний поплавець встановлений усередині кільцевого поплавця і співвісно з ним за допомогою важеля, кінці якого закріплені на двох поворотних осях, закріплених відповідно на вертикальній, лівій, частині плоского П-подібного кронштейна і на вертикальному штоку, закріпленому на циліндричному поплавці, у його центрі, котушка індукційного датчика закріплена на поверхні горизонтальної частини плоского П-подібного кронштейна, а плунжер - на вертикальному штоку, закріпленому на циліндричному поплавці, у його центрі. Пропонована корисна модель (поплавцевий щільномір) належить до вимірювальної техніки і може бути використана в різних галузях промисловості (будівельна, гірська хімічна та ін.), на підприємствах яких необхідно автоматично вимірювати (і регулювати) щільність різних рідких середовищ.
  • Ескіз
    Документ
    Автоматизована система ідентифікації процесу теплообміну у випарниках блоку вторинної конденсації виробництв аміаку
    (НТУ "ХПІ", 2017) Бабіченко, Анатолій Костянтинович; Подустов, Михайло Олексійович; Кравченко, Яна Олегівна; Лисаченко, Ігор Григорович; Дзевочко, Олександр Михайлович; Деменкова, Світлана Дмитрівна
    У статті наведено результати аналізу функціонування випарників блоку вторинної конденсації. Обґрунтовано необхідність створення високоякісної системи автоматичного управління для вирішення завдання мінімізації температурного режиму охолодження циркуляційного газу. Встановлено, що найбільша невизначеність обумовлена ​​коефіцієнтом теплопередачі. Розроблено алгоритмічне та програмне забезпечення ідентифікатора автоматизованої системи для чисельної оцінки цієї невизначеності. Обґрунтовано необхідність скорочення періоду опитування датчиків інформаційної системи ідентифікатора з метою зниження похибки у визначенні коефіцієнта теплопередачі.