Кафедра "Інтегровані технології, процеси і апарати"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1789

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/itpa

Від 2005 року кафедра має назву "Інтегровані технології, процеси і апарати", первісна назва – кафедра загальної хімічної технології, процесів і апаратів.

Кафедра загальної хімічної технології, процесів і апаратів створена в 1933 році, а очолив її професор Максим Ісидорович Некрич, який у свій час закінчив Паризький університет – Сорбонну (Франція). Але ще в 1927 році професор М. Д. Зуєв починає читати студентам курс загальної хімічної технології, доповнюючи його розрахунком процесів і апаратів, а також контрольно-вимірювальних приладів. У 1964 році від кафедри загальної хімічної технології, процесів і апаратів відокремилася нова кафедра – "Автоматизації хімічних виробництв".

Від 1977 року кафедру очолював Леонід Леонідович Товажнянський, кандидат технічних наук, доцент, на той час проректор ХПІ, а згодом – доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, Заслужений працівник вищої школи, лауреат Державної премії, Дійсний член Академії наук вищої школи України, ректор НТУ «ХПІ». Виконувачем обов’язків завідувача кафедри у період з 1977 по 1981 роки був І. С. Чернишов.

Від 1 лютого 2018-го року кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 12 кандидатів технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 11 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Розробка схем використання низькопотенційної пари систем випарного охолодження скловарних печей для отримання електричної енергії
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Кошельнік, Олександр Вадимович; Долобовська, Ольга Вікторівна; Пугачова, Тетяна Миколаївна; Круглякова, Ольга Володимирівна; Павлова, Вікторія Геннадіївна
    Одним з ефективних способів підвищення терміну служби вогнетривів скловарних печей є використання систем випарного охолодження. При цьому виникає проблема використання енергії водяної пари. Кількість пари, що отримується на одній печі, не перевищує 10 т/год. Вона має низький тиск до 0,8 МПа і високу вологість. Для конденсації пари може застосовуватись водяне або повітряне охолодження. Проаналізовано схеми конденсації пари систем випарного охолодження із застосуванням поверхневих і змішуючих конденсаторів. Однак ці схеми не дають можливості використовувати енергетичний потенціал вторинної пари. Виділяють два напрямки її використання – тепловий та енергетичний. У багатьох випадках підприємства не мають цілорічних споживачів теплової енергії. В такому разі відкривається перспектива отримання за рахунок енергії пари електричної енергії, яка може використовуватися безпосередньо на підприємстві. Розглянуто схеми з утилізаційними конденсаційними турбінами й турбінами з протитиском для утилізації низькопотенційної пари систем випарного охолодження скловарних печей. Також представлені схеми з підігрівом парою живильної води в регенеративних підігрівачах турбін і схеми з подвійним живленням турбоустановок. Проведений аналіз показав, що останні два варіанти є неефективними з огляду на необхідність подачі додаткової кількості пари, одержуваної в парогенераторах. В якості джерела енергії на скляних підприємствах використовується природний газ, тому вартість одержуваної електроенергії буде значно збільшуватися. Тому для утилізаційних схем з отриманням електроенергії найефективнішим способом буде додатковий перегрів водяної пари для підвищення її параметрів. Для цього можливо використовувати в пароперегрівачах теплоту відхідних димових газів скловарних печей. Також перспективними є варіант застосування схем з низькокиплячим теплоносієм.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні аспекти теоретичного дослідження роботи системи оборотного водопостачання з вентиляторною градирнею в умовах підвищеної температури зовнішнього повітря
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Пересьолков, Олександр Романович; Круглякова, Ольга Володимирівна
    Вентиляторні градирні є широко поширеними в системах оборотного водопостачання промислових підприємств різного призначення. Їх робота в істотній мірі визначається параметрами зовнішнього повітря. З потеплінням клімату робота градирень ускладнюється, що призводить до недоохолодження оборотної води й порушення технологічного процесу роботи основного устаткування. Екстремальні природні умови особливо позначаються на умовах роботи градирень, що мають великий термін експлуатації.Для охолоджувального вузла діючої системи оборотного водопостачання, який складається з охолоджуваного теплообмінного апарату, вентиляторної градирні та резервуарів теплої й охолодженої води пропонується методика теоретичного аналізу ефективності його охолодження. На першому етапі визначається максимальна температура охолоджуючої води, при якій можлива експлуатація теплообмінного апарату і, відповідно, всього технологічного комплексу. Далі для заданих параметрів зовнішнього повітря знаходиться охолоджуюча здатність градирні, яка в даній постановці задачі визначається необхідною висотою зрошувача заданого типу, на якій відбудеться охолодження води до заданого рівня. Для ефективної роботи градирні розрахункова висота зрошувачане повинна перевищувати проектну. Також запропонована методика знаходження фактичної температури води на виході зі зрошувача градирні при підвищених параметрах зовнішнього клімату. Як приклад представлені результати розрахунку режимних параметрів роботи трьохсекційної градирні в діапазоні температур зовнішнього повітря від 25 до 36 С. Аналіз системи розрахункових рівнянь дозволив запропонувати рекомендації щодо інтенсифікації роботи градирні. Отримані результати дозволяють прогнозувати режим роботи вентиляторних градирень та основної технологічної установки при довільних параметрах зовнішнього клімату.