Кафедра "Інтегровані технології, процеси і апарати"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1789

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/itpa

Від 2005 року кафедра має назву "Інтегровані технології, процеси і апарати", первісна назва – кафедра загальної хімічної технології, процесів і апаратів.

Кафедра загальної хімічної технології, процесів і апаратів створена в 1933 році, а очолив її професор Максим Ісидорович Некрич, який у свій час закінчив Паризький університет – Сорбонну (Франція). Але ще в 1927 році професор М. Д. Зуєв починає читати студентам курс загальної хімічної технології, доповнюючи його розрахунком процесів і апаратів, а також контрольно-вимірювальних приладів. У 1964 році від кафедри загальної хімічної технології, процесів і апаратів відокремилася нова кафедра – "Автоматизації хімічних виробництв".

Від 1977 року кафедру очолював Леонід Леонідович Товажнянський, кандидат технічних наук, доцент, на той час проректор ХПІ, а згодом – доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, Заслужений працівник вищої школи, лауреат Державної премії, Дійсний член Академії наук вищої школи України, ректор НТУ «ХПІ». Виконувачем обов’язків завідувача кафедри у період з 1977 по 1981 роки був І. С. Чернишов.

Від 1 лютого 2018-го року кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 12 кандидатів технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 11 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Розробка схем використання низькопотенційної пари систем випарного охолодження скловарних печей для отримання електричної енергії
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Кошельнік, Олександр Вадимович; Долобовська, Ольга Вікторівна; Пугачова, Тетяна Миколаївна; Круглякова, Ольга Володимирівна; Павлова, Вікторія Геннадіївна
    Одним з ефективних способів підвищення терміну служби вогнетривів скловарних печей є використання систем випарного охолодження. При цьому виникає проблема використання енергії водяної пари. Кількість пари, що отримується на одній печі, не перевищує 10 т/год. Вона має низький тиск до 0,8 МПа і високу вологість. Для конденсації пари може застосовуватись водяне або повітряне охолодження. Проаналізовано схеми конденсації пари систем випарного охолодження із застосуванням поверхневих і змішуючих конденсаторів. Однак ці схеми не дають можливості використовувати енергетичний потенціал вторинної пари. Виділяють два напрямки її використання – тепловий та енергетичний. У багатьох випадках підприємства не мають цілорічних споживачів теплової енергії. В такому разі відкривається перспектива отримання за рахунок енергії пари електричної енергії, яка може використовуватися безпосередньо на підприємстві. Розглянуто схеми з утилізаційними конденсаційними турбінами й турбінами з протитиском для утилізації низькопотенційної пари систем випарного охолодження скловарних печей. Також представлені схеми з підігрівом парою живильної води в регенеративних підігрівачах турбін і схеми з подвійним живленням турбоустановок. Проведений аналіз показав, що останні два варіанти є неефективними з огляду на необхідність подачі додаткової кількості пари, одержуваної в парогенераторах. В якості джерела енергії на скляних підприємствах використовується природний газ, тому вартість одержуваної електроенергії буде значно збільшуватися. Тому для утилізаційних схем з отриманням електроенергії найефективнішим способом буде додатковий перегрів водяної пари для підвищення її параметрів. Для цього можливо використовувати в пароперегрівачах теплоту відхідних димових газів скловарних печей. Також перспективними є варіант застосування схем з низькокиплячим теплоносієм.
  • Ескіз
    Документ
    Розробка перспективних систем утилізації теплових вторинних енергоресурсів доменного виробництва
    (НТУ "ХПІ", 2016) Ганжа, Антон Миколайович; Кошельнік, Олександр Вадимович; Павлова, Вікторія Геннадіївна; Хавін, Євген Валерійович; Заєць, О. М.
    Для дальнейшего повышения эффективности использования топлива в технологических схемах доменного производства предложено применение металлогидридных систем утилизации низкопотенциальных тепловых выбросов регенеративных теплообменных аппаратов доменных печей. Разработана схемы теплоутилизационных энерготехнологических комплексов для производства тепловой, электрической энергии и холода за счет теплоты дымовых газов доменного производства. С применением методов исследований, основанных на использовании эксергетических функций, проведен анализ работы предложенных водородных энергопреобразующих комплексов. Получены основные характеристики водородного контура энергосиловых установок в диапазоне температур дымовых газов от 523 до 723 К.
  • Ескіз
    Документ
    Перспективні напрями використання низькопотенційної пари систем випарного охолодження скловарних печей
    (НТУ "ХПІ", 2017) Кошельнік, Олександр Вадимович; Долобовська, Ольга Вікторівна; Павлова, Вікторія Геннадіївна
    Представлены основные способы использования низкоптенциального пара систем испарительного охлаждения стекловаренных печей. Выделено два основных направления применения пара - тепотехническое и энергетическое. Описаны схемы теплоутилизационных комплексов стекольного производства с когенерацией, а также перспективные комплексы с водородными турбоустановками и низкокипящим теплоносителем. Показана необходимость проведения дальнейших исследований для выбора наиболее эффективного оборудования и оптимальных схем утилизации энергетического потенциала водяного пара систем испарительного охлаждения стекловаренных печей.
  • Ескіз
    Документ
    Моделювання роботи теплообмінних апаратів систем енерго- та теплопостачання високотемпературних технологічних установок
    (НТУ "ХПІ", 2015) Кошельнік, Олександр Вадимович; Хавін, Євген Валерійович; Павлова, Вікторія Геннадіївна
    Представлена математическая модель тепловых процессов в регенеративных теплообменных аппаратах с неподвижной огнеупорной насадкой, используемых для подогрева воздуха горения в высокотемпературных теплотехнологических агрегатах. На eё основе создана программа, моделирующая работу воздухонагревателей доменных печей с учетом технологических и эксплуатационных ограничений. Это позволяет получить значения температур теплоносителей и насадки во времени и по высоте теплообменника. Полученные данные могут быть использованы для выбора конструктивных и режимных параметров регенераторов как при реконструкции действующих, так и при проектировании новых высокотемпературных теплотехнологических агрегатов комплексов.