Кафедра "Інтегровані технології, процеси і апарати"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1789

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/itpa

Від 2005 року кафедра має назву "Інтегровані технології, процеси і апарати", первісна назва – кафедра загальної хімічної технології, процесів і апаратів.

Кафедра загальної хімічної технології, процесів і апаратів створена в 1933 році, а очолив її професор Максим Ісидорович Некрич, який у свій час закінчив Паризький університет – Сорбонну (Франція). Але ще в 1927 році професор М. Д. Зуєв починає читати студентам курс загальної хімічної технології, доповнюючи його розрахунком процесів і апаратів, а також контрольно-вимірювальних приладів. У 1964 році від кафедри загальної хімічної технології, процесів і апаратів відокремилася нова кафедра – "Автоматизації хімічних виробництв".

Від 1977 року кафедру очолював Леонід Леонідович Товажнянський, кандидат технічних наук, доцент, на той час проректор ХПІ, а згодом – доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, Заслужений працівник вищої школи, лауреат Державної премії, Дійсний член Академії наук вищої школи України, ректор НТУ «ХПІ». Виконувачем обов’язків завідувача кафедри у період з 1977 по 1981 роки був І. С. Чернишов.

Від 1 лютого 2018-го року кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 12 кандидатів технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 11 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2020 - 20233

Налаштування

Автор: search.filters.author.Савченко, Дмитро Олександрович

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження хімічно-фізичних особливостей похідних бурого вугілля для оцінки потенціалу їх гібридної функціональності
    (Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», 2023) Лебедєв, Володимир Володимирович; Мірошниченко, Денис Вікторович; Савченко, Дмитро Олександрович; Литвиненко, Євгенія Ігорівна
    В даному досліджені проведено аналіз бурого вугілля та його похідних у вигляді гумінових кислот в аспекті їх використання для гібридної модифікації різнофункціональних матеріалів. Тематика дослідження пов’язана з неенергетичним та непаливним напрямом використання копалин вугілля, який відноситься до найбільш перспективних напрямів промисловості, яка дозволяє отримувати товарну продукцію, що користується підвищеним попитом, вартість якої значно перевищує вартість вихідної сировини. В рамках проведених якісних, кількісних та спектроскопічних аналізів гумінових кислот різних типів бурого вугілля доведено, що за рахунок наявністю великої кількості різних функціональних груп в їх складі, таки гумінові похідні бурого вугілля мають значну гібридну функціональність. Показано, що серед найбільш характерних функціональних груп гумінових кислот бурого вугілля є фенольні гідроксильні −OH групи, карбоксильні COO–, NH₂ деформаційні групи, фенольні та аліфатичні CO групи. За рахунок наявність такої кількості різних функціональних груп визначає здатність гумінових кислот бурого вугілля виступати гібридним модифікатором по відношенню до широкого кола речовин за рахунок таких механізмів: хімічної взаємодії, диполь-дипольної взаємодії у вигляді систем водневих зв’язків, конфірмаційних змін структури різних матеріалів та речовин.
  • Ескіз
    Документ
    Вивчення особливостей отримання гелів на основі агар-агару для косметології та медицини з антибактеріальними властивостями
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Лебедєв, Володимир Володимирович; Мірошниченко, Денис Вікторович; Лєндич, Є. С.; Борисенко, Л. М.; Савченко, Дмитро Олександрович; Мазченко, М. В.; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Литвиненко, Євгенія Ігорівна; Ворожбіян, Роман Михайлович
    У сучасному світі особлива увага приділяється матеріалам із контрольованими характеристиками. У цьому аспекті полімери та матеріали на їх основі мають ряд специфічних властивостей для ефективного використання в медицині та косметології. Гумінові речовини задовольняють більшість цих особливостей, тому їх використання є дуже актуальним. Вивчення особливостей процесів гелеутворення в полімерних системах типу агар-агар, якій має досить універсальні властивості, дозволяють використовувати його як основу для гелів та полімерних носіїв, а також в процесах отримання медичних та косметологічних матеріалів з різними властивостями , що може мати важливе значення при вирішенні ряду актуальних питань. Зокрема це легкі і дешеві в виробництві антисептичні гелі, пов’язки на ранах з абсорбційними та захисними властивостями, всіляка косметика. В статті проведено дослідження з вивчення процесів гелеутворення та особливостей реологічних властивостей гідрогелів на основі агар-агару з метою отримання сучасних гідрогелів з антибактеріальним ефектом. Встановлено, що введення до складу полімерних гідрогелів гумінових кислот вповільнює процеси структуроутворення, що призводить до зменшення в'язкості всіх досліджуваних композицій. введення до складу полімерних гідрогелів гумінових кислот вповільнює процеси структуроутворення, що призводить до зменшення в'язкості всіх досліджуваних композицій. Також зниження температури топлення студню гідрогелів при збільшенні вмісту гумінових кислот в них свідчить про знижений рівень гелеутворення, що призводить також до збільшення часу втрати липкості полімерних гідрогелів. Показано, що гумінові кислоти у полімерних гідрогелях мають високу антибактеріальну активність, повністю зупиняють процеси утворення в них плісняви. Встановлено, що найбільш ефективними з точки зору отримання гідрогелів з антибактеріальним ефектом є композиції агар-агару зі вмістом гумінових кислот 15%. Таким чином, були розроблені косметологічні полімерні гідрогелі з антибактеріальним ефектом, які можуть бути використані при обробці рук, обличчя та інших відкритих та контактних для людини ділянок шкіри за для боротьби з короновірусними бактеріями.
  • Ескіз
    Документ
    Вивчення особливостей гелеутворення та реологічних процесів гідрогелей на основі желатину для косметології та медицини
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Лебедєв, Володимир Володимирович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Савченко, Дмитро Олександрович; Лозовицький, А. О.; Литвиненко, Євгенія Ігорівна
    В даній статті наведено вивчення особливостей гелеутворення та реологічних процесів гідрогелей на основі желатину для косметології та медицини. Показано, що вивчення особливостей процесів структуроутворення дисперсних гідрогелів у воді, а також процесів отримання медичних та косметологічних матеріалів різної природи має виключно важливе значення при вирішенні ряду актуальних завдань. В контексті косметологічних застосувань основною перевагою полімерних гідрогелей є можливість їх насичення дієвими речовинами ще на стадії виготовлення. Віскозіметричне дослідження концентраційної залежності в’язкості розчинів желатину від температури, за результатами якого можна судити про здатність желатину здійснювати конформаційні переходи, показало істотну відмінність графічних залежностей відносної в’язкості розбавлених розчинів в інтервалі температур 20–25 °С. Встановлено , що в інтервалі температур від 20 до 25 °С макромолекули рибного желатину здійснюють конформаційний перехід «фібрила-кулька». Представлені дані є доказом того, що макромолекули желатину в розчинах мають схильність до спіралізації, отже, молекули желатину зберегли свій нативний стан і мають реакційну здатність. Визначено, що при підвищенні температури до 40 °С істотної зміни відносної в’язкості не відзначено, що обумовлює однорідність молекулярно-масового розподілу компонентів желатину і підтверджується експериментальними даними його молекулярно-масового складу, що свідчить про наявність високомолекулярних компонентів з максимально збереженою нативною структурою. Встановлено, що найбільш ефективними с точки зору отримання різних медичних, косметологічних матеріалі в та засобів є композиції з найбільшим часом втрати липкості та плівкоутворення –з 25 % желатину та 50 % молока та меду, тому що саме для них буде характерне як найдовший час дифузії активних речовин до організму людини.