Кафедра "Інтегровані технології, процеси і апарати"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1789

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/itpa

Від 2005 року кафедра має назву "Інтегровані технології, процеси і апарати", первісна назва – кафедра загальної хімічної технології, процесів і апаратів.

Кафедра загальної хімічної технології, процесів і апаратів створена в 1933 році, а очолив її професор Максим Ісидорович Некрич, який у свій час закінчив Паризький університет – Сорбонну (Франція). Але ще в 1927 році професор М. Д. Зуєв починає читати студентам курс загальної хімічної технології, доповнюючи його розрахунком процесів і апаратів, а також контрольно-вимірювальних приладів. У 1964 році від кафедри загальної хімічної технології, процесів і апаратів відокремилася нова кафедра – "Автоматизації хімічних виробництв".

Від 1977 року кафедру очолював Леонід Леонідович Товажнянський, кандидат технічних наук, доцент, на той час проректор ХПІ, а згодом – доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, Заслужений працівник вищої школи, лауреат Державної премії, Дійсний член Академії наук вищої школи України, ректор НТУ «ХПІ». Виконувачем обов’язків завідувача кафедри у період з 1977 по 1981 роки був І. С. Чернишов.

Від 1 лютого 2018-го року кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 12 кандидатів технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 11 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Програмування мовою C# Visual Studio 2019. Частина 3
    (2022) Соловей, Людмила Валентинівна; Мірошніченко, Наталія Миколаївна; Бабак, Тетяна Геннадіївна
    Лабораторний практикум присвячений вивченню мови програмування С# Visual Studio.NET 2019. Наведено велику кількість прикладів написання програм різної складності. До прикладів надаються пояснення. Усі програми забезпечені результатами виконання. До кожної теми подані практичні завдання для виконання лабораторних робіт. Матеріал розміщено за принципом поступовості, починаючи з основ до більш складних можливостей мови програмування С #. Призначено для студентів хімічних спеціальностей, у тому числі для іноземних студентів.
  • Ескіз
    Документ
    Програмування мовою C# Visual Studio 2019. Частина 2
    (2022) Соловей, Людмила Валентинівна; Мірошніченко, Наталія Миколаївна; Бабак, Тетяна Геннадіївна
    Лабораторний практикум присвячений вивченню мови програмування С# Visual Studio.NET 2019. Наведено велику кількість прикладів написання програм різної складності. До прикладів надаються пояснення. Усі програми забезпечені результатами виконання. До кожної теми подані практичні завдання для виконання лабораторних робіт. Матеріал розміщено за принципом поступовості, починаючи з основ до більш складних можливостей мови програмування С #. Призначено для студентів хімічних спеціальностей, у тому числі для іноземних студентів.
  • Ескіз
    Документ
    Програмування мовою C# Visual Studio 2019. Частина 1
    (2022) Соловей, Людмила Валентинівна; Мірошніченко, Наталія Миколаївна; Бабак, Тетяна Геннадіївна
    Лабораторний практикум присвячений вивченню мови програмування С# Visual Studio.NET 2019. Наведено велику кількість прикладів написання програм різної складності. До прикладів надаються пояснення. Усі програми забезпечені результатами виконання. До кожної теми подані практичні завдання для виконання лабораторних робіт. Матеріал розміщено за принципом поступовості, починаючи з основ до більш складних можливостей мови програмування С #. Призначено для студентів хімічних спеціальностей, у тому числі для іноземних студентів.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження азотно-фосфорних розчинів
    (НТУ "ХПІ", 2018) Савенков, Анатолій Сергійович; Рищенко, Ігор Михайлович; Соловей, Людмила Валентинівна; Семенцова, Тетяна Юріївна
    В роботі створена дослідна установка отримання азотно-фосфорних розчинів з використанням у якості сировини: поліфосфорної кислоти (85 %) і гидрата амоніаку (25 %). Розроблено методику експеримента, послідовність уведення реагентів та аналіз складу отриманого розчину. Досліджено вплив концентрації фосфорної кислоти та температури на коефіцієнт конверсії P₂O₅ при взаємодії з гідратом амоніаку, встановлено його максимальне значення і визначені їх раціональні параметри.