Кафедра "Інтегровані технології, процеси і апарати"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1789

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/itpa

Від 2005 року кафедра має назву "Інтегровані технології, процеси і апарати", первісна назва – кафедра загальної хімічної технології, процесів і апаратів.

Кафедра загальної хімічної технології, процесів і апаратів створена в 1933 році, а очолив її професор Максим Ісидорович Некрич, який у свій час закінчив Паризький університет – Сорбонну (Франція). Але ще в 1927 році професор М. Д. Зуєв починає читати студентам курс загальної хімічної технології, доповнюючи його розрахунком процесів і апаратів, а також контрольно-вимірювальних приладів. У 1964 році від кафедри загальної хімічної технології, процесів і апаратів відокремилася нова кафедра – "Автоматизації хімічних виробництв".

Від 1977 року кафедру очолював Леонід Леонідович Товажнянський, кандидат технічних наук, доцент, на той час проректор ХПІ, а згодом – доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, Заслужений працівник вищої школи, лауреат Державної премії, Дійсний член Академії наук вищої школи України, ректор НТУ «ХПІ». Виконувачем обов’язків завідувача кафедри у період з 1977 по 1981 роки був І. С. Чернишов.

Від 1 лютого 2018-го року кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 12 кандидатів технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 11 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

Сигналізатор сипкого матеріалу
(ДП "Український інститут промислової власності", 2017) Дубовець, Олексій Миколайович; Товажнянський, Леонід Леонідович; Подустов, Михайло Олексійович; Литвиненко, Євгенія Ігорівна
Сигналізатор сипкого матеріалу містить чутливий елемент-прапорець, встановлений на горизонтальній осі, закріпленої на напрямній трубі, постійний магніт і геркон, контакти якого управляють блоком сигналізації і відтинання подачі сипких матеріалів в технологічний об'єкт. Нижній кінець напрямної труби скошений під кутом, який перевищує кут природного укосу сипкого матеріалу - на (2-5)° при направленні скосу в бік вершини конуса сипкого матеріалу (внаслідок чого розвантажувальна зона має форму еліпса, який нахилився під кутом α+(2-5)° до горизонту). На кінці поворотної осі закріплений центр опорного важеля з рівними плечима, з протилежних сторін якого закріплені постійний магніт і противага, що виключає їх вплив на положення прапорця за відсутності на нього тиску сипкого матеріалу і за наявності вказаного тиску. Довжина прапорця вибрана так, щоб зіткнення сипкого матеріалу з прапорцем відбувалося в момент досягнення конусом сипкого матеріалу горизонтальної площини, що проходить через вісь напрямної труби і розділяє навпіл площу розвантажувальної (виконаної у вигляді еліпса) зони напрямної труби. Відстань прапорця від осі напрямної труби вибрано відповідно до формули ℓ=(1,2 1,3)R, де R - радіус напрямної труби.
Капілярний віскозиметр
(ДП "Український інститут промислової власності", 2016) Дубовець, Олексій Миколайович; Товажнянський, Леонід Леонідович; Подустов, Михайло Олексійович; Литвиненко, Євгенія Ігорівна
Капілярний віскозиметр містить задатчик постійної витрати (насос-дозатор) рідини, проточну систему, яка містить дросельний пакет, що складається з капілярів однакових довжини і діаметра і одинарного капіляра, диференційний фотоелектричний пристрій і вимірювальний прилад. В конструкцію капілярного віскозиметра введені перетворювач обертального руху в поступальний, реверсивний двигун, мікропроцесорний блок і диференційно-трансформаторний перетворювач. Диференційний фотоелектричний пристрій закріплено на кінці штока перетворювача обертального руху в поступальний, його фотоелементи (верхній і нижній) підключені зустрічно і їх загальний вихід з'єднаний з входом мікропроцесорного блока. Вал реверсивного двигуна з'єднаний з валом перетворювача обертального руху в поступальний, а верхній кінець його штока з'єднаний з плунжером диференційно трансформаторного перетворювача, вихід якого з'єднаний з входом вимірювального приладу зі шкалою, проградуйованою в одиницях виміру в'язкості.
Відцентровий регулятор рівня
(ДП "Український інститут промислової власності", 2016) Дубовець, Олексій Миколайович; Товажнянський, Леонід Леонідович; Подустов, Михайло Олексійович; Литвиненко, Євгенія Ігорівна
Відцентровий регулятор рівня містить чутливий елемент, виконаний у вигляді порожнього зрізаного перевернутого конуса, двигун, фігурні кронштейни, за допомогою яких чутливий елемент кріпиться на валу двигуна, фланець, закріплений на більшій основі чутливого елемента по всьому його периметру в горизонтальному положенні, відбивач, виконаний у вигляді перевернутої тарілки, закріплений на горизонтальних ділянках фігурних кронштейнів так, щоб зазор між напрямним фланцем 2 і відбивачем 3 перебував в межах h=(2,5-3,5) мм і зменшувався в межах ширини направляючого фланця від 3,5 до 2,5, освітлювач, фотоелемент і блок управління. На зовнішній стороні чутливого елемента (виконаного у вигляді перевернутого зрізаного конуса) встановлено відсікач у вигляді зрізаного конуса, менша (верхня) основа якого жорстко і герметично закріплена на зовнішній поверхні чутливого елемента, а більша (нижня частина) відстоїть від поверхні чутливого елемента по всій периферії на відстані ℓ=(0,10-0,12) D, де D - діаметр верхньої основи відсікача. Відстань Нот від нижнього краю чутливого елемента до зони жорсткого закріплення відсікача на його поверхні знаходиться в межах Нот=(0,30-0,35)Нче, де Нче - висота чутливого елемента, а перевищення (відстань по вертикалі) між верхньою і нижньою основами відбійника - hот, визначається межами hот=(0,20-0,25)Нот.
Спосіб ідентифікації коефіцієнта теплопровідності деревини
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2015) Миронов, Антон Миколайович; Ведь, Валерій Євгенович
Спосіб ідентифікації коефіцієнта теплопровідності деревини включає утворення довкола циліндричного зразка теплового потоку, що спрямований від периметра зразка до його центра, звідки буде забезпечуватися тепловідвід. Об'єкт дослідження у вигляді твердого тіла з анізотропією теплопровідних властивостей одночасно піддають нагріву ззовні та охолодженню зсередини. При цьому вимірюють температуру стаціонарних станів, визначаючи температурне поле у зразку.
Пристрій для ідентифікації коефіцієнта теплопровідності деревини
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2016) Миронов, Антон Миколайович; Ведь, Валерій Євгенович
Пристрій для ідентифікації коефіцієнта теплопровідності деревини, який складається з теплоізольованої теплової камери зі зразком, нагрівачем та охолоджувачем та вимірювальних елементів, причому електричний нагрівач виконано розбірним у вигляді окремих секцій, вимірювальний елемент виконано у вигляді комплекту термопар, які утворюють сітку для зняття значень анізотропії температурного поля і розташовані в тілі зразка разом з порожнистим мідним радіатором.