Кафедра "Інтегровані технології, процеси і апарати"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1789

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/itpa

Від 2005 року кафедра має назву "Інтегровані технології, процеси і апарати", первісна назва – кафедра загальної хімічної технології, процесів і апаратів.

Кафедра загальної хімічної технології, процесів і апаратів створена в 1933 році, а очолив її професор Максим Ісидорович Некрич, який у свій час закінчив Паризький університет – Сорбонну (Франція). Але ще в 1927 році професор М. Д. Зуєв починає читати студентам курс загальної хімічної технології, доповнюючи його розрахунком процесів і апаратів, а також контрольно-вимірювальних приладів. У 1964 році від кафедри загальної хімічної технології, процесів і апаратів відокремилася нова кафедра – "Автоматизації хімічних виробництв".

Від 1977 року кафедру очолював Леонід Леонідович Товажнянський, кандидат технічних наук, доцент, на той час проректор ХПІ, а згодом – доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, Заслужений працівник вищої школи, лауреат Державної премії, Дійсний член Академії наук вищої школи України, ректор НТУ «ХПІ». Виконувачем обов’язків завідувача кафедри у період з 1977 по 1981 роки був І. С. Чернишов.

Від 1 лютого 2018-го року кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 12 кандидатів технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 11 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 28

Визначення потенціалу енергозбереження процесу відділення дистиляції бензолу
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2010) Ульєв, Леонід Михайлович; Болдирєв, Станіслав Олександрович; Васильєв, Михайло Анатолійович
Пінч-інтеграційна оптимізація теплообмінної мережі процесу концентрування гідролізної сірчаної кислоти
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Ведь, Валерій Євгенович; Миронов, Антон Миколайович; Ільченко, Марія Володимирівна; Горбунов, Костянтин Олександрович; Пономаренко, Ганна Володимирівна; Скляров, І. С.
У роботі розглядається питання можливості збереження теплової енергії на промисловому підприємстві. У якості засобу оптимізації енергоспоживання використаний один з методів інтеграції хіміко-технологічних процесів – пінч-аналіз. Встановлено, що проблеми значного споживання енергії є актуальними для дослідників та промисловців в усьому світі, а їх вирішення науковці бачать перш за усе у розвитку альтернативних джерел енергетики та сучасних способах енергозаощадження з добре прогнозованими результатами. Вказано, що цільові функції при цьому можуть бути комбінованими: фінансово-енергетичними та енерго-екологічними, оскільки саме такі результати забезпечуються самою сутністю енергоресурозбереження, яке застосовується до промислового процесу. На початковому етапі дослідження проведено аналіз структури споживання теплової енергії апаратами у процесі концентрування гідролізної сірчаної кислоти. За його результатами встановлено, що наявна мінімальна різниця температур у системі є далекою від оптимального та технічно досяжного значення. З огляду на підтверджений енергозберігаючий потенціал було оцінено його величину. Для цього розрахунковим шляхом встановлено значення присутньої у системі рекуперації тепла, а також визначено обсяг енергії, яка поступає від зовнішніх теплоносіїв та холодоагентів. За результатами обчислень побудовано сіткову діаграму та складові криві вказаного технологічного процесу. На другому етапі проведені оптимізаційні заходи, які почалися з вибору нового, меншого значення мінімальної різниці температур для усієї теплообмінної мережі цієї промислової установки. Для згаданого значення побудовано зрушені складові криві та розроблено оновлену сіткову діаграму. У інтегрованій мережі теплообміну присутні три додаткові рекуперативні теплообмінники та переглянуті режими роботи тих апаратів, які було прийнято рішення залишити. За результатами оптимізації спроектовано технологічну схему процесу концентрування гідролізної сірчаної кислоти зі збереженням ключових елементів виробничої технології. Підсумком роботи є оптимізована теплообмінна мережа відділення промислового підприємства, яка дозволяє підвищити рекуперацію теплової енергії на 32,7 %, при цьому зменшивши витрату зовнішніх гарячих теплоносіїв на 30,3 %, а також зовнішніх холодоагентів – на 50,1 %. Отримані результати свідчать про дуже високу економічну ефективність та перспективність запровадження означеного проекту до виробництва.
Рішення задачі теплової інтеграції аміачної холодильної установки
(ФОП Панов А. М., 2020) Биканов, Сергій Миколайович; Бабак, Тетяна Геннадіївна; Биканова, Вікторія Валеріївна; Стоцький, Р. С.
Інтеграція процеса теплообміну ректифікації суміші діхлоретан – толуол
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Селіхов, Юрій Анатолійович; Коцаренко, Віктор Олексійович; Юрченко, Л. В.
Інтеграція процеса теплообміну ректифікації суміші метанол-вода
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Селіхов, Юрій Анатолійович; Коцаренко, Віктор Олексійович; Сидоренко, В. Р.
Теплоенергетична інтеграція випарної установки для упарювання водних розчинів NANO₃
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Селіхов, Юрій Анатолійович; Коцаренко, Віктор Олексійович; Адаменко, Ю. А.
Інтеграція процесу ректифікації частково розчинної азеотропної суміші фурфурол-вода
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2010) Чернишев, І. С.; Болдирєв, Станіслав Олександрович; Бабак, Тетяна Геннадіївна; Сільченко, К. О.
З питання реформування систем централізованого теплопостачання
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Алексахін, Олександр Олексійович; Счастний, Є. Є.; Єна, Світлана Василівна; Гордієнко, Олена Петрівна; Євтушенко, Е. О.; Ізотова, Г. І.; Решетіло, Л. М.
Наведено результати обчислень втрат теплоти трубопроводами опалювальної мережі ідеалізованих груп будівель при корегуванні температури мережної води на вході розподільної теплової мережі мікрорайону. Проведено оцінку впливу температури зовнішнього повітря та наднормативних питомих втрат теплоти на зміну теплового стану теплопроводів.
Питання енергозбереження при поквартирному утепленні будівель
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Орлова, Н. О.; Подчасова, Г. О.
Для определения методов повышения энергоэффективности зданий массовой застройки проводится анализ их потенциала энергосбережения. Статья освещает вопросы, связанные с проведением комплексной и точечной модернизации жилищного фонда, на основании которого выделены и сформулированы основные подходы для повышения энергоэффективности зданий массовой застройки.
Інноваційні напрямки розвитку хімічної і харчової інженерії
(НТУ "ХПІ", 2018) Товажнянський, Леонід Леонідович; Капустенко, Петро Олексійович; Ведь, Валерій Євгенович; Бухкало, Світлана Іванівна; Арсеньєва, Ольга Петрівна
У статті наведено інформацію про ХVI II міжнародну науково-практичну конференцію Інтегровані технології та енергозбереження "ІТЕ-2018", Україна, в листопаді 2018 року, яка проведена за ініціативою представників Європейської федерації хімічної інженерії (EFCE) і Української асоціації хімічної та харчової інженерії (CFE-UA) та присвячена 85 річниці з дня утворення кафедри інтегрованих технологій, процесів та апаратів (ІТПА) НТУ "ХПІ". Надана унікальна можливість для компаній, організацій, викладачів, науковців, членів EFCE та CFE-UA внести свій вклад в розвиток і рішення сучасних і прогресивних наукових та технічних питань, пов'язаних з хімічною та харчовою технологіями, а також хімічним машинобудуванням, з метою вирішення глобальних завдань сьогодення. Представлено матеріали інноваційних розробок кафедри (ІТПА) НТУ "ХПІ" у вигляді унікального пакету інтерактивного математичного забезпечення, який дозволяє проектувати технологічні схеми складних теплообмінних систем зі споживанням енергії, що близька до термодинамічно-обґрунтованого мінімуму.