Кафедра "Інтегровані технології, процеси і апарати"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1789

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/itpa

Від 2005 року кафедра має назву "Інтегровані технології, процеси і апарати", первісна назва – кафедра загальної хімічної технології, процесів і апаратів.

Кафедра загальної хімічної технології, процесів і апаратів створена в 1933 році, а очолив її професор Максим Ісидорович Некрич, який у свій час закінчив Паризький університет – Сорбонну (Франція). Але ще в 1927 році професор М. Д. Зуєв починає читати студентам курс загальної хімічної технології, доповнюючи його розрахунком процесів і апаратів, а також контрольно-вимірювальних приладів. У 1964 році від кафедри загальної хімічної технології, процесів і апаратів відокремилася нова кафедра – "Автоматизації хімічних виробництв".

Від 1977 року кафедру очолював Леонід Леонідович Товажнянський, кандидат технічних наук, доцент, на той час проректор ХПІ, а згодом – доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, Заслужений працівник вищої школи, лауреат Державної премії, Дійсний член Академії наук вищої школи України, ректор НТУ «ХПІ». Виконувачем обов’язків завідувача кафедри у період з 1977 по 1981 роки був І. С. Чернишов.

Від 1 лютого 2018-го року кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 12 кандидатів технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 11 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 7 з 7
  • Ескіз
    Документ
    Математическая модель сварного пластинчатого теплообменного аппарата для колонны синтеза аммиака
    (Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2019) Арсеньев, П. Ю.; Товажнянский, Леонид Леонидович; Перевертайленко, Александр Юрьевич; Капустенко, Пётр Алексеевич; Арсеньева, Ольга Петровна
    Пластинчасті теплообмінні апарати (ПТА) широко застосовуються в промисловості, і мають компактну конструкцію. Однак використання стандартних ПТА розбірної конструкції обмежується діапазоном їх застосування по тиску і температурі. Конструкція зварних ПТА (ЗПТА) дозволяє істотно розширювати діапазон їх застосування. В даній роботі розглядається ЗПТА унікальної конструкції, розробленої для використання при високому тиску (до 32 МПа) і температурі (до 520 °С) в колонці синтезу аміаку. Дослідний ЗПТА складається з пакету круглих гофрованих пластин діаметром 6,26 м, зварених разом для формування каналів для руху холодного та гарячого теплоносія. Багато ходовість обох потоків з організацією проти-руху теплоносіїв забезпечується особливою конструкцією колекторів ЗПТА. В статті представлена математична модель ЗПТА, яка дозволяє виконувати теплове та гідравлічне розрахунки для певних технологічних умов, а також здійснювати розрахунки ЗПТА з певними параметрами його конструкції. Застосовність запропонованих даних та розробленої математичної моделі підтверджується порівнянням з експериментальними даними. Обговорюється можливість використання ЗПТА замість кожухотрубчастого апарату дозволяє скоротити об'єм, зайнятий теплообмінником у колоні синтезу аміаку, і дозволяє збільшити кількість каталізатора. Це призводить до збільшення виробництва аміаку на 15 %.
  • Ескіз
    Документ
    Теплопередача при перекрестном движении теплоносителей в каналах пластинчатого теплообменника
    (Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2017) Арсеньев, П. Ю.
    Пластинчасті теплообмінні апарати (ПТА) представляють собою сучасне обладнання для теплопередачі і відносяться до апаратів компактного типу. При використанні ПТА можна значно підвищити рівень рекуперації тепла і ефективність використання енергії на промислових підприємствах України. Робочі параметри зварних ПТА (ЗПТА) значно ширше по температурі і тиску в порівнянні з розбірними апаратами. В рамках даного дослідження була розроблена модель ЗПТА з перехресним рухом теплоносіїв, що дозволило провести експериментальні дослідження теплопередачі в цій моделі. Показано, що для розрахунку ефективності теплопередачі може використовуватися модель поперечного руху теплоносіїв з однієї рідиною змішуємо, і іншою не змішуємою. Наведено залежності для розрахунку коефіцієнтів тепловіддачі, які можуть бути використані для удосконалення методів розрахунку ЗПТА. Достовірність поданих залежностей і розробленого методу розрахунку ЗПТА підтверджена даними експериментів, проведених на ЗПТА, встановленим в колоні синтезу аміаку з робочою температурою 520 °C і тиском 32 МПа.
  • Ескіз
    Документ
    Теплообменные аппараты из фторопласта для химической промышленности
    (НТУ "ХПИ", 2016) Данилов, Юрий Борисович; Перцев, Леонид Петрович; Коломиец, В. Н.; Гавриличенко, И. Г.
    Проведено аналіз розробок, а також промислової експлуатації фторопластових теплообмінників, які дозволяють працювати в високоагресивних середовищах, мають достатньо високі коефіцієнті теплопередачі. Аналіз даних промислової експлуатації теплообмінників дозволив визначити оптимальну щільність теплового потоку від 400-1000 Вт/м²·К. Такі значення коефіцієнтів теплопередачі обумовлені гідрофобними властивостями фторопласту, товщиною та гнучкістю теплообмінних трубок.
  • Ескіз
    Документ
    К вопросу повышения эффективности пластинчатых прекресноточных теплообменников
    (НТУ "ХПИ", 2010) Данилов, Юрий Борисович; Дроздов, В. В.
    Статья посвящена повышению тепловой эффективности пластинчатых перекрестноточных теплообменников. Рассмотрена и проанализирована конструкция пакета теплообменных пластин, сформированного гофрированными пластинами с разными углами наклона гофр относительно направления движения теплоносителей.
  • Ескіз
    Документ
    Интенсивность теплопередачи при пузырьковом кипении в объеме экспериментального кипятильника из фторопластовых трубок
    (НТУ "ХПИ", 2010) Данилов, Юрий Борисович; Коломиец, В. Н.
    В работе исследованы и описаны факторы влияния фторопластовой теплоотдающей площади на перенос тепла при пузырьковом кипении и на интенсивность теплоотдачи при кипении. Приведены математические зависимости, которые позволяют предсказывать влияние различных факторов на механизм и интенсивность процесса теплообмена при кипении.
  • Ескіз
    Документ
    Теплообмен между стенкой и дисперсной системой "газ-твердое" в процессе сушки
    (НТУ "ХПИ", 2006) Райко, Валентина Федоровна; Кансо, В. Х.; Шапорев, Валерий Павлович
  • Ескіз
    Документ
    Математическое моделирование абсорбера водоаммиачной теплоиспользующей холодильной установки агрегата синтеза аммиака
    (НТУ "ХПИ", 2004) Тошинский, Владимир Ильич; Бабиченко, Ю. А.
    Разработаны методика и алгоритм идентификации кожухотрубных пленочных абсорберов с оросительным корытом, определены количественные и качественные зависимости основных параметров идентификации (коэффициент термического сопротивления в процессе теплопередачи и доля активной поверхности при массообмене). Разработанный алгоритм может быть использован при моделировании абсорбционно-холодильных установок агрегатов синтеза аммиака с целью повышения эффективности их эксплуатации и решения задач оптимального управления