Кафедра "Інтегровані технології, процеси і апарати"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1789

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/itpa

Від 2005 року кафедра має назву "Інтегровані технології, процеси і апарати", первісна назва – кафедра загальної хімічної технології, процесів і апаратів.

Кафедра загальної хімічної технології, процесів і апаратів створена в 1933 році, а очолив її професор Максим Ісидорович Некрич, який у свій час закінчив Паризький університет – Сорбонну (Франція). Але ще в 1927 році професор М. Д. Зуєв починає читати студентам курс загальної хімічної технології, доповнюючи його розрахунком процесів і апаратів, а також контрольно-вимірювальних приладів. У 1964 році від кафедри загальної хімічної технології, процесів і апаратів відокремилася нова кафедра – "Автоматизації хімічних виробництв".

Від 1977 року кафедру очолював Леонід Леонідович Товажнянський, кандидат технічних наук, доцент, на той час проректор ХПІ, а згодом – доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, Заслужений працівник вищої школи, лауреат Державної премії, Дійсний член Академії наук вищої школи України, ректор НТУ «ХПІ». Виконувачем обов’язків завідувача кафедри у період з 1977 по 1981 роки був І. С. Чернишов.

Від 1 лютого 2018-го року кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 12 кандидатів технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 11 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Тепловая интеграция аммиачного холодильного агрегата в коммунальную систему зданий
    (Наука, 2013) Болдырев, Станислав Александрович; Гарев, Андрей Олегович; Клемеш, Й. Й.; Товажнянский, Леонид Леонидович; Капустенко, Пётр Алексеевич; Перевертайленко, Александр Юрьевич; Арсеньева, Ольга Петровна
    Показана возможность использования низкопотенциального тепла аммиачного холодильного цикла. Предложен проект энергоэффективной системы теплообменных аппаратов для подогрева воды и воздуха в муниципальных зданиях. Рассмотрена возможность увеличения давления аммиака для увеличения рекуперации тепла в системе и снижения нагрузки систем подогрева и охлаждения. Приведен выбор минимальной разности температур в системе теплообменных аппаратов. Рассчитана экономическая эффективность реализации проекта реконструкции.
  • Ескіз
    Документ
    Сравнение каналов компактных теплообменных аппаратов для утилизации низкопотенциального тепла промышленных предприятий
    (НТУ "ХПИ", 2015) Перевертайленко, Александр Юрьевич; Товажнянский, Леонид Леонидович; Болдырев, Станислав Александрович; Краячич, Г.; Капустенко, Пётр Алексеевич; Арсеньева, Ольга Петровна; Арсеньев, П. Ю.
    Компактные теплообменные аппараты находят все большее применение в промышленности благодаря низкой материалоемкости и стоимости, высокой надежности теплообменного оборудования и интенсификации процессов теплообмена в каналах. При повышении компактности оборудования необходимо учитывать влияние размеров каналов на тепло-гидравлические характеристики аппаратов. В данной статье проведен анализ изменения коэффициента гидравлического сопротивления и теплоотдачи от числа Рейнольдса для каналов пластинчатых теплообменных аппаратов, гладких труб и труб с искусственной шероховатостью. Приведено исследование влияния гидравлического диаметра для каналов различных типов на компактность теплообменного аппарата, при этом рассматривалась площадь теплообменной поверхности и длина канала для движения теплоносителей. Результаты данной работы могут быть использованы при разработке конструкций компактных теплообменных аппаратов с интенсификацией теплообмена для процессов утилизации низкопотенциального тепла.
  • Ескіз
    Документ
    Увеличение мощности рекуперации теплоты в процессе производства карбамида
    (НТУ "ХПИ", 2015) Ульев, Леонид Михайлович; Шумакова, О. А.; Варбанов, Петар; Шпилька, В. Н.
    Метою даного проекту є обстеження процесу виробництва карбаміду до вступу на грануляцію. Були виявлені істотні недоліки існуючої теплообмінної системи, які призводять до збільшення енергоспоживання. Так як вартість на енергоносії з кожним роком зростає, а їх кількість на землі зменшується, то виникла необхідність скорочувати споживання енергоносіїв і збільшити потужність рекуперації теплоти. Теплоенергетична інтеграція процесу дозволить знизити енергоспоживання гарячих і холодних утиліт на 6986,4 кВт, що складає економію 15 % по гарячих і 89 % по холодних утиліт.