Кафедра "Інтегровані технології, процеси і апарати"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1789

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/itpa

Від 2005 року кафедра має назву "Інтегровані технології, процеси і апарати", первісна назва – кафедра загальної хімічної технології, процесів і апаратів.

Кафедра загальної хімічної технології, процесів і апаратів створена в 1933 році, а очолив її професор Максим Ісидорович Некрич, який у свій час закінчив Паризький університет – Сорбонну (Франція). Але ще в 1927 році професор М. Д. Зуєв починає читати студентам курс загальної хімічної технології, доповнюючи його розрахунком процесів і апаратів, а також контрольно-вимірювальних приладів. У 1964 році від кафедри загальної хімічної технології, процесів і апаратів відокремилася нова кафедра – "Автоматизації хімічних виробництв".

Від 1977 року кафедру очолював Леонід Леонідович Товажнянський, кандидат технічних наук, доцент, на той час проректор ХПІ, а згодом – доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, Заслужений працівник вищої школи, лауреат Державної премії, Дійсний член Академії наук вищої школи України, ректор НТУ «ХПІ». Виконувачем обов’язків завідувача кафедри у період з 1977 по 1981 роки був І. С. Чернишов.

Від 1 лютого 2018-го року кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 12 кандидатів технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 11 – доцента.

Переглянути

Фільтри

20182

Налаштування

Ключові слова: search.filters.subject.heat transfer analysis

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Advantages of using channels with different corrugation height in the plate heat exchangers
    (Технологический центр, 2018) Khavin, G. L.; Babak, Tatyana
    In the case when there is a difference in consumption on the side of the cold and hot heat carriers, the use of channels with the same corrugation height in one heat exchanger leads to a decrease in velocity of the heat carrier on the side with low consumption. Low velocity contributes to appearance of deposits on the heat transfer surface, which leads to disruption of operation mode of the apparatus and a forced clean-up stop. In case of using channels with a different corrugation height (cross-section area), velocities in the channels are aligned and intensity of emergence and growth of contamination falls sharply. It also allows us to reduce the heat transfer surface area of the apparatus and fully implement permissible pressure losses on the sides of the heat exchanger. For designing of heat exchangers of this structure, the authors developed the mathematical model that allows making calculations of heat exchangers for assigned operation conditions with the use of geometrical data of the plates, thermophysical properties of heat carriers and criterial equations for plates of the selected type. The calculation algorithm involves determining of the ratio between corrugation heights. Practical value lies in the fact that the proposed approach makes it possible to extend the service life of the heat exchanger prior to a maintenance stop. This enables provision of continuity of the technological process and decreases operation costs. Calculation of the heat exchanger of hot water supply by the parallel scheme of attachment to heating networks and the heat exchanger of stage 1 of the two-stage hybrid scheme was presented. Calculation data indicate a decrease in the heat transfer surface area compared to heat exchangers with channels of equal height, full realization of pressure losses and their alignment in the channels, which facilitates an increase in resistance to contamination of the plates’ surface. Calculation showed the advantage of using apparatuses with channels of different cross-section area. The higher the ratio between consumption of heat carriers in the channels, the stronger this advantage.
  • Ескіз
    Документ
    Реконструкция сети рекуперативных теплообменников в технологической схеме производства лизина
    (НТУ "ХПИ", 2018) Демирский, Алексей Вячеславович
    Пластинчатые теплообменные аппараты относятся к вспомогательному оборудованию технологического процесса производства лизина, в том числе используются в качестве рекуперативных устройств, позволяющих экономить внешние теплоносители процесса. Использование пластинчатых подогревателей, в приложениях химической технологии и пищевой промышленности является достаточно традиционным решением многих тепловых технологических процессов различных производств. В работе обоснована целесообразность модернизации пластинчатых рекуперативных теплообменников подогрева-охлаждения глюкозы в технологической схеме производства лизина. Показана некорректность расчетов теплообменных аппаратов в исходном проекте, которая выражается, прежде всего, в крайне низком значении величины касательного напряжения на стенке теплопередающих пластин, что приводит к интенсивному загрязнению их поверхности в процессе работы. Приведен расчет новых теплообменных аппаратов с учетом выявленных в процессе мониторинга работы недостатков. Также для обеспечения качественной работы с очисткой поверхности были модернизирована установка безразборной химической промывки (CIP-мойка). Для этого ее производительность (расход) 15 м³/ч была увеличена до 40 м³/ч. Увеличение мощности промывки дало немедленный положительный эффект за счет высокой турбулентности течения моющего раствора. Это позволило сделать вывод о том, что для таких продуктов необходимо рассчитывать производительность работы установки CIP-мойки в 2-2,5 раза больше, чем фактическая по самому продукту, так как фактически моющий раствор по консистенции это вода, которая дает при промывке более низкое значение касательного напряжения на стенке пластины. Проект модернизации получил практическую реализацию, которая показала корректность произведенных расчетов и практическую ценность произведѐнной реконструкции.