Кафедра "Технічна електрохімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3034

p>Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/dte

Кафедра "Технічна електрохімія" була заснована в 1930 році в Харківському хіміко-технологічному інституті. У 1931 році її очолив М. А. Рабінович.

Кафедра технології електрохімічних виробництв почала самостійно функціонувати з 1926 року під керівництвом А. В. Терещенка, але офіційно була затверджена лише в 1930 році.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 7 кандидатів технічних наук; 1 співробітник має звання професора, 6 – доцента 1 – старшого дослідника.

Переглянути

Фільтри

2014 - 20204

Налаштування

Автор: search.filters.author.Артеменко, Валентина МефодіївнаКлючові слова: search.filters.subject.патент

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб визначення хімічного і фазового складу покриттів сплавами цинк-нікель
    (ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2020) Майзеліс, Антоніна Олександрівна; Артеменко, Валентина Мефодіївна
    Винахід належить до електроаналітичної хімії, зокрема до способів визначення складу тонких покриттів металами та сплавами. Спосіб визначення хімічного і фазового складу покриттів сплавами цинк-нікель з використанням анодних вольтамперограм, отриманих у лужному електроліті, що містить хлорид амонію і гліцин. Анодні вольтамперограми отримують з зупинками, які проводять в потенціостатичному режимі при значеннях потенціалу -1,0 В та -0,87 В відносно до хлорид-срібного електрода до досягнення величиною струму нульового значення, та збільшують швидкість розгортки потенціалу до першої зупинки у 2-6 рази. Технічним результатом винаходу є підвищення точності визначення хімічного і фазового складу покриття сплавом цинк-нікель.
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб електролітичного вилучення іонів цинку
    (ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2018) Майзеліс, Антоніна Олександрівна; Артеменко, Валентина Мефодіївна
    Спосіб електролітичного вилучення іонів цинку з ванн уловлювання електроліту цинкування містить іони цинку і амонію, на деталях, які в них промивають. У розчин ванни уловлювання додають 2-2,5 г/дм³ іонів нікелю та 28-32 г/дм³ гліцину і використовують нікелеві аноди при відношенні площі їх поверхні до площі поверхні деталей 1:(3-7).
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб електрохімічного формування покриття діоксидом олова, що легований сурмою, на титані
    (ДП "Український інститут промислової власності", 2015) Майзеліс, Антоніна Олександрівна; Байрачний, Борис Іванович; Трубнікова, Лариса Валентинівна; Артеменко, Валентина Мефодіївна
    Винахід належить до області гальваностегії, а саме діоксидолов'яного покриття, що леговане сурмою, на титані. Оловосурм'яне покриття електроосаджують в електроліті, що містить іони олова, сурми, пірофосфату і тартрату, при періодичної зміні катодних густин струму від 30-60 А/м² протягом 50-150 с до 200-250 А/м² протягом 60-120 с, на підшар сплаву, що електроосаджують у ванні уловлювання електроліту при катодній густині струму 20-25 А/м², оловосурм'яне покриття сушать і окислюють у ванні уловлювання електроліту з додаванням гідроксиду калію до рН 9,0-9,5 при анодній густині струму 80-100 А/м². Технічний результат: ресурсозбереження і підвищення стійкості при експлуатації.
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб електрохімічного формування покриття діоксидом олова, що легований сурмою, на титані
    (ДП "Український інститут промислової власності", 2014) Майзеліс, Антоніна Олександрівна; Байрачний, Борис Іванович; Трубнікова, Лариса Валентинівна; Артеменко, Валентина Мефодіївна
    Спосіб електрохімічного формування діоксидолов'яних покриттів, що леговані сурмою, на титані електроосадженням багатошарового олово-сурм'яного покриття з подальшим його окисленням. Додатково олово-сурм'яне покриття електроосаджують в електроліті, що містить іони олова, сурми, пірофосфату і тартрату, при періодичній зміні катодних густин струму, на підшар сплаву, що електроосаджують у ванні уловлювання електроліту, олово-сурм'яне покриття сушать і окислюють у ванні уловлювання електроліту з додаванням гідроксиду калію.