Кафедра "Технічна електрохімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3034

p>Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/dte

Кафедра "Технічна електрохімія" була заснована в 1930 році в Харківському хіміко-технологічному інституті. У 1931 році її очолив М. А. Рабінович.

Кафедра технології електрохімічних виробництв почала самостійно функціонувати з 1926 року під керівництвом А. В. Терещенка, але офіційно була затверджена лише в 1930 році.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 7 кандидатів технічних наук; 1 співробітник має звання професора, 6 – доцента 1 – старшого дослідника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 38

Електроліт для електрополірування срібла
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2018) Дерібо, Світлана Германівна; Гомозов, Валерий Павлович; Байрачний, Борис Іванович; Тульський, Геннадій Георгійович
Електроліт для електрополірування срібла включає роданід калію. Додатково містить етилгліколь і катапін В.
Спосіб електрохімічного формування покриття діоксидом олова, що легований сурмою, на титані
(ДП "Український інститут промислової власності", 2015) Майзеліс, Антоніна Олександрівна; Байрачний, Борис Іванович; Трубнікова, Лариса Валентинівна; Артеменко, Валентина Мефодіївна
Винахід належить до області гальваностегії, а саме діоксидолов'яного покриття, що леговане сурмою, на титані. Оловосурм'яне покриття електроосаджують в електроліті, що містить іони олова, сурми, пірофосфату і тартрату, при періодичної зміні катодних густин струму від 30-60 А/м² протягом 50-150 с до 200-250 А/м² протягом 60-120 с, на підшар сплаву, що електроосаджують у ванні уловлювання електроліту при катодній густині струму 20-25 А/м², оловосурм'яне покриття сушать і окислюють у ванні уловлювання електроліту з додаванням гідроксиду калію до рН 9,0-9,5 при анодній густині струму 80-100 А/м². Технічний результат: ресурсозбереження і підвищення стійкості при експлуатації.
Склад газодифузійного анода
(ДП "Український інститут промислової власності", 2015) Байрачний, Володимир Борисович; Байрачний, Борис Іванович; Тульська, Альона Геннадіївна; Сінкевич, Ірина Валеріївна
Склад газодифузійного анода містить у собі основу з поруватого графіту з нанесеним каталітично активним шаром. До складу каталітично активного шару введено суміш активованого вугілля та оксиду металу. Як метал використовуються Ru, Mo, W.
Спосіб зняття мідного покриття з діелектрика
(ДП "Український інститут промислової власності", 2010) Трубнікова, Лариса Валентинівна; Байрачний, Борис Іванович; Майзеліс, Антоніна Олександрівна; Першин, Микола Олександрович
Спосіб зняття мідного покриття з діелектрика анодним розчиненням в електроліті, що містить тетрафторборат і пірофосфат міді, борну і пірофосфорну кислоти, який відрізняється тим, що закривають ватерлінію деталей з діелектрика з мідним покриттям смужкою фольгованого діелектрика мідним шаром до деталі, покриття обробляють анодно в електроліті при постійній напрузі на електролізері до зниження сили струму, потім у ванні уловлювання цього електроліту, у якій підтримують рН 8,0-9,0, з початковою анодною густиною струму 200-300 А/м² і включаючи стадію зниження сили струму, і потім хімічно в розчині, що містить 20-70 г/дм³ пірофосфорної кислоти й 2-6 г/дм³ пероксиду водню.
Спосіб виготовлення мідного електрода
(ДП "Український інститут промислової власності", 2010) Трубнікова, Лариса Валентинівна; Байрачний, Борис Іванович; Майзеліс, Антоніна Олександрівна; Першин, Микола Олександрович
Спосіб виготовлення мідного електрода катодним осадженням на поверхню металевої міді з електроліту, що містить тетрафторборат і пірофосфат міді, борну й пірофосфорну кислоти, який відрізняється тим, що мідною поверхнею є мідний дріт, який згинають у вигляді змійовика з вертикальними паралельними ділянками на відстані l=6-8 мм, ізолюють дуги, чергують катодне осадження мідного покриття при робочій густині струму Jp з осадженням міді при густині струму Jд вище граничної протягом t=110-130 секунд три рази, щораз збільшуючи Jд в 1,7-1,9 рази, формують електрод заданої форми.
Спосіб електроосадження нікель-мідного покриття на магніт NdFeB
(ДП "Український інститут промислової власності", 2010) Майзеліс, Антоніна Олександрівна; Байрачний, Борис Іванович; Трубнікова, Лариса Валентинівна; Девізенко, Олександр Юрійович
Спосіб електроосадження нікель-мідного покриття на магніт NdFeB, при якому використовують розчини, що містять іони міді, нікелю і сполуки фосфору та амонію, який відрізняється тим, що нікель-мідне покриття осаджують у вигляді мультишарового покриття (Cu-Ni)/(Ni-Cu) з електроліту, що включає іони нікелю і міді у співвідношенні [Ni²⁺]:[Cu²⁺] = 2 ÷ 10, сполуки фосфору та іони амонію у вигляді 180-450 г/дм³ амонію пірофосфорно-кислого, 4-5 г/дм³ амонію хлориду й амонію гідроксиду до рН 8,2-8,7, при періодичній зміні струму від J₁ = 20-70 А/м² протягом t₁ = 50-90 с до J₂ = 50-200 А/м² протягом t₂ = 20-50 с, на підшар, що наносять у розчині ванни уловлювання цього електроліту при рН розчину 9,0-9,5 і концентрації [Сu²⁺] менше ніж 1 г/дм³, а [Ni²⁺] більше ніж 3 г/дм³.
Спосіб виготовлення мідних анодів, що містять фосфор
(ДП "Український інститут промислової власності", 2009) Трубнікова, Лариса Валентинівна; Байрачний, Борис Іванович; Майзеліс, Антоніна Олександрівна
Спосіб виготовлення мідних анодів, що містять фосфор, що включає переробку мідних відходів в електроліті на основі солі міді й кислоти, із введенням сполук, що містять оксоаніони фосфору, який відрізняється тим, що переробку здійснюють в електроліті, що містить як сіль міді - 160-180 г/дм³ тетрафторборату міді й 10-25 г/дм³ пірофосфату міді, а як кислоту - 30 г/дм³ борної кислоти і 90-120 г/дм³ пірофосфорної кислоти, а електроліз здійснюють при катодній густині струму 800-1200 А/м² і співвідношенні площі поверхні катода і анода Sa : Sк = (0,5-10) : 1.
Спосіб вилучення металу з ванн уловлювання тетрафторборатних електролітів
(ДП "Український інститут промислової власності", 2009) Трубнікова, Лариса Валентинівна; Байрачний, Борис Іванович; Майзеліс, Антоніна Олександрівна
Спосіб вилучення металу з ванн уловлювання тетрафторборатних електролітів, що включає електроліз при катодній густині струму 10-30 А/м² з нерозчинним анодом при підтримці концентрації іонів металу на рівні 1-3 г/дм³, який відрізняється тим, що у розчин ванни уловлювання додатково вводять пірофосфат калію в концентрації 50-100 г/дм³, періодично додають гідроксид калію в кількості 0,5-1,0 г на 1 г тетрафторборат-іонів, що вносять деталями при промиванні, і фільтрують розчин ванни уловлювання.
Точково-контактний газовий сенсор
(ДП "Український інститут промислової власності", 2009) Поспєлов, Олександр Петрович; Лебедь, Олена Костянтинівна; Александров, Юрій Леонідович; Байрачний, Борис Іванович; Камарчук, Геннадій Васильович
Точково-контактний газовий сенсор, що включає два металевих струмопідводи з розташованою між ними наноструктурою, яка проводить електричний струм і має розмір, що не перевищує довжину вільного пробігу носіїв заряду, який відрізняється тим, що наноструктура розміщена в каналі точкового контакту, сформованого з твердого електроліту із провідністю по іонах металу, з якого виготовлені струмопідводи.
Анодний заземлювач станцій катодного захисту
(ДП "Український інститут промислової власності", 2009) Байрачний, Борис Іванович; Забара, Володимир Федорович; Коваленко, Юлія Іванівна
Анодний заземлювач станцій катодного захисту, що включає залізо та силіцій, який відрізняється тим, що до його складу входять мідні сплави та рідкісні метали "мішметал" або ванадій при наступному співвідношенні інгредієнтів, мас. %: залізо (лом сталевий, чавун чушковий) 67÷73; кремній (феросиліцій 45 %) 23÷28; мідь (лом мідних сплавів) 3÷5; рідкісні метали "мішметал" 0,03÷0,05 або ванадій (ферованадій або ванадат заліза) 2÷3.