Кафедра "Технічна електрохімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3034

p>Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/dte

Кафедра "Технічна електрохімія" була заснована в 1930 році в Харківському хіміко-технологічному інституті. У 1931 році її очолив М. А. Рабінович.

Кафедра технології електрохімічних виробництв почала самостійно функціонувати з 1926 року під керівництвом А. В. Терещенка, але офіційно була затверджена лише в 1930 році.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 7 кандидатів технічних наук; 1 співробітник має звання професора, 6 – доцента 1 – старшого дослідника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 7 з 7

Склад газодифузійного анода
(ДП "Український інститут промислової власності", 2015) Байрачний, Володимир Борисович; Байрачний, Борис Іванович; Тульська, Альона Геннадіївна; Сінкевич, Ірина Валеріївна
Склад газодифузійного анода містить у собі основу з поруватого графіту з нанесеним каталітично активним шаром. До складу каталітично активного шару введено суміш активованого вугілля та оксиду металу. Як метал використовуються Ru, Mo, W.
Електроліт осадження функціональних покриттів сплавом залізо-кобальт
(ДП "Український інститут промислової власності", 2008) Байрачний, Борис Іванович; Орябинська, Наталія Володимирівна; Скорікова, Вікторія Миколаївна; Байрачний, Володимир Борисович; Савченко, Валерія Олегівна
Електроліт осадження функціональних покриттів сплавом залізо-кобальт, що містить сульфамат кобальту, який відрізняється тим, що він додатково містить сульфат заліза, сульфамінову кислоту та сульфат мангану при такому співвідношенні компонентів, г/дм³: сульфамат кобальту 50-70; сульфат заліза 250-300; сульфат мангану 5-7; сульфамінова кислота 10-30.
Сплав протекторного захисту від корозії підземних споруд
(ДП "Український інститут промислової власності", 2002) Байрачний, Борис Іванович; Забара, Володимир Федорович; Байрачний, Володимир Борисович; Забара, Олег Володимирович
1 Сплав протеїсгорного захисту від корозії підземних споруд, що включає магній, алюміній, цинк, марганець в активаторі з сульфату натрію, сульфату кальцію та бентонітової глини, який відрізняється тим, що в його склад вводять свинець при наступному співвідношенні інгредієнтів, мас % магній 91 ÷ 2, алюміній 3 ÷ 5, цинк 1 ÷ 2, марганець 0,4 ÷ 0,5, свинець 1 ÷ 2, домішки Мn < 0,01, Сu < 0,04, Ni < 0,001, Fe < 0,004, Si < 0,05. 2 Сплав протекторного захисту від корозії підземних споруд по п. 1, який відрізняється тим, що в активатор, крім сульфату натрію, вводять азотно-кислий натрій в кількості 3 ÷ 5 % ваг від маси активатора.
Металоксидний електрод порівняння неполяризований
(ДП "Український інститут промислової власності", 2014) Байрачний, Борис Іванович; Токарєва, Ірина Анатоліївна; Байрачний, Володимир Борисович; Тульський, Геннадій Георгійович
Металоксидний електрод порівняння неполяризований включає металевий електрод, на поверхні якого методом електрохімічного оксидування сформовано порувате оксидне покриття. Крім цього, як основа металевого електрода використовується ніобій, а розчин електроліту з фіксованим значенням рН в залежності від умов експлуатації електрода містить (моль/дм³): Na₂SO₄ 0,1-1; Na₂SO₄ + NaCl 0,1-0,12; H₂SO₄ 0,1-0,5; NaOH 0,05-0,5.
Спосіб вилучення іонів металів підгрупи міді з техногенних відходів
(ДП "Український інститут промислової власності", 2012) Байрачний, Борис Іванович; Борсук, Ольга Миколаївна; Коваленко, Юлія Іванівна; Байрачний, Володимир Борисович
Спосіб вилучення іонів металів підгрупи міді з техногенних відходів шляхом пропускання крізь сорбент. Попередньо здійснюють стадію електрохімічного відновлення іонів металів, що передбачає вилучення іонів міді до концентрації 60 мг/дм³ з наступною катіонітною обробкою до значень гранично допустимих концентрацій (ГДК), вилучення іонів срібла до концентрації 4,5 мг/дм³ з наступною катіонітною обробкою до значень ГДК.
Спосіб осадження електролітичних покрить на сплави титану
(ДП "Український інститут промислової власності", 2011) Байрачний, Борис Іванович; Мішина, Олена Борисівна; Байрачний, Володимир Борисович; Тульський, Геннадій Георгійович
1. Спосіб осадження електролітичних покриттів на сплави титану, що включає знежирення, активацію, осадження гальванічних покриттів, який відрізняється тим, що проводиться катодна обробка в розчині сульфамінової кислоти з хлоридом нікелю при наступному режимі: катодна густина струму Dк - 0,8-1,0 А/дм², час обробки - 10-15 хв, температура - 20-25 °С; нікелювання при наступному режимі: катодна густина струму Dк - 3,0-5,0 А/дм², час обробки - 8-10 хв, температура - 20-25 °С; міднення та термічну обробку деталей при температурі 300-320 °С. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що перед нікелюванням включає хімічну обробку сплавів титану в розплаві пірофосфорної кислоти при температурі 200-230 °С протягом 10-15 хвилин.
Електроліт осадження функціональних композиційних покриттів сплавом залізо-нікель
(ДП "Український інститут промислової власності", 2011) Байрачний, Борис Іванович; Коваленко, Юлія Іванівна; Байрачний, Володимир Борисович
1. Електроліт осадження функціональних покриттів сплавом залізо-нікель, який містить сульфамат нікелю та борну кислоту, який відрізняється тим, що він містить сульфат заліза, сульфамінову кислоту та хлорид мангану, при такому співвідношенні компонентів (г/дм³): Сульфамат нікелю 50-70 Сульфат заліза 150-300 Кислота борна 15-20 Сульфамінова кислота 5-10 Хлорид мангану 4-7. 2. Електроліт за п. 1, який відрізняється тим, що додатково містить суміш сполук рідкоземельних елементів: Се, La, Nd та ін. (мішметал) у кількості 0,1-0,5 % (ваг.).