Кафедра "Технічна електрохімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3034

p>Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/dte

Кафедра "Технічна електрохімія" була заснована в 1930 році в Харківському хіміко-технологічному інституті. У 1931 році її очолив М. А. Рабінович.

Кафедра технології електрохімічних виробництв почала самостійно функціонувати з 1926 року під керівництвом А. В. Терещенка, але офіційно була затверджена лише в 1930 році.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 7 кандидатів технічних наук; 1 співробітник має звання професора, 6 – доцента 1 – старшого дослідника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6

Обґрунтування вибору робочих концентрацій молочної кислоти для електрохімічного синтезу надмолочної кислоти
(Київський національний університет технологій та дизайну, 2019) Водолажченко, Сергій Олександрович; Дерібо, Світлана Германівна; Шахин, Иссам Х.; Павлов, Богдан Володимирович
Disadvantages of traditional methods of peroxolactic acid synthesis stimulate the search of new technological solutions which meet the requirements of modern production. A high-purity peroxolactic acid may be produced by electrochemical method. The aim of this work was to determine the nature of the substances involved in the combined processes on the platinum anode in a wide range of concentrations of lactic acid and the potential of the anode. The choice of staging of electrochemical synthesis of peroxolactic acid is substantiated. The E − pH diagram of the CH3CH(OH)COOH − Н2О system is constructed. It has been shown that the peroxo group can be formed by both the oxidation of the acetate ion at the anode-electrolyte interface and the action of the peroxo compound synthesized on the anode surface on lactic acid molecule. Anodic processes in the solutions of lactic acid in the con centration range of 0,5…8 mol/dm3 have been investigated by the voltammetry method on a platinum electrode. It has been shown that increasing the lactic acid concentration up to 6 mol/dm3 shifts the equilibrium potential on the platinum electrode in the positive direction which is caused by the increasing adsorption of organic compounds. It has been established that the working concentration of lactic acid at which the maximum current effi- ciency are in the range of 3…4 mol/dm3 .
Дослідження фізико-хімічних властивостей пористого Ta2O5
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Водолажченко, Сергій Олександрович; Ляшок, Лариса Василівна
Електрохімічний синтез пористого кристалічного оксиду танталу
(Дослідно-видавничий центр Наукового товариства ім. Шевченка, 2018) Водолажченко, Сергій Олександрович; Ляшок, Лариса Василівна; Гомозов, Валерій Павлович; Скатков, Л. І.
In this study, the mechanism defined electrochemical synthesis AOP crystal structure, shown that the formation of AOS on tantalum flows through the solid phase polysurface mechanism of the formation of the lower valence oxides, which are the nuclei of a crystalline phase. The choice of electrolyte components for electrochemical synthesis of crystalline porous tantalum on AOP. The method of electrochemical impedance spectroscopy to determine the equivalent circuit elements, which characterize the basic properties of the synthesized AOP.
Дослідження фізико-хімічних властивостей пористого оксиду ніобію
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Водолажченко, Сергій Олександрович; Ляшок, Лариса Василівна; Гомозов, Валерій Павлович; Дерібо, Світлана Германівна
Обґрунтування складу електроліту в електрохімічному синтезі пероксимолочної кислоти
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Водолажченко, Сергій Олександрович; Дерібо, Світлана Германівна; Школьнікова, Тетяна Василівна; Шахін, Іссам Хуссейн
Пероксимолочна кислота (ПОМК) є сильним дезінфектантом з широким спектром антимікробної активності. Її широке застосування гальмується через відсутність електрохімічної технології синтезу ПОМК, що дозволить розробити локальні електрохімічні генератори для виробництва дезінфектантів на її основі. Для аналізу вольт-амперних залежностей перебігу суміщених анодних процесів був застосований термодинамічний аналіз рівноважних потенціалів. Відомості про стандартний потенціал системи СН₃СH(OH)С(=О)ОН ↔ СН₃СH(OH)С(=О)ООН відсутні, як в довідковій літературі, так і в фахових наукових виданнях. Показано, що електрохімічний синтез ПОМК є суміщеним з процесами виділення кисню та утворення пероксиду водню. Для гальмування перебігу побічних процесів застосована добавка до розчину молочної кислоти 0,5 моль дм⁻³H₂SO₄. Адсорбція сульфат іонів призводить до витіснення певної частки молекул води за межі між фазної границі. Також відмічено збільшення майже в 2 рази анодної густини струму при потенціалах електрохімічного синтезу пероксисполук. Встановлено, що молекула молочної кислоти вбудовується в структуру приелектродного шару з спрямованою до поверхні аноду карбоксильною групою. Перегин вольт амперної залежності, при потенціалах більш позитивних за 1,70…1,75 В, вказує на перебіг суміщених процесів утворення пероксисполук, які перебігають зі значним гальмуванням кисневої реакції на Pt/PtO2 аноді. Виділення кисню в цих умовах відбувається через утворення і розклад Н₂О₂. Різниця потенціалів прямого і зворотнього ходу вольт амперних залежностей вказує на значний вплив молочної кислоти на адсорбційні процеси на поверхні аноду. Одержані результати підтвердили обґрунтованість вибору Pt/PtO₂ аноду для електрохімічного синтезу ПОМК. Обґрунтовано склад електроліту для електрохімічного синтезу ПОМК: 2 моль дм⁻³ молочної кислоти, 0,5 моль дм⁻³ сульфатної кислоти.
Анодні процеси на платині у розчинах органічних кислот
(Харківський національний університет міського господарства ім. О. М. Бекетова, 2019) Водолажченко, Сергій Олександрович ; Дерібо, Світлана Германівна; Павлов, Б. В.; Красношапко, Р. Ю.