Кафедра "Технічна електрохімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3034

p>Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/dte

Кафедра "Технічна електрохімія" була заснована в 1930 році в Харківському хіміко-технологічному інституті. У 1931 році її очолив М. А. Рабінович.

Кафедра технології електрохімічних виробництв почала самостійно функціонувати з 1926 року під керівництвом А. В. Терещенка, але офіційно була затверджена лише в 1930 році.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 7 кандидатів технічних наук; 1 співробітник має звання професора, 6 – доцента 1 – старшого дослідника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 10

Теоретична електрохімія
(ФОП Іванченко І. С., 2022) Тульський, Геннадій Георгійович; Артеменко, Валентина Мефодіївна; Майзеліс, Антоніна Олександрівна; Дерібо, Світлана Германівна
Практикум містить стисле викладення основних теоретичних положень найбільш важливих розділів теоретичної електрохімії. Подані методичні рекомендації щодо проведення лабораторних та розрахункових робіт з теоретичної електрохімії: хімічна дія електричного струму, нерівноважні явища в розчинах електролітів (електропровідність), електродна рівновага, електродна поляризація і перенапруга, дифузійна перенапруга, електрохімічна перенапруга, кінетика електролітичного виділення водню, кінетика суміщених реакцій. Для студентів спеціальності 161 «Хімічні технології та інженерія».
Методичні вказівки до практичних занять з теоретичної електрохімії
(2023) Тульський, Геннадій Георгійович; Артеменко, Валентина Мефодіївна; Дерібо, Світлана Германівна
Теоретична електрохімія є фундаментальною дисципліною освітньо-професійної програми спеціалізації «Технічна електрохімія та хімічні технології рідкісних розсіяних елементів» спеціальності 161 «Хімічні технології та інженерія». Для кращого засвоєння теоретичного матеріалу при вивченні дисципліни «Теоретична електрохімія. Ч.1» передбачено проведення практичних занять. Методичні вказівки містять стисле викладення основних теоретичних положень по найбільш важливим розділам, перелік питань, що розглядаються на практичному занятті, приклади вирішення завдань та задачі для самостійного розв’язування, контрольні запитання.
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи "Фотолітографія"
(2023) Лещенко, Сергій Анатолійович; Дерібо, Світлана Германівна
Фотолітографія – це метод отримання зображення на поверхні матеріалу, який використовується в мікроелектроніці, у виробництві друкованих плат, а також з метою створення рельєфного зображення на металах. Суть процесу фотолітографії полягає в тому, що на поверхню, яка обробляється, наноситься тонка світлочутлива полімерна плівка – фоторезист, яка засвічується через фотошаблон із заданим малюнком. Далі експоновані ділянки видаляються у проявнику. Малюнок на фоторезисті може використовуватись для локального травлення, електрохімічного осадження, вакуумного напилювання тощо. Після цього залишки фоторезисту також видаляються. Відмінність фотолітографії від інших видів літографії полягає в тому, що експонування здійснюється видимим або ультрафіолетовим світлом, тоді як в інших видах літографії для цього використовується рентгенівське випромінювання (рентгенівська літографія), потік електронів (електронно-променева літографія) або іонів (іонно-променева літографія). Актуальність. Якщо темпи розвитку мікроелектроніки не зміняться, то кожні три роки мінімальний розмір елементів буде зменшуватися з коефіцієнтом 0,7. Для досягнення більш високої роздільної здатності потрібні нові технологічні процеси, маскувальні матеріали і оновлення виробничого обладнання, оскільки кожна фотолітографічна установка має обмеження щодо максимально досяжної роздільної здатності. Дослідження властивостей сухих плівкових фоторезистів є актуальним через недостатність даних про їхні технологічні властивості (хімічну стійкість, роздільну здатність процесу тощо). Мета роботи – ознайомлення з процесами локального хімічного і електрохімічного травлення листової міді з використанням як захисної маски сухого плівкового фоторезисту.
Методичні вказівки до виконання курсової роботи "Розробка технологічного процесу нанесення гальванічного покриття"
(2023) Лещенко, Сергій Анатолійович; Дерібо, Світлана Германівна
Курсова робота присвячена вибору технологічної схеми одержання гальванічних покрить, виходячи з характеристики оброблюваних деталей, функціонального призначення покрить та умов подальшої експлуатації кінцевого виробу. Загальні правила та методика виконання та оформлення текстових документів, що застосовуються у навчальному процесі, структура та зміст курсових робіт, присвячених проектуванню гальванічних дільниць, визначаються системою стандартів з організації навчального процесу НТУ «ХПІ».
Електроліт для осадження покриттів із сплаву олово-цинк
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2020) Дерібо, Світлана Германівна; Гомозов, Валерій Павлович; Тульський, Геннадій Георгійович
Електроліт для осадження покриттів із сплаву олово-цинк, що містить оксид цинку, хлористе олово, хлористий амоній і цитрат натрію, причому для підвищення розсіювальної здатності електроліту і стабільності складу сплавів електроліт додатково містить неонол.
Електрохімічне осадження сплаву олово–цинк з цитратно–аміакатного електроліту
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Дерібо, Світлана Германівна; Лещенко, Сергій Анатолійович; Гомозов, Валерій Павлович; Коваленко, Юлія Іванівна
Досліджено катодні процеси електрохімічного осадження сплаву олово–цинк в цитратно–аміакатних електролітах. Концентрації основних компонентів досліджуваного електроліту (г/дм3): олова хлорид (SnCl2·2H2O) – 44, цинку оксид (ZnO) – 4, амонію хлорид (NH4Cl) –100, натрію цитрат (Na3C6H5O7) –100. Столярний клей (1,5 г/дм3) та неонол (4 мл\дм3) додавали в електроліт як поверхнево–активні речовини. Встановлено, що якісні покриття без підігріву та перемішування осаджуються тільки в діапазоні pH від 6,0 до 7,0. Додавання до електроліту вказаних речовин очікувано призводило до гальмування відновлення металів, покращення кристалічної структури осаду, але зменшувало катодний вихід за струмом. Дослідження, проведені за допомогою комірки Хулла, показали, що електроліт, який містить неонол як поверхнево–активну речовину, продемонстрував найкращу розсіювальну здатність у порівнянні з іншими розчинами. Залежність виходу сплаву за струмом від катодної густини струму показала, що в діапазоні густин струму від 0,5 А/дм2до 4 А/дм2 вихід за струмом нелінійно зменшується з 82% до 52%. Експериментально одержана залежність вмісту цинку в сплаві від катодної густини струму показала можливість одержання сплавів з вмістом цинку від 8% до 33%. Одержані результати дозволили визначити, що для осадження сплаву з вмістом цинку 20–25 %, який забезпечує найкращі антикорозійні властивості покриття, необхідно здійснювати процес при катодній густині струму 1,5–2,0 А/дм2, при цьому вихід за струмом складає близько 70 %, швидкість осадження сплаву –0,44–0,54 мкм/хв. Одержані покриття мають напівблискучий вигляд, дрібнокристалічну структуру, світло–сірий колір, добре зчеплені з основою.
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи "Хімічна дія електричного струму"
(Моделіст, 2021) Артеменко, Валентина Мефодіївна; Майзеліс, Антоніна Олександрівна; Дерібо, Світлана Германівна
В результаті проведених занять досягається вміння студентами використовувати основні закони електролізу (закони Фарадея) при розрахунках електрохімічних еквівалентів, виходів речовини за струмом, швидкості основних і побічних реакцій, тривалості електролізу.
Методичні вказівки до практичного і лабораторного занять за темою "Електропровідність розчинів електролітів"
(Моделіст, 2021) Артеменко, Валентина Мефодіївна; Майзеліс, Антоніна Олександрівна; Дерібо, Світлана Германівна
Результатом проведення практичного і лабораторного занять є володіння методиками вимірювання питомої електропровідності розчинів електролітів, розраховувати еквівалентну електропровідність сильних і слабких електролітів, експериментально знаходити еквівалентну електропровідність нескінченно розбавлених розчинів, з'ясовувати різницю між ступенем дисоціації і коефіцієнтом електропровідності, розраховувати їх значення, розв'язувати задачі за темою "Електропровідність розчинів електролітів".
Методичні вказівки до практичного заняття та лабораторної роботи за темою "Електродна рівновага"
(Моделіст, 2021) Артеменко, Валентина Мефодіївна; Майзеліс, Антоніна Олександрівна; Дерібо, Світлана Германівна
Розділ "Електродна рівновага" є одним з найбільш вагомих в курсі теоретична електрохімія. Для кращого засвоєння теоретичного матеріала по даному розділу передбачено проведення пракичного і лабораторноо занять.
Обґрунтування складу електроліту в електрохімічному синтезі пероксимолочної кислоти
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Водолажченко, Сергій Олександрович; Дерібо, Світлана Германівна; Школьнікова, Тетяна Василівна; Шахін, Іссам Хуссейн
Пероксимолочна кислота (ПОМК) є сильним дезінфектантом з широким спектром антимікробної активності. Її широке застосування гальмується через відсутність електрохімічної технології синтезу ПОМК, що дозволить розробити локальні електрохімічні генератори для виробництва дезінфектантів на її основі. Для аналізу вольт-амперних залежностей перебігу суміщених анодних процесів був застосований термодинамічний аналіз рівноважних потенціалів. Відомості про стандартний потенціал системи СН₃СH(OH)С(=О)ОН ↔ СН₃СH(OH)С(=О)ООН відсутні, як в довідковій літературі, так і в фахових наукових виданнях. Показано, що електрохімічний синтез ПОМК є суміщеним з процесами виділення кисню та утворення пероксиду водню. Для гальмування перебігу побічних процесів застосована добавка до розчину молочної кислоти 0,5 моль дм⁻³H₂SO₄. Адсорбція сульфат іонів призводить до витіснення певної частки молекул води за межі між фазної границі. Також відмічено збільшення майже в 2 рази анодної густини струму при потенціалах електрохімічного синтезу пероксисполук. Встановлено, що молекула молочної кислоти вбудовується в структуру приелектродного шару з спрямованою до поверхні аноду карбоксильною групою. Перегин вольт амперної залежності, при потенціалах більш позитивних за 1,70…1,75 В, вказує на перебіг суміщених процесів утворення пероксисполук, які перебігають зі значним гальмуванням кисневої реакції на Pt/PtO2 аноді. Виділення кисню в цих умовах відбувається через утворення і розклад Н₂О₂. Різниця потенціалів прямого і зворотнього ходу вольт амперних залежностей вказує на значний вплив молочної кислоти на адсорбційні процеси на поверхні аноду. Одержані результати підтвердили обґрунтованість вибору Pt/PtO₂ аноду для електрохімічного синтезу ПОМК. Обґрунтовано склад електроліту для електрохімічного синтезу ПОМК: 2 моль дм⁻³ молочної кислоти, 0,5 моль дм⁻³ сульфатної кислоти.