Кафедра "Технічна електрохімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3034

p>Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/dte

Кафедра "Технічна електрохімія" була заснована в 1930 році в Харківському хіміко-технологічному інституті. У 1931 році її очолив М. А. Рабінович.

Кафедра технології електрохімічних виробництв почала самостійно функціонувати з 1926 року під керівництвом А. В. Терещенка, але офіційно була затверджена лише в 1930 році.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 7 кандидатів технічних наук; 1 співробітник має звання професора, 6 – доцента 1 – старшого дослідника.

Переглянути

Фільтри

2018 - 20204

Налаштування

Автор: search.filters.author.Дерібо, Світлана ГерманівнаКлючові слова: search.filters.subject.гальванотехніка

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Електроліт для осадження покриттів із сплаву олово-цинк
    (ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2020) Дерібо, Світлана Германівна; Гомозов, Валерій Павлович; Тульський, Геннадій Георгійович
    Електроліт для осадження покриттів із сплаву олово-цинк, що містить оксид цинку, хлористе олово, хлористий амоній і цитрат натрію, причому для підвищення розсіювальної здатності електроліту і стабільності складу сплавів електроліт додатково містить неонол.
  • Ескіз
    Документ
    Сучасні технології нанесення нікелевих покриттів з ацетатно-хлоридних електролітів
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Помазан, А. С.; Коневська, В. В.; Дерібо, Світлана Германівна
  • Ескіз
    Документ
    Електроосадження сплаву олово-цинк із цитратно-аміакатного електроліту
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Дерібо, Світлана Германівна; Красношапка, Р. Ю.
  • Ескіз
    Документ
    Шляхи скорочення водоспоживання у гальванічному виробництві
    (НТУ "ХПІ", 2018) Лещенко, Сергій Анатолійович; Артеменко, Валентина Мефодіївна; Дерібо, Світлана Германівна; Смірнова, Ольга Леонідівна; Лучник, Ганна Сергіївна; Загородніх, Наталія Володимирівна
    Проблема завищеного водоспоживання в гальванічному виробництві пов’язана з низькою точністю визначення витрат води, нераціональним використанням існуючих методів її економії, небажанням або невмінням впроваджувати передові технології промивань. Різноманітність технологій в гальванотехніці не дозволяє встановити єдині норми витрат води для кожного виду покриттів. З метою оптимізації витрат води в конкретному гальванічному виробництві необхідний, аналіз її потоків необхідно проводити з урахуванням усіх факторів. Надмірне водоспоживання є неприпустимим в умовах високих цін на воду та суттєвої собівартості заходів зі знешкодження стічних вод. Тому проблема зменшення витрат води є надзвичайно актуальною. Метою даної роботи є аналіз традиційної методики розрахунку витрат води на промивні операції та обґрунтування пропозицій щодо удосконалення технології промивних операцій. Витрати промивної води, розраховані за традиційною методикою, є завищеними внаслідок неточного визначення деяких факторів. Рекомендовані в літературі значення питомого виносу розчину поверхнею деталей є невиправдано завищеними. Тривалість стікання розчину рекомендовано збільшувати з метою суттєвого зменшення питомого виносу розчинів. Продуктивність лінії слід визначати з урахуванням площі поверхні оснастки. Експериментальне визначення загального виносу розчину поверхнею деталей є оптимальним рішенням для досягнення високої точності розрахунків. Діапазон значень критерію промивання для ванн уловлювання доцільно суттєво розширити. Числові значення коефіцієнтів, що враховують наявність ванн уловлювання, не можуть бути сталими величинами. Їх значення необхідно розраховувати як залежності від критеріїв промивання відповідних ванн уловлювання. Точність розрахунків суттєво збільшиться, якщо витрати промивної води визначати за допомогою формули, що враховує зміну концентрації компонентів у відповідній ванні промивання. При незначній витраті води на промивання слід відмовитись від встановлення мінімальної витрати води на рівні 50 дм³/год., а рекомендувати використовувати періодично непроточний режим промивання. Надані рекомендації щодо змін у технологічних схемах промивання дозволять зменшити витрати промивної води та енергоносіїв.