Кафедра "Технічна електрохімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3034

p>Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/dte

Кафедра "Технічна електрохімія" була заснована в 1930 році в Харківському хіміко-технологічному інституті. У 1931 році її очолив М. А. Рабінович.

Кафедра технології електрохімічних виробництв почала самостійно функціонувати з 1926 року під керівництвом А. В. Терещенка, але офіційно була затверджена лише в 1930 році.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 7 кандидатів технічних наук; 1 співробітник має звання професора, 6 – доцента 1 – старшого дослідника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 16

Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи "Фотолітографія"
(2023) Лещенко, Сергій Анатолійович; Дерібо, Світлана Германівна
Фотолітографія – це метод отримання зображення на поверхні матеріалу, який використовується в мікроелектроніці, у виробництві друкованих плат, а також з метою створення рельєфного зображення на металах. Суть процесу фотолітографії полягає в тому, що на поверхню, яка обробляється, наноситься тонка світлочутлива полімерна плівка – фоторезист, яка засвічується через фотошаблон із заданим малюнком. Далі експоновані ділянки видаляються у проявнику. Малюнок на фоторезисті може використовуватись для локального травлення, електрохімічного осадження, вакуумного напилювання тощо. Після цього залишки фоторезисту також видаляються. Відмінність фотолітографії від інших видів літографії полягає в тому, що експонування здійснюється видимим або ультрафіолетовим світлом, тоді як в інших видах літографії для цього використовується рентгенівське випромінювання (рентгенівська літографія), потік електронів (електронно-променева літографія) або іонів (іонно-променева літографія). Актуальність. Якщо темпи розвитку мікроелектроніки не зміняться, то кожні три роки мінімальний розмір елементів буде зменшуватися з коефіцієнтом 0,7. Для досягнення більш високої роздільної здатності потрібні нові технологічні процеси, маскувальні матеріали і оновлення виробничого обладнання, оскільки кожна фотолітографічна установка має обмеження щодо максимально досяжної роздільної здатності. Дослідження властивостей сухих плівкових фоторезистів є актуальним через недостатність даних про їхні технологічні властивості (хімічну стійкість, роздільну здатність процесу тощо). Мета роботи – ознайомлення з процесами локального хімічного і електрохімічного травлення листової міді з використанням як захисної маски сухого плівкового фоторезисту.
Методичні вказівки до виконання курсової роботи "Розробка технологічного процесу нанесення гальванічного покриття"
(2023) Лещенко, Сергій Анатолійович; Дерібо, Світлана Германівна
Курсова робота присвячена вибору технологічної схеми одержання гальванічних покрить, виходячи з характеристики оброблюваних деталей, функціонального призначення покрить та умов подальшої експлуатації кінцевого виробу. Загальні правила та методика виконання та оформлення текстових документів, що застосовуються у навчальному процесі, структура та зміст курсових робіт, присвячених проектуванню гальванічних дільниць, визначаються системою стандартів з організації навчального процесу НТУ «ХПІ».
Електрохімічне осадження сплаву олово–цинк з цитратно–аміакатного електроліту
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Дерібо, Світлана Германівна; Лещенко, Сергій Анатолійович; Гомозов, Валерій Павлович; Коваленко, Юлія Іванівна
Досліджено катодні процеси електрохімічного осадження сплаву олово–цинк в цитратно–аміакатних електролітах. Концентрації основних компонентів досліджуваного електроліту (г/дм3): олова хлорид (SnCl2·2H2O) – 44, цинку оксид (ZnO) – 4, амонію хлорид (NH4Cl) –100, натрію цитрат (Na3C6H5O7) –100. Столярний клей (1,5 г/дм3) та неонол (4 мл\дм3) додавали в електроліт як поверхнево–активні речовини. Встановлено, що якісні покриття без підігріву та перемішування осаджуються тільки в діапазоні pH від 6,0 до 7,0. Додавання до електроліту вказаних речовин очікувано призводило до гальмування відновлення металів, покращення кристалічної структури осаду, але зменшувало катодний вихід за струмом. Дослідження, проведені за допомогою комірки Хулла, показали, що електроліт, який містить неонол як поверхнево–активну речовину, продемонстрував найкращу розсіювальну здатність у порівнянні з іншими розчинами. Залежність виходу сплаву за струмом від катодної густини струму показала, що в діапазоні густин струму від 0,5 А/дм2до 4 А/дм2 вихід за струмом нелінійно зменшується з 82% до 52%. Експериментально одержана залежність вмісту цинку в сплаві від катодної густини струму показала можливість одержання сплавів з вмістом цинку від 8% до 33%. Одержані результати дозволили визначити, що для осадження сплаву з вмістом цинку 20–25 %, який забезпечує найкращі антикорозійні властивості покриття, необхідно здійснювати процес при катодній густині струму 1,5–2,0 А/дм2, при цьому вихід за струмом складає близько 70 %, швидкість осадження сплаву –0,44–0,54 мкм/хв. Одержані покриття мають напівблискучий вигляд, дрібнокристалічну структуру, світло–сірий колір, добре зчеплені з основою.
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи "Одержання чорних функціональних покрить на сталях"
(2021) Лещенко, Сергій Анатолійович; Штефан, Вікторія Володимирівна; Кануннікова, Надія Олександрівна
Серед технологічних процесів одержання захисно-декоративних покрить особливе місце займає чорніння сталі, яке у більшості випадків можна віднести до хімічного фарбування. Хімічне фарбування слід відрізняти від механічного фарбування, яке полягає в механічному нанесенні на поверхню матеріалу певного барвника. При хімічному фарбуванні в якості барвників виступають речовини, що утворюються в результаті хімічних реакцій в процесі самого фарбування. При цьому в цих реакціях може приймати участь і речовина матеріалу, що підлягає фарбуванню. При традиційному хімічному фарбуванні сталі в чорний колір фарбниками можуть бути плівки оксидів заліза Fe₃O₄, фосфатів заліза або змішані оксидно-фосфатні сполуки, утворені в результаті окиснення поверхневого шару металу. Крім того, чорний колір на поверхні сталевих деталей може бути отриманим в результаті осадження покрить чорним нікелем (що містять нікель, цинк, сірку та органічні сполуки) або чорним хромом. На даний момент значно поширені процеси так званого холодного оксидування сталі, які поєднують в собі ознаки оксидування і фосфатування сталі, але утворення покрить глибокого чорного кольору на сталях різних марок пов’язано з утворенням на поверхні сталі плівки селеніду міді. Ознайомлення з різноманітними процесами одержання чорних покрить на сталях сприяє обґрунтованому визначенню оптимального способу обробки для кожного конкретного завдання. Мета роботи – ознайомлення з процесами одержання чорних функціональних покрить, виявлення впливу складів розчинів, режимів процесів та способів підготовки поверхні на якість, структуру, товщину, масу та інші властивості чорних функціональних покрить на сталях різних марок.
Особливості формування поруватого оксиду алюмінію
(Київський національний університет технологій та дизайну, 2019) Ляшок, Лариса Василівна; Шевченко, Г. С.; Лещенко, Сергій Анатолійович; Бровін, Олександр Юрійович
As in our country and abroad, intensive research and development of effective methods for the synthesis of porous anodic oxides of metals is being conducted intensively. However, until now, no common approaches have been developed to explain the mechanisms of formation of ordered arrays of pores during anodic oxidation, which significantly hinders the introduction of anodic oxidation in industrial technologies for the creation of ordered nanostructures. A promising matrix for the synthesis of nanocomposites is films of porous anodic alumina, which have an ordered structure, are thermally stable, and are chemically inert with respect to most materials. By changing the composition of the electrolyte and the electrolysis mode, it is possible to control the parameters of the porous structure (diameter, length, and distance between adjacent pores). The purpose of the work is to study the features of the porous anodic aluminum oxide and its influence on pore geometry. Corrugated films are obtained in solutions of strong acids, active in relation to aluminum oxide. By changing the composition of the electrolyte, temperature and electrolysis mode it is possible to control the parameters of the porous structure (diameter, length, and distance between adjacent pores). The method of voltammetry investigated the behavior of aluminum in solutions of sulfate and oxalic acid. The influence of nature, concentration of electrolytes on the porosity of anodic oxide has been established.
Електроліт для електрохімічного полірування срібла
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2019) Смірнова, Ольга Леонідівна; Пилипенко, Олексій Іванович; Лещенко, Сергій Анатолійович; Желавська, Юлія Анатоліївна; Осипа, Богдан Вадимович
Електроліт для електрохімічного полірування срібла містить етилгліколь. Додатково містить тіосечовину і лимонну кислоту.
Інтенсифікація процесу нікелювання у псевдозрідженому шарі інертних часток
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016) Мирошниченко, Ю. В.; Лещенко, Сергій Анатолійович
Анодні процеси в електрохімічному синтезі метансульфонової кислоти
(Дослідно-видавничий центр Наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка, 2018) Матрунчик, Ольга Леонідівна; Тульська, Альона Геннадіївна; Дерібо, Світлана Германівна; Лещенко, Сергій Анатолійович
Synthesis of methanesulfonic acid occurs during the course of an anode reaction – oxidation of dimethyl sulfoxide (DMSO). The application of the electrochemical method of oxidation DMSO allows you to control the process. The control parameters are: the potential of the anode, the catalytic activity of the anode material, the temperature of the electrolyte, promoters and inhibitors in the electrolyte. Voltamperic dependences of methanesulfonic acid from dilute solutions of DMSO with background with sulphate acid were contemplated. The emergence of a half-wave at cyclic voltammetric dependences and the dependence of its limiting current density on the concentration of DMSO indicates the occurrence of adsorption processes. We can talk about the process of oxidation of DMSO to methanesulfonic acid through the intermediate stage of the formation of dimethylsulphone. The possibility of electrochemical synthesis of methanesulfonic acid in a diaphragm electrolyzer with the ratio of the anode current density to the cathode 20:1 is shown.
Перспективні електродні матеріали для паливних елементів
(ВД "Гельветика", 2020) Штефан, Вікторія Володимирівна; Булгакова, Анастасія Сергіївна; Пойманов, Артем Дмитрович; Лещенко, Сергій Анатолійович
У наш час актуальним є напрям електрохімії – одержання багатокомпонентних осадів методом електроосадження. До таких осадів відносять не тільки бінарні, тернарні сплави або сплави, удосконалені лігандами, але й композиційні покриття. Насамперед композиційні матеріали є ефективними у використанні в багатьох сферах діяльності зв’язку із широким спектром функціональних властивостей: хімічна стійкість, висока міцність, електрокаталітична активність, стійкість до зношування. Також такі покриття можуть використовуватися для підвищення температурної та механічної витривалості відповідальних деталей машин, які працюють в агресивних середовищах, при виробництві електричних контактів і захисту деталей від корозії. У роботі наведені результати дослідів перспективних електродних матеріалів для паливних елементів на основі композиційного покриття Со-Мо-TiO₂, саме вивчення каталітичної активності композиційного осаду для реакції виділення водню в різних середовищах. Гальванічні осади були одержані на мідних зразках з удосконаленого аміачнотрилонатного електроліту, модифікованого порошком діоксиду титана за різних густин струму 10–30 А/дм² при постійному перемішуванні та температури 70 ⁰С. Представлений варіант вирішення проблеми, пов’язаної із корозійною нестійкістю бінарного сплаву Со-Мо в кислих середовищах. Наведені результати, отримані методом поляризаційних залежностей у таких розчинах: гідроксид натрію, сульфат натрію, сірчана кислота із концентрацією 0,1 моль/л і гідроксид натрію із концентрацією 1 моль/л. Композиційне покриття Со-Мо-TiO₂ володіє значною корозійною стійкістю та каталітичною активністю, що робить такий осад перспективним матеріалом для застосування у сфері паливних елементів. Композиція Со-Мо-TiO₂ є досить ефективним каталізатором для реакції виділення водню.
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи "Хромування"
(2019) Лещенко, Сергій Анатолійович; Артеменко, Валентина Мефодіївна; Дерібо, Світлана Германівна
Мета роботи – ознайомлення з особливостями підготовки мідних та сталевих деталей перед хромуванням та нанесення хромових покрить зі стандартного та тетрахроматного електролітів; розрахунок виходу за струмом та швидкості осадження хромових покрить; визначення характеру залежності виходу за струмом від катодної густини струму, аналіз її впливу на розсіювальну здатність електроліту.