Кафедра "Технічна електрохімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3034

p>Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/dte

Кафедра "Технічна електрохімія" була заснована в 1930 році в Харківському хіміко-технологічному інституті. У 1931 році її очолив М. А. Рабінович.

Кафедра технології електрохімічних виробництв почала самостійно функціонувати з 1926 року під керівництвом А. В. Терещенка, але офіційно була затверджена лише в 1930 році.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 7 кандидатів технічних наук; 1 співробітник має звання професора, 6 – доцента 1 – старшого дослідника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 17

Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи "Електрохімічний синтез глюконату кальцію"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Ляшок, Лариса Василівна; Бровін, Олександр Юрійович; Коваленко, Юлія Іванівна
Методичні вказівки до виконання лабораторнаї роботи "Електрохімічний синтез йодоформу"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Ляшок, Лариса Василівна; Бровін, Олександр Юрійович; Коваленко, Юлія Іванівна; Гомозов, Валерій Павлович
Методичні вказівки до практичних занять з теоретичної електрохімії
(2023) Тульський, Геннадій Георгійович; Артеменко, Валентина Мефодіївна; Дерібо, Світлана Германівна
Теоретична електрохімія є фундаментальною дисципліною освітньо-професійної програми спеціалізації «Технічна електрохімія та хімічні технології рідкісних розсіяних елементів» спеціальності 161 «Хімічні технології та інженерія». Для кращого засвоєння теоретичного матеріалу при вивченні дисципліни «Теоретична електрохімія. Ч.1» передбачено проведення практичних занять. Методичні вказівки містять стисле викладення основних теоретичних положень по найбільш важливим розділам, перелік питань, що розглядаються на практичному занятті, приклади вирішення завдань та задачі для самостійного розв’язування, контрольні запитання.
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи "Фотолітографія"
(2023) Лещенко, Сергій Анатолійович; Дерібо, Світлана Германівна
Фотолітографія – це метод отримання зображення на поверхні матеріалу, який використовується в мікроелектроніці, у виробництві друкованих плат, а також з метою створення рельєфного зображення на металах. Суть процесу фотолітографії полягає в тому, що на поверхню, яка обробляється, наноситься тонка світлочутлива полімерна плівка – фоторезист, яка засвічується через фотошаблон із заданим малюнком. Далі експоновані ділянки видаляються у проявнику. Малюнок на фоторезисті може використовуватись для локального травлення, електрохімічного осадження, вакуумного напилювання тощо. Після цього залишки фоторезисту також видаляються. Відмінність фотолітографії від інших видів літографії полягає в тому, що експонування здійснюється видимим або ультрафіолетовим світлом, тоді як в інших видах літографії для цього використовується рентгенівське випромінювання (рентгенівська літографія), потік електронів (електронно-променева літографія) або іонів (іонно-променева літографія). Актуальність. Якщо темпи розвитку мікроелектроніки не зміняться, то кожні три роки мінімальний розмір елементів буде зменшуватися з коефіцієнтом 0,7. Для досягнення більш високої роздільної здатності потрібні нові технологічні процеси, маскувальні матеріали і оновлення виробничого обладнання, оскільки кожна фотолітографічна установка має обмеження щодо максимально досяжної роздільної здатності. Дослідження властивостей сухих плівкових фоторезистів є актуальним через недостатність даних про їхні технологічні властивості (хімічну стійкість, роздільну здатність процесу тощо). Мета роботи – ознайомлення з процесами локального хімічного і електрохімічного травлення листової міді з використанням як захисної маски сухого плівкового фоторезисту.
Методичні вказівки до виконання курсової роботи "Розробка технологічного процесу нанесення гальванічного покриття"
(2023) Лещенко, Сергій Анатолійович; Дерібо, Світлана Германівна
Курсова робота присвячена вибору технологічної схеми одержання гальванічних покрить, виходячи з характеристики оброблюваних деталей, функціонального призначення покрить та умов подальшої експлуатації кінцевого виробу. Загальні правила та методика виконання та оформлення текстових документів, що застосовуються у навчальному процесі, структура та зміст курсових робіт, присвячених проектуванню гальванічних дільниць, визначаються системою стандартів з організації навчального процесу НТУ «ХПІ».
Методичні вказівки до виконання практичної роботи "Вибір і обґрунтування екологічно безпечних технологій при проєктуванні гальванічних ліній"
(Моделіст, 2021) Смірнова, Ольга Леонідівна; Бровін, Олександр Юрійович
Екологічні проблеми гальванотехніки привертають до себе широку увагу в основному через тривале забруднення навколишнього середовища іонами важких металів (ІТМ). У той же час у суспільстві відбувається розуміння того, що подальший розвиток техніки і технології по шляху створення нових продуктів з новими якостями часто заходить у суперечність з функціонуванням природного середовища. Тому актуальною проблемою сьогодення є створення нових ефективних ресурсозберігаючих і природо-охоронних технологій. На даний час у гальванотехніці склалися два основні напрямки: розвиток промислових технологій і розробка засобів і методів очищення стічних вод. На жаль обоє напрямки розвиваються самостійно і найчастіше незалежно друг від друга. Не зважаючи на те, що промивні води гальванічних дільниць, в яких використовуються токсичні й шкідливі речовини, знешкоджуються за допомогою спеціальних методів, робочий персонал систематично піддається впливу цих речовин, що може викликати важкі отруєння, професійні захворювання, а іноді призводить до летального результату. Нерідкими є випадки ігнорування з боку виробництва щодо заходів очищення промислових стічних вод, які скидаються в міські каналізаційні мережі або прилеглі водойми. Це призводить до згубних, а іноді й незворотних, процесів у природному середовищі. Методичні вказівки містять цінні довідкові дані – екологічні характеристики компонентів технологічних розчинів, які дозволяють провести аналіз розчинів і електролітів з метою оптимізації безпеки процесу одержання гальванічного покриття. Описано методику, за якою можна оцінити ступінь екологічної небезпеки як окремих хімічних речовин, так і розчинів електролітів на їх основі. Поданий матеріал допоможе знайти підхід до проблеми створення екологічно безпечного гальванічного виробництва. Для кращого засвоєння навчального матеріалу і мотивації студентів практична робота проводиться у формі ділової гри, що є важливим елементом активної форми навчання. Здобуті навички допомагають їм в успішній роботі при виконанні курсового і дипломного проєктування. Мета роботи – вибір, обґрунтування і розробка технологічного процесу одержання металевого покриття або іншої обробки поверхні, який дозволив би покращити умови праці та зменшити шкідливий вплив гальванічного виробництва на навколишнє середовище.
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи "Хімічна дія електричного струму"
(Моделіст, 2021) Артеменко, Валентина Мефодіївна; Майзеліс, Антоніна Олександрівна; Дерібо, Світлана Германівна
В результаті проведених занять досягається вміння студентами використовувати основні закони електролізу (закони Фарадея) при розрахунках електрохімічних еквівалентів, виходів речовини за струмом, швидкості основних і побічних реакцій, тривалості електролізу.
Методичні вказівки до практичного і лабораторного занять за темою "Електропровідність розчинів електролітів"
(Моделіст, 2021) Артеменко, Валентина Мефодіївна; Майзеліс, Антоніна Олександрівна; Дерібо, Світлана Германівна
Результатом проведення практичного і лабораторного занять є володіння методиками вимірювання питомої електропровідності розчинів електролітів, розраховувати еквівалентну електропровідність сильних і слабких електролітів, експериментально знаходити еквівалентну електропровідність нескінченно розбавлених розчинів, з'ясовувати різницю між ступенем дисоціації і коефіцієнтом електропровідності, розраховувати їх значення, розв'язувати задачі за темою "Електропровідність розчинів електролітів".
Методичні вказівки до практичного заняття та лабораторної роботи за темою "Електродна рівновага"
(Моделіст, 2021) Артеменко, Валентина Мефодіївна; Майзеліс, Антоніна Олександрівна; Дерібо, Світлана Германівна
Розділ "Електродна рівновага" є одним з найбільш вагомих в курсі теоретична електрохімія. Для кращого засвоєння теоретичного матеріала по даному розділу передбачено проведення пракичного і лабораторноо занять.
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи "Одержання чорних функціональних покрить на сталях"
(2021) Лещенко, Сергій Анатолійович; Штефан, Вікторія Володимирівна; Кануннікова, Надія Олександрівна
Серед технологічних процесів одержання захисно-декоративних покрить особливе місце займає чорніння сталі, яке у більшості випадків можна віднести до хімічного фарбування. Хімічне фарбування слід відрізняти від механічного фарбування, яке полягає в механічному нанесенні на поверхню матеріалу певного барвника. При хімічному фарбуванні в якості барвників виступають речовини, що утворюються в результаті хімічних реакцій в процесі самого фарбування. При цьому в цих реакціях може приймати участь і речовина матеріалу, що підлягає фарбуванню. При традиційному хімічному фарбуванні сталі в чорний колір фарбниками можуть бути плівки оксидів заліза Fe₃O₄, фосфатів заліза або змішані оксидно-фосфатні сполуки, утворені в результаті окиснення поверхневого шару металу. Крім того, чорний колір на поверхні сталевих деталей може бути отриманим в результаті осадження покрить чорним нікелем (що містять нікель, цинк, сірку та органічні сполуки) або чорним хромом. На даний момент значно поширені процеси так званого холодного оксидування сталі, які поєднують в собі ознаки оксидування і фосфатування сталі, але утворення покрить глибокого чорного кольору на сталях різних марок пов’язано з утворенням на поверхні сталі плівки селеніду міді. Ознайомлення з різноманітними процесами одержання чорних покрить на сталях сприяє обґрунтованому визначенню оптимального способу обробки для кожного конкретного завдання. Мета роботи – ознайомлення з процесами одержання чорних функціональних покрить, виявлення впливу складів розчинів, режимів процесів та способів підготовки поверхні на якість, структуру, товщину, масу та інші властивості чорних функціональних покрить на сталях різних марок.