Вісник № 01. Системний аналіз, управління та інформаційні технології

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/47393

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Аналіз методології DevSecOps в процесах розробки програмного забезпечення
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Гапон, Андрій Олександрович; Федорченко, Володимир Миколайович; Поляков, Андрій Олександрович; Воловщиков, Валерій Юрійович; Гужва, Віктор Олексійович
    Предметом дослідження в статті є методологія розробки і захисту програмного забезпечення в рамках DevSecOps. Дана методологія змінилаи підхід до забезпечення безпеки з реактивного на проактивний, а також підкреслює важливість забезпечення безпеки на всіх рівнях організації. DevSecOps означає забезпечення безпеки в розробці додатків від самих ранніх етапів до самого кінця, а також включає в себе автоматизацію деяких шлюзів безпеки, щоб запобігти уповільнення робочого процесу DevOps. Необхідно підтримувати короткі і часто повторювані цикли розробки програмного продукту, а також інтегрувати заходи безпеки. Вибір правильних інструментів для безперервної інтеграції безпеки може допомогти в досягненні цих цілей. Сучасні інструменти автоматизації допомогли організаціям впровадити більш гнучкі методи розробки, а також зіграли свою роль в розробці нових заходів безпеки. Для ефективного захисту DevOps потрібні не тільки нові інструменти, а й зміни в самій організації процесів DevOps, щоб швидше інтегрувати роботу груп фахівців з безпеки з іншими спеціалістами, що призведе до покращення якості продукту. Стаття присвячена детальному аналізу сучасних підходів і методологій систематизації розробки та захисту програмного забезпечення, серед яких SDLC, BSIMM і OpenSAMM. Мета роботи – класифікація підходів до побудови процесів DevSecOps, а також розгляд методологій систематизації існуючих засобів захисту програмного забезпечення, що забезпечують взаємодію команди розробників і фахівців із захисту інформації в рамках одного життєвого циклу розробки. У статті вирішуються наступні завдання : розгляд і аналіз підходів побудови процесів DevSecOps і розгляд методологій систематизації засобів захисту програмного забезпечення. Отримані наступні результати: проаналізовано необхідні складові для побудови DevSecOps процесів. Висновки: проведений аналіз дозволяє класифікувати процес розробки і захисту програмного забезпечення за допомогою методології DevSecOps.
  • Ескіз
    Документ
    Інформаційна технологія підсистеми ідентифікації на основі електронних ключів в системах електронного документообігу
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Батурін, Єгор Леонідович; Воловщиков, Валерій Юрійович; Шапо, Владлен Феліксович
    В роботі розглянуто проблему ідентифікації документів в системах електронного документообігу. Актуальність даної теми обґрунтовано широким використанням систем електронного документообігу які потребують надійної ідентифікації документів, що передаються. Основними проблемами для ідентифікації документів в системах електронного документообігу є необхідність підтвердження авторства, незмінності документу та встановлення часу підпису. Наведено огляд основних методів ідентифікації, встановлено їх переваги та недоліки. Після аналізу можливих методів ідентифікації встановлено, що метод оснований на використанні електронних ключів дозволяє надійно встановити авторство документа, надає можливість встановити час підпису, забезпечує безвідмовність факту підпису та не потребує значних ресурсів для його формування та перевірки. Це принципово виділяє метод ідентифікації на основі електронних ключів серед інших. В основу метода покладено алгоритм цифрового підпису еліптичної кривої. Стійкість обраного алгоритму ґрунтується на проблемі дискретного логарифма в групі точок еліптичної кривої. Для реалізації алгоритму використовуються відкритий та закритий ключі. Після генерації пари ключів закритий ключ зберігається користувачем в таємниці та використовується для підпису документів, а відкритий використовується для ідентифікації користувача та має бути відомий всім користувачам системи. Розглянуто інформаційну підтримку підсистеми ідентифікації. Запропонована трирівнева архітектурна модель в якій роль клієнтського рівня виконує прикладний програмний інтерфейс. Обґрунтовано технології реалізації алгоритму підпису. Описані основні модулі, з яких має складатися підсистема та їх зв’язки. Розроблено програмне забезпечення підсистеми ідентифікації, яке дозволяє користувачам створювати як окремий так і вбудований в документ підпис а також виконувати його перевірку. Розроблена підсистема ідентифікації протестована з використанням файлів різних форматів та розмірів.