05.11.17 "Біологічні та медичні прилади і системи"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22606
Переглянути
Документ Методи та технічні засоби для підвищення якості процедур системної озонотерапії(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Глухенька, Тетяна АнатоліївнаДисертація на здобуття наукового ступення кандидата технічних наук за спеціальностю 05.11.17 – біологічні та медичні прилади і системи. Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Харків, 2018. Робота присвячена розробленню нових методів і технічних засобів для підвищення якості процедур системної озонотерапії, зокрема внутрішньовенної інфузії озонованого фізіологічного розчину та екстракорпорального оброблення озоно-кисневою сумішшю крові великих об’ємів. Для рішення різних клінічних задач найбільш часто проводяться процедури системної озонотерапії внутрішньовенного введення озонованого фізіологічного розчину та екстракорпорального оброблення озоно-кисневою сумішшю крові. Лікувальний ефект даних процедур значною мірою залежить від дози озону, що отримав пацієнт. При передозуванні виникає вірогідність токсичної дії на організм, а при недостатній дозі озону – можливе зниження терапевтичного ефекту. Тому процеси генерування озоно-кисневої суміші або приготування розчинів, що містять озон, повинні мати технічні засоби, що дозволяють, забезпечувати коректне дозування озону на всіх етапах проведення процедури. Для великої аутогемотерапії з озоном, якість процедур визначатиметься рівнем автоматизації усіх етапів екстракорпорального оброблення крові озоном. Крім того, при деяких захворюваннях і станах хворого, потрібне оброблення озоном великих об’ємів крові, що неможливо при використанні відомих методів проведення процедури великої аутогемотерапії з озоном. Метою дисертаційної роботи є подальший розвиток існуючих та розроблення нових методів і технічних засобів для підвищення якості процедур системної озонотерапії, зокрема внутрішньовенної інфузії озонованого фізіологічного розчину та екстракорпорального оброблення озоно-кисневою сумішшю крові великих об’ємів. Проведений аналіз основних процедур системної озонотерапії встановив, що відомі методи внутрішньовенної інфузії озонованого фізіологічного розчину не забезпечують коректного дозування озону, який отримує пацієнт; а методи екстракорпорального оброблення озоно-кисневою сумішшю крові не дозволяють надійно та безпечно обробляти великі об’єми крові. Аналітичний огляд технічних та функціональних можливостей сучасних медичних озонаторів показав, що в них не передбачається вимірювання концентрації озону в фізіологічному розчині, який барбатується озоно-кисневою сумішшю, крім того не існує стандартного обладнання для проведення процедур екстракорпорального оброблення озоно-кисневою сумішшю крові великих об’ємів. Новизною дисертаційної роботи є вперше запропоновані моделі взаємодії озоно-кисневої суміші з фізіологічним розчином, які враховують властивості озонованості фізіологічного розчину, що дозволило визначити параметри озоно-кисневої суміші для коректного дозування озону у фізіологічному розчині. Використання запропонованих моделей процесів насичення озоном фізіологічного розчину та розкладання озону у ньому забезпечило подальший розвиток методу проведення процедур внутрішньовенної інфузії озонованого фізіологічного розчину за рахунок автоматизації процесу підготовки фізіологічного розчину та контролю концентрації озону в ньому. Сформулювані медико-технічні вимоги до відповідних технічних засобів для коректного дозування озону при проведенні процедур внутрішньовенної інфузії озонованого фізіологічного розчину, що дозволяє підвищити якість даних процедур. Вперше розроблено метод оцінки якості процедур внутрішньовенної інфузії озонованого фізіологічного розчину, який визначає процедуру системної озонотерапії як медичну послугу і дозволяє її оцінювати з урахуванням економічної ефективності та медичної результативності. Дослідження якості процедур внутрішньовенної інфузії озонованого фізіологічного розчину, які проводяться різними методами, показали, що при використанні методу коректного дозування озону інтегральний коефіцієнт якості становить 0,71-0,8, у той час при використанні традиційних методів цей коефіцієнт не перевищує 0,02-0,64. Запропоновано новий метод екстракорпорального оброблення озоно-кисневою сумішшю крові великих об’ємів, який передбачає використання в якості контактора «озон-кров» пристрою роторного типу, що при обертанні створює штучну поверхню крові для оброблення озоном. Результати теоретичних досліджень та розрахунків дозволили визначити основні положення медико-технічних вимог до програмно-апаратного комплексу для екстракорпорального оброблення озоно-кисневою сумішшю крові великих об’ємів. Використання нового методу екстракорпорального оброблення озоно-кисневою сумішшю крові дозволяє підвищити якість процедур системної озонотерапії за рахунок заміни багатоденного курсу лікування на одну процедуру. Показано, що пацієнтам з вірусним захворюванням для стерилізації 85 % об’єму крові з об’ємною швидкістю її перекачування Q = 50 мл/хв потрібно 180 хв., а при перекачуванні крові зі швидкістю Q = 100 мл/хв потрібно лише 90 хв. Для досягнення тієї ж мети, за допомогою процедур великої аутогемотерапії з озоном, знадобиться провести 92 процедури, які виконуються кожного дня, при стерилізації 100 мл крові за одну процедуру або 47 процедур при стерилізації 200 мл крові за одну процедуру, що в значній мірі знижує ефективність процедур для боротьби з вірусними захворюваннями. Запропоновані методи системної озонотерапії пройшли успішну перевірку ефективності при проведенні процедур в умовах медичного закладу. Було показано доцільність використання, для визначення функціонального стану і контролю курсу лікування пацієнта, відомої адаптаційної теорії неспецифічних реакцій організму. Запропоновано автоматизоване місце лікаря-озонотерапевта, яке забезпечило, використовуючи клінічні, лабораторні дані та результати психосоматичного тестування, точно визначити динаміку стану пацієнтів, яка відповідала їх фізіологічному стану в процесі лікування.Документ Методи та технічні засоби для підвищення якості процедур системної озонотерапії(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Глухенька, Тетяна АнатоліївнаДисертація на здобуття наукового ступення кандидата технічних наук за спеціальностю 05.11.17 – біологічні та медичні прилади і системи. Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Харків, 2018. Робота присвячена розробленню методів системної озонотерапіі з метою підвищення їх якості та технічних засобів для екстракорпорального оброблення озоно-кисневою сумішшю крові великих об’ємів. Запропоновані моделі взаємодії озоно-кисневої суміші з фізіологічним розчином, які враховують властивості озонованості фізіологічного розчину, дозволили визначити параметри озоно-кисневої суміші для коретного озонування фізіологічного розчину. Подальшого розвитку набув метод внутрішньовеної інфузії озонованого фізіологічного розчину, який шляхом автоматизації процесу підготовки фізіологічного розчину та контролю концентрації озону в ньому, за рахунок удосконалення конструкції автоматичної озонової установки та допоміжніх технічних засобів, дозволив підвищити якість процедур. Вперше розроблено метод оцінки якості процедур внутрішньовенної інфузії озонованого фізіологічного розчину, який став базисом для розрахунку економічної ефективності та медичної результативності і дозволяє провести порвляльний аналіз існуючих методів підготовки озонованого фізіологічного розчину та подальшого його використання. Запропоновано новий метод екстракорпорального оброблення озоно-кисневою сумішшю крові великих об’ємів, який передбачає використання в якості контактора «озон-кров» пристрою роторного типу, що при обертанні створює штучну поверхню крові для оброблення озоном. Отриманні данні моделювання та експериментальних досліджень взаємодії озоно-кисневої суміші з поверхнею плівки крові, що оновлювлюється на внутрішній поверхні скляної труби, яка обертається, дозволили визначити основні положення медико-технічних вимог до програмно-апаратного комплексу для екстракорпорального оброблення озоно-кисневою сумішшю крові великих об’ємів.