Кафедра "Фізична хімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1402

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/fchem

Кафедра "Фізична хімія" заснована в 1926 році професором Олександром Миколайовичом Щукарьовим. Свої витоки вона веде від 1918 року, коли кафедра хімії розділилася на кафедри неорганічної, органічної, аналітичної і фізичної хімії.

У різні роки нею керували професори Ілля Іванович Стрєлков, Сергій Степанович Уразовський, Аркадій Юхимович Луцький, Володимир Мойсейович Кошкін. Від 2012 року кафедру очолює доктор технічних наук, професор Микола Дмитрович Сахненко, академік АН Вищої освіти України.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Наукова школа кафедри включає понад 90 кандидатів і докторів наук.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 2 кандидата технічних наук, 1 кандидат хімічних наук; 1 співробітник має звання професора, 2 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника, 1 – старшого дослідника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 7 з 7

Дослідження процесів осадження сплавів Nі-V з електрокаталітичними властивостями
(Український державний університет залізничного транспорту, 2018) Байрачний, Борис Іванович; Фіногенов, Олексій Михайлович; Желавська, Юлія Анатоліївна
Електрокаталітичні покриття кобальт-ванадій для реакції виділення водню
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Сахненко, Микола Дмитрович; Желавська, Юлія Анатоліївна; Зюбанова, Світлана Іванівна; Проскуріна, Валерія Олегівна
Для сучасної водневої енергетики актуальним є дослідження існуючих та отримання нових енергозберігаючих матеріалів, використання яких дозволить знизити собівартість одержуваного водню. Такі властивості можна прогнозувати для матеріалів, що містять у своєму складі ванадій, молібден і вольфрам та мають каталітичну активність у реакції відновлення іонів водню на катоді. Дані метали з водних розчинів можуть співосаджуватись з металами-каталізаторами підгрупи заліза через утворення кластерних інтерметалевих сполук зі зв’язком Ме-V, адсорбованих на поверхні катода. В роботі досліджено індукуване співосадження кобальту з ванадієм з комплексного цитратного електроліту. В результаті проведених досліджень встановлено, що якісне покриття сплавом кобальт-ванадій, світло-сірого кольору, рівномірне, мікрокристалічне можна осадити з цитратного електроліту з вмістом 20 г/дм3 ванадію (в перерахунку на метал) у вигляді цитратного комплексу. Процес проводили при густині струму 5–10 А/дм2 , температурі 30–40°С, pH = 2,8–3,2. За результати рентгено-флуоресцентного аналізу, вміст ванадію в покритті становить 0,37–0,53 %, а максимальний вміст в покритті відзначається при густині струму 8–9 А/дм2 . Дослідження каталітичної активності отриманого покриття сплавом кобальт-ванадій в реакції відновлення іонів водню на катоді проводили в розчині 2,5М NaOH + 0,02M NaCl. При збільшенні вмісту ванадію в покритті від 0,37 до 0,53 % перенапруга виділення водню знижується на 0,5 В. Встановлено, що перенапруга реакції виділення іонів водню на катодах зі Ст.20 з покриттям Со-V на 0,08–0,1 В нижче, а величина струму обміну вище, ніж на електродах зі сталі Ст.20, що використовуються в промисловому воднолужному електролізі. Це свідчить про електрокаталітичну активність досліджуваних матеріалів в реакції відновлювання іонів водню. Електроди з отриманим покриттям сплавом кобаль-ванадій можливо рекомендувати як катодний матеріал для електрохімічного отримання водню. Зниження перенапруги виділення водню дозволяє зменшити енерговитрати на проведення даного процесу на 15-20 %.
Вплив технологічних параметрів на ефективність виділення водню шляхом розчинення алюмінієвого сплаву АК7
(Osnovy, Warszawa, Polska, 2019) Забіяка, Наталія Анатоліївна; Байрачний, Володимир Борисович; Руденко, Наталія Олександрівна; Желавська, Юлія Анатоліївна
В роботі наведено дані щодо досліджень хімічного виділення водню взаємодією алюмокремнієвого сплаву марки АК7 з лужно-хлоридними розчинами. Визначено вплив кінетичних параметрів розчинення сплаву алюмінію АК7 на синтез водню в якості джерела екологічно безпечної теплової енергії. Визначені параметри розчинення сплаву АК7 використані в технологічному процесі виробництва водню реакції іонізації алюмінію за механізмом водневої деполяризації. Розраховані матеріальні та економічні підстави використання отримання водню в алюмоводневій енергетиці. За допомогою статистичної обробки даних отримано емпіричні рівняння проведених досліджень, що вказують на лінійне збільшення питомої ваги розчинення сплаву та питомого виділення водню при одночасній дії досліджуваних компонентів.
Спосіб виробництва водню електролізом з деполяризуючими сплавами алюмінію
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2018) Байрачний, Борис Іванович; Майзеліс, Антоніна Олександрівна; Желавська, Юлія Анатоліївна; Байрачний, Володимир Борисович
Спосіб виробництва водню електролізом, в якому струм від стаціонарного або відновлюваного джерела подають на електроди електрохімічного реактора без розділового елемента з лужним електролітом. Використовують катоди з металургійних або електрохімічних електрокаталітичних залізохромованадієвих сплавів, анодів з деполяризуючих розчинних сплавів алюмінію, при напрузі 0,3-1,2 В, густині струму 0,5-5 А/дм при температурі 18-30 ºС, концентрації електроліту 20-100 г/дм₃ гідроксиду натрію або калію, до складу якого вводять активатори NaCl або Na₂SO₄ в кількості 1-30 г/дм3, водень утворюється на обох електродах при гарантованій відсутності виділення кисню.
Спосіб електрохімічного осадження електрокаталітичного покриття сплавом нікель-ванадій
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2019) Байрачний, Борис Іванович; Желавська, Юлія Анатоліївна; Фіногенов, Олексій Михайлович; Руденко, Наталія Олександрівна
Спосіб електрохімічного осадження покриття сплавом нікелю з тугоплавким металом з електрокаталітичними властивостями у стаціонарному режимі, що включає знежирення, активацію, осадження сплаву, причому знежирення та активація виконується як одна операція у розчині концентрованої пірофосфорної кислоти при температурі 80-120 °C, а осадження електрокаталітичного покриття сплавом нікелю з тугоплавким металом проводять з використанням сульфатного електроліту нікелювання наступного складу, г/дм₃: NiSO₄•7H₂O 250-300, NaCl 15-20, Н₃ВО₃ 25-30, до якого введено 0,1-0,3 г/дм₃ ванадію (в перерахунку на метал) у вигляді ванадат-іона, який синтезовано з використанням оксиду ванадію V₂O₅, осадження відбувається при густині струму 2-5 А/дм₂, рН=4,5-5,5 та температурі 20-50 °C, вміст ванадію у покритті становить 0,3-0,45 %.
Спосіб електросинтезу водню з анодним деполяризатором
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2017) Байрачний, Борис Іванович; Майзеліс, Антоніна Олександрівна; Байрачний, Володимир Борисович; Тульський, Геннадій Георгійович; Желавська, Юлія Анатоліївна
Винахід належить до водневої енергетики, зокрема до виготовлення низькотемпературних електрохімічних генераторів водню. Заявлено спосіб електросинтезу водню в електролізері, що містить анодний деполяризатор та водний електроліт. Згідно з винаходом, як анодний деполяризатор використовують цинк або його сплав з алюмінієм марки ЦА, між катодом та анодом розташовують газонепропускну діафрагму, як катод використовують нікелеві або нікельовані пластини, а електролізер має проточну конструкцію. Винахід дозволяє одержувати водень безперервним електролізом води та підвищити стабільність процесу.
Електролізер для одержання водню з води
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2016) Байрачний, Борис Іванович; Майзеліс, Антоніна Олександрівна; Тульський, Геннадій Георгійович; Желавська, Юлія Анатоліївна; Вороніна, Олена Володимирівна
Електролізер для одержання водню з води містить тверду полімерну мембрану та пористі електроди з електрокаталітичним покриттям з включенням рідкісноземельних металів. Використовують аноди з ванадійвмісної сталі та катоди зі сплаву титану ВТ-6 з електрокаталітичним покриттям електродів та мембрани з включенням сполук La³⁺ та Се³⁺.