Кафедра "Фізична хімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1402

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/fchem

Кафедра "Фізична хімія" заснована в 1926 році професором Олександром Миколайовичом Щукарьовим. Свої витоки вона веде від 1918 року, коли кафедра хімії розділилася на кафедри неорганічної, органічної, аналітичної і фізичної хімії.

У різні роки нею керували професори Ілля Іванович Стрєлков, Сергій Степанович Уразовський, Аркадій Юхимович Луцький, Володимир Мойсейович Кошкін. Від 2012 року кафедру очолює доктор технічних наук, професор Микола Дмитрович Сахненко, академік АН Вищої освіти України.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Наукова школа кафедри включає понад 90 кандидатів і докторів наук.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 2 кандидата технічних наук, 1 кандидат хімічних наук; 1 співробітник має звання професора, 2 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника, 1 – старшого дослідника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 22

Вплив параметрів електролізу на структуру та склад покриттів сплавом Сo-Mo-Zr
(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2014) Глушкова, Марина Олександрівна; Козяр, Марина Олексіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Артеменко, Валентина Мефодіївна
Електрохімічний синтез дисперсно-зміцнених композитів Ni-Al₂O₃
(Сумський державний університет, 2016) Овчаренко, Ольга Олександрівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна
Прогнозування складу покривів сплавом Fe–Co–Mo
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Сачанова, Юлія Іванівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Єрмоленко, Ірина Юріївна
Спосіб нанесення покриттів сплавом кобальт-молібден-цирконій
(ДП "Український інститут промислової власності", 2013) Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Глушкова, Марина Олександрівна; Козяр, Марина Олексіївна
Спосіб нанесення покриттів сплавом кобальт-молібден-цирконій на метали та сплави шляхом катодного осадження з цитратно-пірофосфатного розчину. Процес проводять при температурі 20-25 °C імпульсним струмом амплітудою 2-10 А/дм² при тривалості імпульсу 0,5•10ˉ³ - 5•10ˉ² с і тривалості паузи 1•10ˉ³-1•10ˉ¹с.
Functional coatings by ternary cobalt based alloys for the autumobile industry
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Nenastina, T. O.; Hapon, Yu. K.; Glushkova, M. A.; Sakhnenko, N. D.; Ved, M. V.
The environmentally friendly and resource-saving technologies for producing multifunctional coatings based on cobalt and silver alloys with refractory metals are proposed. The catalytic activity testing results of binary and ternary alloys based on cobalt in the carbon monoxide oxidation reaction in carbon dioxide were analyzed. It was revealed that there is on improvement of functional properties of galvanic alloys when the content of tungsten and molybdenum is within the range of 10–30 wt. %.
Дослідження процесів електролітичного нанесення покрить сріблом з неціанідних розчинів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2010) Глушкова, Марина Олександрівна; Смірнова, Ольга Леонідівна
Аналіз поляризаційних діаграм нікелевого електрода в лужному розчині
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017) Сачанова, Юлія Іванівна; Проскуріна, Валерія Олегівна; Єрмоленко, Ірина Юріївна; Школьнікова, Тетяна Василівна
Особливості кінетики електроосадження сплавів вольфраму з d⁶⁻⁸ елементами
(НТУ "ХПІ", 2006) Ведь, Марина Віталіївна; Штефан, Вікторія Володимирівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Байрачна, Тетяна Миколаївна
Досліджено закономірності осадження сплавів вольфраму з d⁶⁻⁸ металами в гальваностатичному і імпульсному режимах. Показано, що процес сплавоутворення включає хімічну стадію відновлення вольфраматів адсорбованими атомами водню. Установлено фактори, що впливають на сполуку і властивості одержуваних покрить, і обґрунтована доцільність використання імпульсних режимів електролізу. Визначено сполуки сплавів, що володіють максимальною каталітичною активністю в реакції виділення водню.
Дослідження впливу густини струму на розсіювальну здатність комплексного електроліту, вихід за струмом та склад покривів сплавами Fe-Co-Mo
(НТУ "ХПІ", 2018) Сачанова, Юлія Іванівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Єрмоленко, Ірина Юріївна
Досліджено розсіювальну здатність комплексного цитратного електроліту для отримання покривів тернарними сплавами Fe-Co-Mo за допомогою комірки Хулла. Встановлено, що залежність розсіювальної здатності від густини струму має екстремальний характер. Визначено оптимальні значення енергетичного параметру електролізу для отримання рівномірних та якісних функціональних покривів. Обґрунтовано недоцільність використання малих значень густини струму. Встановлено залежності розсіювальної здатності та вмісту компонентів сплаву від густини струму. Визначено, що збільшення густини струму сприяє збагаченню покривів молібденом. Показано, що при формуванні покривів тернарними сплавами Fe-Co-Мо відбувається конкурентне відновлення кобальту і молібдену з залізом. Встановлено, що варіювання густини струму має безпосередній вплив на вихід за струмом. Даний факт пояснюється тим, що зі збільшенням густини струму зменшується поляризованість катоду в конкретних діапазонах густини струму.
Електрохімічний мікрогенератор амоніаку
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2007) Сахненко, Микола Дмитрович; Ненастіна, Тетяна Олександрівна; Камарчук, Геннадій Васильович
Розглянуто термодинамічні передумови електрохімічного способу отримання стабільних мікропотоків аміаку. Встановлено механізм і кінетичні закономірності парціальних реакцій при відновленні гідроксиламіну, визначені лімітуючі стадії. Показано, що розряд гидроксиламина з водних розчинів супроводжується попередньою хімічною стадією і адсорбцією електродно-активних частинок. Встановлено ефект прискорения процесу при використанні в якості електродного матеріалу каталитично активних сплавів паладію.