Кафедра "Фізична хімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1402

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/fchem

Кафедра "Фізична хімія" заснована в 1926 році професором Олександром Миколайовичом Щукарьовим. Свої витоки вона веде від 1918 року, коли кафедра хімії розділилася на кафедри неорганічної, органічної, аналітичної і фізичної хімії.

У різні роки нею керували професори Ілля Іванович Стрєлков, Сергій Степанович Уразовський, Аркадій Юхимович Луцький, Володимир Мойсейович Кошкін. Від 2012 року кафедру очолює доктор технічних наук, професор Микола Дмитрович Сахненко, академік АН Вищої освіти України.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Наукова школа кафедри включає понад 90 кандидатів і докторів наук.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 2 кандидата технічних наук, 1 кандидат хімічних наук; 1 співробітник має звання професора, 2 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника, 1 – старшого дослідника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 33

Спосіб одержання гальванічних покриттів тернарними сплавами заліза та кобальту з вольфрамом або молібденом
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2017) Єрмоленко, Ірина Юріївна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Сачанова, Юлія Іванівна; Лагдан, Інна Володимирівна
Винахід належить до галузі гальванотехніки, а саме – способу одержання гальванічних покриттів тернарними сплавами заліза та кобальту з вольфрамом або молібденом. Спосіб полягає у катодному осадженні з комплексного цитратного електроліту з застосуванням нестаціонарного електролізу, за яким проводять осадження покриття уніполярним імпульсним струмом з амплітудою 2-6 А/дм², в робочому діапазоні тривалості імпульсу 2·10⁻²-5·10⁻² с і паузи 5·10⁻³-5·10⁻² с, з електроліту, що містить сульфат заліза (ІІІ), сульфат кобальту, вольфрамат або молібдат натрію, цитрат натрію, сульфат натрію, борну кислоту, при температурі 20-25º С, pH 3,5-4,5. Винахід забезпечує нанесення рівномірні дрібнокристалічні покриття зі сплавів залізо-кобальт-вольфрам або залізо кобальт-молібден з низькою поруватістю та вольфраму 18-24 мас. %, молібдену 20-27 мас. % у сплавах при виході за струмом 60-76 %.
Спосіб одержання електролітичних покриттів залізо-кобальт-молібден
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2016) Єрмоленко, Ірина Юріївна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Сачанова, Юлія Іванівна
Спосіб одержання електролітичних покриттів залізо-кобальт-молібден включає катодне осадження із застосуванням нестаціонарного електролізу. Процес проводять уніполярним імпульсним струмом з амплітудою 2-5 А/дм², в робочому діапазоні тривалості імпульсу 2·10⁻²-5·10⁻² с і паузи 5·10⁻³-5·10⁻² с, з електроліту, що містить сульфат заліза(ІII), сульфат кобальту, молібдат натрію, цитрат натрію, сульфат натрію, борну кислоту, при температурі 20-25 °C, рН 3,5-4,0.
Спосіб одержання електролітичних покриттів залізо-кобальт-вольфрам
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2016) Єрмоленко, Ірина Юріївна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Зюбанова, Світлана Іванівна; Лагдан, Інна Володимирівна
Спосіб одержання електролітичних покриттів залізо-кобальт-вольфрам полягає в катодному осадженні із застосуванням нестаціонарного електролізу. Процес проводять уніполярним імпульсним струмом з амплітудою 2-6 А/дм², в робочому діапазоні тривалості імпульсу 2·10⁻²-5·10⁻² с і паузи 5·10⁻³-5·10⁻² с, з електроліту, що містить сульфат заліза (ІІІ), сульфат кобальту, вольфрамат натрію, цитрат натрію, сульфат натрію, борну кислоту, при температурі 20-25 °С, рН 4,0-4,5.
Спосіб електрохімічного перероблення псевдосплавів вольфраму
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2012) Єрмоленко, Ірина Юріївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Богоявленська, Олена Володимирівна; Андрощук, Дмитро Степанович
Спосіб електрохімічного перероблення псевдосплавів вольфраму включає анодне розчинення вторинної сировини. Поляризацію здійснюють імпульсним струмом густиною 30-100 А/дм² при тривалості імпульсу 1∙10⁻¹ і паузи 1∙10⁻³ с у розчині електроліту, що містить дифосфат і цитрат лужного металу, при температурі 30-40 °C.
Електроліт для швидкісного селективного розчинення сплавів вольфраму
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2010) Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Єрмоленко, Ірина Юріївна; Панкратьєва, Марія Сергіївна
Електроліт для швидкісного селективного розчинення сплавів вольфраму, що містить натрій гідроксид, який відрізняється тим, що містить додатково натрій пірофосфат (цитрат), натрій хлорид при такому співвідношенні компонентів, г/л: натрій гідроксид 1-5; натрій пірофосфат (цитрат) 130-260; натрій хлорид 20-40; рН 9-12.
Спосіб виробництва водню електролізом з деполяризуючими сплавами алюмінію
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2018) Байрачний, Борис Іванович; Майзеліс, Антоніна Олександрівна; Желавська, Юлія Анатоліївна; Байрачний, Володимир Борисович
Спосіб виробництва водню електролізом, в якому струм від стаціонарного або відновлюваного джерела подають на електроди електрохімічного реактора без розділового елемента з лужним електролітом. Використовують катоди з металургійних або електрохімічних електрокаталітичних залізохромованадієвих сплавів, анодів з деполяризуючих розчинних сплавів алюмінію, при напрузі 0,3-1,2 В, густині струму 0,5-5 А/дм при температурі 18-30 ºС, концентрації електроліту 20-100 г/дм₃ гідроксиду натрію або калію, до складу якого вводять активатори NaCl або Na₂SO₄ в кількості 1-30 г/дм3, водень утворюється на обох електродах при гарантованій відсутності виділення кисню.
Спосіб електрохімічного осадження електрокаталітичного покриття сплавом нікель-ванадій
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2019) Байрачний, Борис Іванович; Желавська, Юлія Анатоліївна; Фіногенов, Олексій Михайлович; Руденко, Наталія Олександрівна
Спосіб електрохімічного осадження покриття сплавом нікелю з тугоплавким металом з електрокаталітичними властивостями у стаціонарному режимі, що включає знежирення, активацію, осадження сплаву, причому знежирення та активація виконується як одна операція у розчині концентрованої пірофосфорної кислоти при температурі 80-120 °C, а осадження електрокаталітичного покриття сплавом нікелю з тугоплавким металом проводять з використанням сульфатного електроліту нікелювання наступного складу, г/дм₃: NiSO₄•7H₂O 250-300, NaCl 15-20, Н₃ВО₃ 25-30, до якого введено 0,1-0,3 г/дм₃ ванадію (в перерахунку на метал) у вигляді ванадат-іона, який синтезовано з використанням оксиду ванадію V₂O₅, осадження відбувається при густині струму 2-5 А/дм₂, рН=4,5-5,5 та температурі 20-50 °C, вміст ванадію у покритті становить 0,3-0,45 %.
Спосіб електросинтезу водню з анодним деполяризатором
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2017) Байрачний, Борис Іванович; Майзеліс, Антоніна Олександрівна; Байрачний, Володимир Борисович; Тульський, Геннадій Георгійович; Желавська, Юлія Анатоліївна
Винахід належить до водневої енергетики, зокрема до виготовлення низькотемпературних електрохімічних генераторів водню. Заявлено спосіб електросинтезу водню в електролізері, що містить анодний деполяризатор та водний електроліт. Згідно з винаходом, як анодний деполяризатор використовують цинк або його сплав з алюмінієм марки ЦА, між катодом та анодом розташовують газонепропускну діафрагму, як катод використовують нікелеві або нікельовані пластини, а електролізер має проточну конструкцію. Винахід дозволяє одержувати водень безперервним електролізом води та підвищити стабільність процесу.
Електролізер для одержання водню з води
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2016) Байрачний, Борис Іванович; Майзеліс, Антоніна Олександрівна; Тульський, Геннадій Георгійович; Желавська, Юлія Анатоліївна; Вороніна, Олена Володимирівна
Електролізер для одержання водню з води містить тверду полімерну мембрану та пористі електроди з електрокаталітичним покриттям з включенням рідкісноземельних металів. Використовують аноди з ванадійвмісної сталі та катоди зі сплаву титану ВТ-6 з електрокаталітичним покриттям електродів та мембрани з включенням сполук La³⁺ та Се³⁺.
Електрохімічна система накопичення енергії
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2015) Сахненко, Микола Дмитрович; Шепеленко, Олександр Сергійович; Ведь, Марина Віталіївна; Зюбанова, Світлана Іванівна; Майба, Марина Володимирівна; Глушкова, Марина Олександрівна
Електрохімічна система накопичення енергії являє собою два електроліти, що містять як основні компоненти сполуки ванадію V⁵⁺/V⁴⁺ та V³⁺/V²⁺ відповідно, з зануреними в них електродами, розділені протонпровідною мембраною. Як розчинник електролітів використовують метансульфонову кислоту.