Кафедра "Фізична хімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1402

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/fchem

Кафедра "Фізична хімія" заснована в 1926 році професором Олександром Миколайовичом Щукарьовим. Свої витоки вона веде від 1918 року, коли кафедра хімії розділилася на кафедри неорганічної, органічної, аналітичної і фізичної хімії.

У різні роки нею керували професори Ілля Іванович Стрєлков, Сергій Степанович Уразовський, Аркадій Юхимович Луцький, Володимир Мойсейович Кошкін. Від 2012 року кафедру очолює доктор технічних наук, професор Микола Дмитрович Сахненко, академік АН Вищої освіти України.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Наукова школа кафедри включає понад 90 кандидатів і докторів наук.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 2 кандидата технічних наук, 1 кандидат хімічних наук; 1 співробітник має звання професора, 2 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника, 1 – старшого дослідника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 9 з 9
  • Ескіз
    Документ
    Корозійна стійкість комозиційних покриттів на основі міді, модифікованих наночастинками Al₂O₃
    (ТОВ "Нілан-ЛТД", 2017) Овчаренко, Ольга Олександрівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження процесів формування змішаних Sn-вмісних оксидних покриттів на вентильних металах у мікродуговому режимі
    (Ноулідж, 2014) Герасимова, В. В.; Биканова, Вікторія Валеріївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Майба, Марина Володимирівна
  • Ескіз
    Документ
    Особливості електроосадження потрійних сплавів кобальту
    (Ноулідж, 2014) Гапон, Юліана Костянтинівна; Козяр, Марина Олексіївна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович
  • Ескіз
    Документ
    Визначення констант стійкості комплексів в цитратно-пірофосфатному електоліті для нанесення тернарних сплавів кобальт- молібден- вольфрам
    (Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2014) Гапон, Юліана Костянтинівна; Ненастіна, Тетяна Олександрівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна
  • Ескіз
    Документ
    Електроліти для гальванохімічного осадження потрійних сплавів кобальт – вольфрам – молібден
    (Сумський державний університет, 2016) Гапон, Юліана Костянтинівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Ненастіна, Тетяна Олександрівна
  • Ескіз
    Документ
    Плазмово-електролітичні покриття на сплавах титану
    (Сумський державний університет, 2016) Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Галак, Олександр Валентинович
  • Ескіз
    Документ
    Електрохімічна система накопичення енергії
    (ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2015) Сахненко, Микола Дмитрович; Шепеленко, Олександр Сергійович; Ведь, Марина Віталіївна; Зюбанова, Світлана Іванівна; Майба, Марина Володимирівна; Глушкова, Марина Олександрівна
    Електрохімічна система накопичення енергії являє собою два електроліти, що містять як основні компоненти сполуки ванадію V⁵⁺/V⁴⁺ та V³⁺/V²⁺ відповідно, з зануреними в них електродами, розділені протонпровідною мембраною. Як розчинник електролітів використовують метансульфонову кислоту.
  • Ескіз
    Документ
    Електрохімічне формування композиційних покриттів сплавами кобальту в імпульсному режимі
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Ненастіна, Тетяна Олександрівна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Проскуріна, Валерія Олегівна
    Електроосадження композиційних покриттів тугоплавкими металами та цирконієм з кобальтом дозволяєотримувати покриття з унікальним поєднанням фізико-хімічних властивостей, недосяжних при використанні іншихметодів нанесення. Варіюванням складу електроліту в гальваностатичному режимі не вдається отримати якіснікомпозиційні покриття с високим вмістом тугоплавких компонентів та виходом за струмом. Як альтернативузапропоновано використання імпульсного режиму електролізу, що дозволяє вдосконалити технологічний процес отриманнякомпозиційних покриттів. Підбір співвідношення тривалості імпульсу та паузи дозволяє уникати введення дорогих добавокі співосаджувати в сплав метали, які в гальваностатичному режимі отримати неможливо. Тому метою роботи буловстановлення параметрів електрохімічного нанесення композиційних покриттів кобальту з тугоплавкими металами іцирконієм з нетоксичних електролітів імпульсним електролізом. Використання імпульсного режиму при співвідношеннітривалості імпульсу 110-3-2010-3с и тривалості паузи 210-3-2010-3с та амплітуді катодної густини струму 2-10 А/дм2надає можливість одержати композиційні сплави на основі кобальту з підвищеним вмістом цирконію, молібдену івольфраму порівняно зі стаціонарним режимам. Підвищення робочих густин струму приводить до збільшення вмістутугоплавких металів в композиційних сплавах, що містять молібден, а також відбувається зменшення розміру зерен уповерхневому шарі сплаву Сo-Mo-WхОy. На підставі аналізу експериментальних досліджень встановлено вплив амплітудиструму і частоти імпульсів на вихід за струмом і склад композиційних покриттів Сo-Mo-WхОy, Co-W-ZrO2 і Co-Mo-ZrO2.Управління складом гальванічних сплавів Сo-Mo-WхОy, Co-Mo-ZrO2 і Co-W-ZrO2 в досить широкому діапазоні концентраційсплавотвірних компонентів досягається варіюванням параметрів імпульсного електролізу, що дозволяє адаптуватитехнологію нанесення до потреб сучасного ринку.
  • Ескіз
    Документ
    Електроосадження корозійностійких покриттів сплавами кобальту з підвищеними фізико-механічними властивостями
    (Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка НАН України, 2015) Козяр, Марина Олексіївна; Гапон, Юліана Костянтинівна; Ненастіна, Тетяна Олександрівна; Глушкова, Марина Олександрівна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович
    Визначені корозійна стійкість та механічні властвості електролітичних покриттів сплавами Co-Mo-W, одержаних з полілігандних цитратно-дифосфатних електролітів. Показано, що найбільш доцільним є співвідношення концентрацій сплавотвірних компонентів Со²⁺ / (WO₄²⁻ + MoO₄²⁻) = 1:1, а лігандів Сіt / Piro = 1:2.