Кафедра "Фізична хімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1402

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/fchem

Кафедра "Фізична хімія" заснована в 1926 році професором Олександром Миколайовичом Щукарьовим. Свої витоки вона веде від 1918 року, коли кафедра хімії розділилася на кафедри неорганічної, органічної, аналітичної і фізичної хімії.

У різні роки нею керували професори Ілля Іванович Стрєлков, Сергій Степанович Уразовський, Аркадій Юхимович Луцький, Володимир Мойсейович Кошкін. Від 2012 року кафедру очолює доктор технічних наук, професор Микола Дмитрович Сахненко, академік АН Вищої освіти України.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Наукова школа кафедри включає понад 90 кандидатів і докторів наук.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 2 кандидата технічних наук, 1 кандидат хімічних наук; 1 співробітник має звання професора, 2 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника, 1 – старшого дослідника.

Переглянути

Фільтри

2013 - 201922020 - 20232

Налаштування

Ключові слова: search.filters.subject.pulse mode

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Вплив умов електролізу на склад електролітичних композиційних покриттів на основі кобальту
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Ненастіна, Тетяна Олександрівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Дженюк, Анатолій Володимирович
    Електроосадження композитів та покриттів тугоплавкими металами з кобальтом дозволяє отримувати покриття з унікальним поєднанням фізико-хімічних властивостей, недосяжних при використанні інших методів нанесення. Однією з причин обмеженого використання лектролітичного способу нанесення покриттів такими композитами є складність керування процесом. Властивості композитів і сплавів металів підгрупи заліза з тугоплавкими металами залежать не тільки від хімічного складу, тобто вмісту тугоплавкого компонента, але і умов осадження. Варіюванням складу електроліту в гальваностатичному режимі не вдається отримати якісні композиційні покриття с високим вмістом тугоплавких компонентів та виходом за струмом. Як альтернативу запропоновано використання імпульсного режиму електролізу, що дозволяє вдосконалити технологічний процес отримання композиційних покриттів та осаджувати покриття різного складу, а відповідно, і різних функціональних властивостей. Досліджено процес формування композиційних електролітичних покриттів на основі кобальту Co-W-ZrO2 в імпульсному режимі з дифосфатно-цитратного електроліту. Вивчено вплив густини струму, тривалості імпульсу та частоти на склад, морфологію поверхні та вихід за струмом композитів. Підвищення робочих густин струму приводить до зменшення вмісту тугоплавких металів в композиційних електролітичних покриттях та збільшення вмісту кисню. Отримані покриття вирізняються рівномірно розвиненою поверхнею без тріщин, що забезпечує високу адгезію. Встановлено, що розміри глобул на поверхні сплаву зменшуються зі збільшенням густини струму до 10 А/дм2. Управління складом гальванічних сплавів Co W-ZrO2 в широкому діапазоні концентрацій сплавотвірних компонентів досягається варіюванням параметрів імпульсного електролізу, що дозволяє адаптувати технологію нанесення до потреб сучасного ринку.
  • Ескіз
    Документ
    Composition, Morphology, and Topography of Galvanic Coatings Fe–Co–W and Fe–Co–Mo
    (2017) Yermolenko, I. Yu.; Ved, M. V.; Sakhnenko, N. D.; Sachanova, Yu. I.
    Ternary coatings Fe-Co-W with an iron content of 40–55 at.%, cobalt 39–44 at.%, and tungsten 4–12 at.% and Fe-Co-Mo with an iron content of 40–55 at.%, cobalt 39–44 at.%, and tungsten 4–12 at.% were obtained by galvanostatic and pulse electrolysis on the mild steel substrate from iron(III) citrate-based electrolyte. The influence of electrolysis mode and parameters on composition of deposited alloys was studied. The competing reduction of iron and tungsten in Fe-Co-W coatings as well as the competitive deposition of iron and cobalt in Fe-Co-Mo coatings at various current densities were defined. Simultaneously, the alloy enrichment with molybdenum is more marked at a pulse mode. Atomic force microscope analysis of the Fe-Co-W alloy coating morphology and surface topography indicates their globular structure with spherical grains in the range of 2.5–3.5 μm. The surface of Fe-Co-Mo is characterized by parts of a globular structure with an average conglomerate size of 0.3–0.5 μm and singly located cone-shaped hills with a base diameter of 3 μm. Sites with a developed surface were detected within the same scan area which topography is identical to the crystal lattice of cobalt with the crystalline conglomerate sizes in the range of 0.2–1.75 μm.
  • Ескіз
    Документ
    Моделирование и оптимизация процесса электрохимического рециклинга псевдосплавов вольфрама
    (Институт газа НАН Украины, 2013) Ведь, Марина Витальевна; Сахненко, Николай Дмитриевич; Ермоленко, Ирина Юрьевна; Корний, С. А.
    Исследовано влияние энергетических и временных параметров импульсного электролиза на выход по току, скорость и селективность анодного растворения псевдосплава ВК 10. Определено влияние температуры электролита на выход по току и скорость растворения исходного материала. Показано, что варьирование амплитуды тока, длительности импульса и паузы, а также их соотношения позволяют управлять маршрутом растворения и контролировать скорость отдельных стадий и процесса в целом. Определены оптимальные значения параметров импульсного режима, обеспечивающие активное растворение компонентов сплава ВК 10 с выходом по току 80–95 %. Построена имитационная модель процесса, отражающая зависимость между изменением состава обрабатываемого сплава и количеством пропущенного электричества. Использование предложенной модели позволяет определять концентрацию вольфрама на обрабатываемой поверхности и содержание его соединений в электролите в ходе электролиза.
  • Ескіз
    Документ
    Електрохімічне формування композиційних покриттів сплавами кобальту в імпульсному режимі
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Ненастіна, Тетяна Олександрівна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Проскуріна, Валерія Олегівна
    Електроосадження композиційних покриттів тугоплавкими металами та цирконієм з кобальтом дозволяєотримувати покриття з унікальним поєднанням фізико-хімічних властивостей, недосяжних при використанні іншихметодів нанесення. Варіюванням складу електроліту в гальваностатичному режимі не вдається отримати якіснікомпозиційні покриття с високим вмістом тугоплавких компонентів та виходом за струмом. Як альтернативузапропоновано використання імпульсного режиму електролізу, що дозволяє вдосконалити технологічний процес отриманнякомпозиційних покриттів. Підбір співвідношення тривалості імпульсу та паузи дозволяє уникати введення дорогих добавокі співосаджувати в сплав метали, які в гальваностатичному режимі отримати неможливо. Тому метою роботи буловстановлення параметрів електрохімічного нанесення композиційних покриттів кобальту з тугоплавкими металами іцирконієм з нетоксичних електролітів імпульсним електролізом. Використання імпульсного режиму при співвідношеннітривалості імпульсу 110-3-2010-3с и тривалості паузи 210-3-2010-3с та амплітуді катодної густини струму 2-10 А/дм2надає можливість одержати композиційні сплави на основі кобальту з підвищеним вмістом цирконію, молібдену івольфраму порівняно зі стаціонарним режимам. Підвищення робочих густин струму приводить до збільшення вмістутугоплавких металів в композиційних сплавах, що містять молібден, а також відбувається зменшення розміру зерен уповерхневому шарі сплаву Сo-Mo-WхОy. На підставі аналізу експериментальних досліджень встановлено вплив амплітудиструму і частоти імпульсів на вихід за струмом і склад композиційних покриттів Сo-Mo-WхОy, Co-W-ZrO2 і Co-Mo-ZrO2.Управління складом гальванічних сплавів Сo-Mo-WхОy, Co-Mo-ZrO2 і Co-W-ZrO2 в досить широкому діапазоні концентраційсплавотвірних компонентів досягається варіюванням параметрів імпульсного електролізу, що дозволяє адаптуватитехнологію нанесення до потреб сучасного ринку.