Кафедра "Електричні апарати"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/43

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ea

Кафедра "Електричні апарати" була створена в 1931 році при Харківському електротехнічному інституті. Засновником, організатором і першим завідувачем кафедри був видатний фахівець в галузі електротехніки професор Вашура Борис Федорович.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", веде підготовку фахівців що мають глибокі знання з електромеханіки та різнобічні знання в області комп’ютерної техніки й інформаційних технологій.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 6 кандидатів технічних наук, 1 кандидат фізико-математичних наук; 5 співробітників мають звання доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 7 з 7

Пристрій для форсованого керування моностабільним електромагнітом
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2019) Бугайчук, Віктор Михайлович; Клименко, Борис Володимирович; Єресько, Олександр В'ячеславович ; Король, Олена Геннадіївна
Пристрій для форсованого керування моностабільним електромагнітом містить мостовий діодний випрямляч, вхід якого виконано з можливістю з'єднання з джерелом живлення, першої і другої котушок електромагніта з пусковими і утримуючими обмотками, з'єднаними з виходами діодного випрямляча через початок пускових обмоток, і діода, анод і катод якого з'єднані з кінцями утримуючих обмоток відповідно першої і другої котушок електромагніта, при цьому кінці пускових обмоток і початок утримуючих обмоток на першій і другій котушках електромагніта з'єднані з утворенням відповідних спільних виводів. Додатково містить додаткове коло, що складається з біполярного транзистора з ізольованим затвором і таймера. Виводи живлення таймера з'єднані відповідно з виводом діодного випрямляча паралельно з початком пускової обмотки першої котушки електромагніта і зі спільним виводом пускової і утримуючої обмоток другої котушки електромагніта, вихід таймера з'єднаний із затвором біполярного транзистора, колектор і емітер біполярного транзистора з'єднані із спільними виводами пускових і утримуючих обмоток відповідно першої і другої котушок електромагніта.
Новий напівпровідниковий пристрій форсованого керування моностабільним електромагнітом вакуумного контактора
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Король, Олена Геннадіївна; Клименко, Борис Володимирович; Єресько, Олександр В'ячеславович
Система керування електромагнітним приводом комутаційного апарата
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2018) Бугайчук, Віктор Михайлович; Клименко, Борис Володимирович; Лелюк, Микола Анатолійович; Єресько, Олександр В'ячеславович ; Форкун, Яна Борисівна
Система керування електромагнітним приводом комутаційного апарата містить мікроконтролер, драйвер, силовий транзистор, електромагніт з однією обмоткою та конденсатор. Додатково містить інтерфейсне реле з двома перемикаючими контактними групами, біполярний транзистор, варистор, діод та три резистори.
Дослідження процесів розмагнічування обмоток актуаторів в умовах напівпровідникової комутації
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017) Клименко, Борис Володимирович; Єресько, Олександр В'ячеславович; Кулик, В. О.
Фотоелектрична станція
(НТУ "ХПІ", 2019) Кривошеєв, Сергій Юрійович; Варв'янська, Вікторія Віталіївна; Єресько, Олександр В'ячеславович; Чепелюк, Олександр Олександрович; Давиденко, Олександр Олександрович
Розглянута структура фотоелектричної станції середньої потужності з можливістю передачі енергії в промислову мережу. Запропоновані рішення для спрощення схемотехніки перетворювальної частини сонячної станції, спрямовані на зниження її собівартості. Проведено експериментальні дослідження особливостей функціонування сонячної станції. Розглянуто можливі аварійні режими роботи сонячної станції та надано рекомендації щодо їх усунення. Проведено аналіз експериментальних досліджень і на їх основі запропоновано шляхи підвищення ККД станції.
Дослідження перехідних процесів в новому напівпровідниковому пристрої форсованого керування моностабільним електромагнітом вакуумного контактора
(НТУ "ХПІ", 2019) Король, Олена Геннадіївна; Клименко, Борис Володимирович; Єресько, Олександр В'ячеславович
Проведено аналіз недоліків існуючих систем форсованого керування з пусковими і утримуючими обмотками, в яких застосовуються розмикальні внутрішні контакти керування, які комутують великі пускові струми. Аналіз зумовив пошук нових технічних рішень пов'язаних з підвищенням надійності таких систем за рахунок виключення зазначених контактів керування. Запропоновано новий напівпровідниковий пристрій форсованого керування моностабільним електромагнітом вакуумного контактора, в якому замість ненадійного внутрішньому контакту керування застосована нескладна електронна схема. Проведено експериментальне дослідження особливостей функціонування нового напівпровідникового пристрою форсованого керування моностабільним електромагнітом вакуумного контактора КВТн-250/1,14 виробництва компанії "Електродинаміка". Було проведено дві серії дослідів: перша серія дослідів була проведена для напівпровідникової системи форсованого керування, в якій відсутній замикальний внутрішній контакт керування, а друга серія дослідів – для системи форсованого керування в якій був наявний замикальний контакт який комутує незначний струм у колі керування. Були отримані осцилограми струму і напруги в пусковій та утримуючій обмотках при різних значеннях напруги U= 220, 180, 150 В та при живленні від джерела постійної напруги, а потім від джерела змінної напруги. Зроблені висновки та рекомендовано в новому напівпровідниковому пристрої форсованого керування моностабільним електромагнітом вакуумного контактора застосовувати замикальний внутрішній контакт керування, якій спрацює в момент закінчення переміщення рухомої частини ще до моменту спрацьовування пристрою керування, що не дозволить протіканню великого пускового струму через пускові обмотки. Новий напівпровідниковий пристрій форсованого керування моностабільним електромагнітом застосовується в продукції компанії "Електродинаміка" та успішно експлуатується з жовтня 2017 року і дотепер на декількох підприємствах гірничо-видобувної галузі (шахти, ГЗК).
Дослідження перехідних процесів в пристрої форсованого керування моностабільним електромагнітом вакуумного контактора
(НТУ "ХПІ", 2018) Король, Олена Геннадіївна; Клименко, Борис Володимирович; Єресько, Олександр В'ячеславович
Проведено огляд систем форсованого керування з пусковими і утримуючими обмотками. Виявлено, що існує велика кількість різноманітних систем форсованого керування електромагнітами. Встановлено, що у контакторах найчастіше застосовуються системи форсованого керування з пусковими та утримуючими обмотками. Розглянуті переваги та недоліки таких систем форсованого керування. Виявлено, що найбільш розповсюджений пристрій форсованого керування моностабільними електромагнітами містить дві котушки з двома обмотками: пусковою (В – buster) і утримуючою (H – hold), та нормально-замкнений контакт блоку допоміжних контактів, а також діодний мост, діод та конденсатор. Такий пристрій широко застосовується багатьма провідними виробниками вакуумних контакторів, таких як: АВВ, Siemens, Alstom (Areva), Schneider Electric, Eaton, Електродинаміка тощо. Проведено експериментальні дослідження перехідних процесів в одному з комутаційних апаратів-вакуумному контакторі, у якому застосовано даний пристрій, а саме на серійному триполюсному вакуумному контакторі КВТн-250/1,14 виробництва компанії "Електродинаміка". Було проведено дві серії дослідів: перша серія дослідів проведена для існуючої системи форсованого керування, а друга серія дослідів – для системи форсованого керування в якій було закорочено діод, анод і катод якого були з’єднані з кінцями утримуючих обмоток відповідно першої і другої котушок електромагніта. Дослідження проведені за допомогою цифрового двопроменевого осцилографа SIGLENT SDS1052. Були отримані осцилограми струму і напруги в пусковій та утримуючій обмотках при різних значеннях напруги U = 220, 180, 150 В та при живленні від джерела постійної напруги, а потім від джерела змінної напруги. Проведено аналіз експериментальних досліджень. Виявлені переваги та недоліки пристрою форсованого керування. Виявлено, що комутаційний апарат (вакуумний контактор КВТн-250/1,14) не спрацює при неприпустимому зниженні напруги, що призведе до перегріву котушки і вона вийде з ладу. Зроблені висновки та показані можливості вдосконалення пристрою форсованого керування моностабільними електромагнітами.