Кафедра "Електричні апарати"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/43

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ea

Кафедра "Електричні апарати" була створена в 1931 році при Харківському електротехнічному інституті. Засновником, організатором і першим завідувачем кафедри був видатний фахівець в галузі електротехніки професор Вашура Борис Федорович.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", веде підготовку фахівців що мають глибокі знання з електромеханіки та різнобічні знання в області комп’ютерної техніки й інформаційних технологій.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 6 кандидатів технічних наук, 1 кандидат фізико-математичних наук; 5 співробітників мають звання доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Фільтри

2005 - 200922020 - 20242

Налаштування

Автор: search.filters.author.Середа, Олександр ГригорійовичКлючові слова: search.filters.subject.електротехніка

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до виконання індивідуального завдання з навчальної дисципліни "Системи автоматичного керування електромеханічними пристроями"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Лелюк, Микола Анатолійович; Середа, Олександр Григорійович; Середа, Олена Геннадіївна; Яловенко, Максим Михайлович
    Навчальна дисципліна «Системи автоматичного керування електромеханічними пристроями» належить до профільованого пакету дисциплін в процесі підготовки магістрів спеціальності 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» за освітньою програмою «Електромеханіка». У результаті вивчення дисципліни студенти повинні мати необхідні теоретичні знання і практичний досвід розрахунку функціонально необхідних технічних засобів автоматизації як промислових виробництв та підприємств, так і праці в домашнім господарстві. Під час виконання індивідуального завдання з навчальної дисципліни «Системи автоматичного керування електромеханічними пристроями» студенти заочної форми навчання самостійно вивчають усі розділи теоретичної частини курсу за методичними вказівками і літературою, що рекомендується, і відповідають на питання для самоперевірки.
  • Ескіз
    Документ
    Навчально-методичні матеріали до виконання практичних завдань з навчальної дисципліни "Системи автоматичного керування електромеханічними пристроями"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Середа, Олександр Григорійович; Середа, Олена Геннадіївна
    На основі аналізу зразків складної електропобутової техніки, що випускається серійно, можна відзначити наступні переваги приладів з електронними системами керування: значне розширення функціональних можливостей, економія електроенергії, підвищення точності виконання заданих функцій, можливість роботи в режимі діалогу «людина-машина», підвищення рівня уніфікації, технологічності і ремонтопридатності, зменшення трудомісткості виготовлення. Предметом практичних завдань є системи автоматичного керування (САК) електропобутовими приладами. Розрахунок елементів САК є основними питаннями, що розглядаються при виконанні практичних завдань.
  • Ескіз
    Документ
    Програма, методичні вказівки та контрольне завдання з курсу "Системи автоматичного керування в електропобутовій техніці"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2005) Середа, Олександр Григорійович; Лупіков, Валерій Сергійович
    Застосування електропобутових машин і приладів дозволяє значно підвищити продуктивність праці в домашньому господарстві. Масовий характер виробництва електропобутових машин і приладів, що відповідають сучасному рівню розвитку, вимагає удосконалювання їх конструкції і технології виготовлення, створення спеціальних ремонтних служб. Інженерно-технічним працівникам, що займаються розробкою, експлуатацією і ремонтом сучасних складних електропобутових машин і приладів потрібні систематизовані знання. Необхідно змінювати структуру виробництва електропобутових пральних машин у напрямку вдосконалення і модернізації автоматів і напівавтоматів з підвищеною частотою обертання при віджимі. Необхідно змінити структуру холодильників і морозильників, що випускаються, при збільшенні їх об’ємів і зниженні температур у морозильних відділеннях. Необхідно підвищувати комфортність пилососів. У нових розробках усе ширше використовується нова елементна база. Для її кваліфікованого обслуговування необхідні теоретичні знання з електроніки, а також практичний досвід роботи в цій галузі. Потрібно вивчати принципові схеми й описи роботи різних автоматичних пристроїв. Особлива увага приділяється налагодженню пристроїв, тому що це значно скорочує час на виготовлення і підвищує надійність при експлуатації.
  • Ескіз
    Документ
    Швидкодіючий автоматичний вимикач постійного струму високої напруги
    (ДП "Український інститут промислової власності", 2009) Литвиненко, Вікторія Володимирівна; Середа, Олександр Григорійович; Могилевський, Геннадій Вікторович; Лупіков, Валерій Сергійович; Корольов, Микола Володимирович; Міцкевич, Сергій Геннадійович
    Швидкодіючий автоматичний вимикач постійного струму високої напруги, який включає контактну систему з парами рухомих і нерухомих контактів місткового типу та парою утримувачів рухомих основних контактів, прямоходові електромагнітний та індукційно-динамічний приводи, виконані у вигляді електромагнітів зі штоками, що розміщені на одній осі та поміщені в обойму з пружиною між ними, який відрізняється тим, що введені сталева пластина та ізоляційна колодка з ребрами жорст-кості, причому сталева пластина розташована на продовженні спільної осі утримувачів основних контактів, а їх зустрічні торці жорстко з'єднані та ізольовані між собою колодкою, рухомі основні контакти виконані з можливістю повороту відносно осі, яка віддалена від області контактування, причому осі повороту контактів і колодки співпадають, штоки електромагнітного і індукційно-динамічного приводів розташовані на віддаленні від області контактування на відстань більшу, ніж відстань до осі повороту контактів, а шток індукційно-динамічного приводу упирається в сталеву пластину, утворюючи з нею кут приблизно 90°.