Кафедра "Електричні апарати"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/43

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ea

Кафедра "Електричні апарати" була створена в 1931 році при Харківському електротехнічному інституті. Засновником, організатором і першим завідувачем кафедри був видатний фахівець в галузі електротехніки професор Вашура Борис Федорович.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", веде підготовку фахівців що мають глибокі знання з електромеханіки та різнобічні знання в області комп’ютерної техніки й інформаційних технологій.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 6 кандидатів технічних наук, 1 кандидат фізико-математичних наук; 5 співробітників мають звання доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 8 з 8
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до виконання практичних завдань з навчальної дисципліни "Сервісне обслуговування та ремонт електропобутової техніки"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Лелюк, Микола Анатолійович; Середа, Олександр Григорійович; Середа, Олена Геннадіївна
    Навчальне видання призначене для здобувачів ступеня бакалавра освітньо-професійної програми «Електромеханіка» за спеціальністю 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» усіх форм навчання та складено у відповідності до силабусу навчальної дисципліни «Сервісне обслуговування та ремонт електропобутової техніки», що передбачена профілізацією підготовки «Електропобутова техніка». Навчальним планом з навчальної дисципліни для студентів денної форми навчання передбачено: практичні заняття – 24 год. У процесі роботи над практичними завданнями з навчальної дисципліни «Сервісне обслуговування та ремонт електропобутової техніки» студенти заочної форми навчання самостійно вивчають усі розділи практичних занять за методичними вказівками і літературою, що рекомендується, і відповідають на питання для самоперевірки. Аудиторних годин на практичні заняття передбачено 6 год.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт "Моделювання електромеханічних та електроенергетичних систем"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Байда, Євген Іванович
    Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни «Моделювання електромеханічних та електроенергетичних систем» для студентів усіх форм навчання за спеціальністю 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» підготовлені відповідно до робочої програми навчальної дисципліни (РПНД) «Моделювання електромеханічних та електроенергетичних систем», яка вивчається студентами кафедри «Електричні апарати».
  • Ескіз
    Документ
    Програма, методичні вказівки та контрольне завдання з курсу "Системи автоматичного керування в електропобутовій техніці"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2005) Середа, Олександр Григорійович; Лупіков, Валерій Сергійович
    Застосування електропобутових машин і приладів дозволяє значно підвищити продуктивність праці в домашньому господарстві. Масовий характер виробництва електропобутових машин і приладів, що відповідають сучасному рівню розвитку, вимагає удосконалювання їх конструкції і технології виготовлення, створення спеціальних ремонтних служб. Інженерно-технічним працівникам, що займаються розробкою, експлуатацією і ремонтом сучасних складних електропобутових машин і приладів потрібні систематизовані знання. Необхідно змінювати структуру виробництва електропобутових пральних машин у напрямку вдосконалення і модернізації автоматів і напівавтоматів з підвищеною частотою обертання при віджимі. Необхідно змінити структуру холодильників і морозильників, що випускаються, при збільшенні їх об’ємів і зниженні температур у морозильних відділеннях. Необхідно підвищувати комфортність пилососів. У нових розробках усе ширше використовується нова елементна база. Для її кваліфікованого обслуговування необхідні теоретичні знання з електроніки, а також практичний досвід роботи в цій галузі. Потрібно вивчати принципові схеми й описи роботи різних автоматичних пристроїв. Особлива увага приділяється налагодженню пристроїв, тому що це значно скорочує час на виготовлення і підвищує надійність при експлуатації.
  • Ескіз
    Документ
    Analysis of optimization criteria for the process of switch displacement in a DC railroad turnout
    (PC Tесhnology сеntеr, 2019) Buriakovskyi, S. G.; Smirnov, V.; Asmolova, L. V.; Obruch, I. V.; Rafalskyi, O.; Maslii, Ar. S.
    This paper reports a study into the dynamics of displacing a railroad turnout's switches with a direct start of electric motor and a controlled DC electric drive in the MATLAB environment. The emphasis of simulation was the investigation of processes taking place in the kinematic links of a railroad turnout in the dynamics of its switch displacement. The estimation was based on the optimization criteria for a switch displacement process: the pulse of the impact of a switch against the frame rail, elasticity force in the working rod and a switch turning time. The result of the simulation of a non-controlled electric drive in a railroad turnout of switches has revealed that the values of these parameters are unsatisfactory. Mathematical models of the regulated electric drive for a railroad switch turnout were considered as two-mass electromechanical systems with subordinate regulation of basic coordinates and based on the principle of modal control. The results from mathematical modelling of the switch turning process convince that the numerical values of the optimization criteria for a regulated turning process are improved. Increasing the time of a regulated turning by up to 6 % of direct start results in a decreased impact in the kinematic links. Under the assumption of eliminating a technological gap in the reducer, a decrease in the impact of switches at the turning onset amounts to 6–8 %. At the same time, comparison of impacts at the onset of switch turning, when taking into consideration a technological gap in the reducer, as well as without it, shows a decrease in the elastic force amplitude by 250 %. The impact (a switch momentum pulse) could be reduced by 20–24 % upon turning completion. Our analysis of optimization criteria for the switch displacement process has demonstrated efficiency of the regulated electric drive compared to the direct start of an electric motor. That makes it possible not only to extend the operational functionality of a railroad switch turnout, but also to reduce costs for the current technical inspection, repairs in general, as well as to prolong the inter-repair period.
  • Ескіз
    Документ
    Лабораторний стенд для дослідження технічних характеристик електричних апаратів за допомогою цифрових осцилографів
    (ТОВ "Планета – Принт", 2018) Вировець, Сергій Валерійович; Решетняк, О. О.
  • Ескіз
    Документ
    Додаткові функціональні можливості в однофазних захисних реле напруги побутових споживачів
    (ТОВ "Планета – Принт", 2015) Чепелюк, Олександр Олександрович; Вировець, Сергій Валерійович
  • Ескіз
    Документ
    Комплексне дослідження індукційно-динамічних систем
    (ТОВ "Планета – Прінт", 2021) Байда, Євген Іванович; Король, Олена Геннадіївна
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження умов індукування "стійкого" плазмового кільця у електродинамічному прискорювачі
    (НТУ "ХПІ", 2015) Сакун, Олександр Валерійович; Болюх, Володимир Федорович; Месенко, Олександр Петрович; Коритченко, Костянтин Володимирович
    Здійснено числові дослідження умов індукування "стійкого" плазмового кільця у електродинамічному прискорювачі. Визначено вплив опору струмопровідного кільця на його перехід до "стійкого" стану. Виявлено залежність коефіцієнта перетворення електричної енергії у енергію магнітного поля від кількості витків індуктора та початкової швидкості руху кільця. Обґрунтовано умови технічного реалізації електродинамічного прискорювача, за яких можливе утворення"стійкого" плазмового кільця.