Кафедра "Електричні апарати"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/43

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ea

Кафедра "Електричні апарати" була створена в 1931 році при Харківському електротехнічному інституті. Засновником, організатором і першим завідувачем кафедри був видатний фахівець в галузі електротехніки професор Вашура Борис Федорович.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", веде підготовку фахівців що мають глибокі знання з електромеханіки та різнобічні знання в області комп’ютерної техніки й інформаційних технологій.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 6 кандидатів технічних наук, 1 кандидат фізико-математичних наук; 5 співробітників мають звання доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 22

Методичні вказівки до виконання індивідуального завдання з навчальної дисципліни "Системи автоматичного керування електромеханічними пристроями"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Лелюк, Микола Анатолійович; Середа, Олександр Григорійович; Середа, Олена Геннадіївна; Яловенко, Максим Михайлович
Навчальна дисципліна «Системи автоматичного керування електромеханічними пристроями» належить до профільованого пакету дисциплін в процесі підготовки магістрів спеціальності 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» за освітньою програмою «Електромеханіка». У результаті вивчення дисципліни студенти повинні мати необхідні теоретичні знання і практичний досвід розрахунку функціонально необхідних технічних засобів автоматизації як промислових виробництв та підприємств, так і праці в домашнім господарстві. Під час виконання індивідуального завдання з навчальної дисципліни «Системи автоматичного керування електромеханічними пристроями» студенти заочної форми навчання самостійно вивчають усі розділи теоретичної частини курсу за методичними вказівками і літературою, що рекомендується, і відповідають на питання для самоперевірки.
Навчально-методичні матеріали до виконання практичних завдань з навчальної дисципліни "Системи автоматичного керування електромеханічними пристроями"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Середа, Олександр Григорійович; Середа, Олена Геннадіївна
На основі аналізу зразків складної електропобутової техніки, що випускається серійно, можна відзначити наступні переваги приладів з електронними системами керування: значне розширення функціональних можливостей, економія електроенергії, підвищення точності виконання заданих функцій, можливість роботи в режимі діалогу «людина-машина», підвищення рівня уніфікації, технологічності і ремонтопридатності, зменшення трудомісткості виготовлення. Предметом практичних завдань є системи автоматичного керування (САК) електропобутовими приладами. Розрахунок елементів САК є основними питаннями, що розглядаються при виконанні практичних завдань.
Програма, методичні вказівки та контрольне завдання з курсу "Системи автоматичного керування в електропобутовій техніці"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2005) Середа, Олександр Григорійович; Лупіков, Валерій Сергійович
Застосування електропобутових машин і приладів дозволяє значно підвищити продуктивність праці в домашньому господарстві. Масовий характер виробництва електропобутових машин і приладів, що відповідають сучасному рівню розвитку, вимагає удосконалювання їх конструкції і технології виготовлення, створення спеціальних ремонтних служб. Інженерно-технічним працівникам, що займаються розробкою, експлуатацією і ремонтом сучасних складних електропобутових машин і приладів потрібні систематизовані знання. Необхідно змінювати структуру виробництва електропобутових пральних машин у напрямку вдосконалення і модернізації автоматів і напівавтоматів з підвищеною частотою обертання при віджимі. Необхідно змінити структуру холодильників і морозильників, що випускаються, при збільшенні їх об’ємів і зниженні температур у морозильних відділеннях. Необхідно підвищувати комфортність пилососів. У нових розробках усе ширше використовується нова елементна база. Для її кваліфікованого обслуговування необхідні теоретичні знання з електроніки, а також практичний досвід роботи в цій галузі. Потрібно вивчати принципові схеми й описи роботи різних автоматичних пристроїв. Особлива увага приділяється налагодженню пристроїв, тому що це значно скорочує час на виготовлення і підвищує надійність при експлуатації.
Електромагнітний привід
(ДП "Український інститут промислової власності", 2006) Клименко, Борис Володимирович; Вировець, Сергій Валерійович; Форкун, Яна Борисівна
Електромагнітний привід, що містить коаксіально розташовані котушку, кільцеподібний корпус, сердечник з циліндричним виступом, що виконаний з магнітом'якого матеріалу, а також фланець, причому котушка, сердечник і фланець виконані з циліндричними отворами, а сердечник і корпус мають плоскі торці, що паралельні один одному і перпендикулярні осі приводу, який відрізняється тим, що корпус виконаний з магнітом'якого матеріалу, один з торців корпусу і торець сердечника з боку кільцеподібного виступу сполучені один з одним за допомогою фланця, в отворах сердечника і фланця розташований немагнітний шток, який виконаний з можливістю осьового переміщення, шток сполучений з якорем дископодібної форми з діаметром, що перевищує внутрішній діаметр корпусу і має принаймні один плоский торець, що розташований навпроти торців сердечника і корпусу, протилежних торцям, що сполучені фланцем, котушка розташована в просторі між частиною сердечника з меншим діаметром і корпусом, а принаймні один постійний магніт, який намагнічений у радіальному напрямі, розташований між корпусом і кільцеподібним виступом сердечника, причому осьовий розмір виступу сердечника перевершує осьовий розмір постійного магніту. Електромагнітний привід за п. 1, який відрізняється тим, що корпус, сердечник і фланець виконані у вигляді однієї деталі.
Швидкодіючий автоматичний вимикач постійного струму високої напруги
(ДП "Український інститут промислової власності", 2009) Литвиненко, Вікторія Володимирівна; Середа, Олександр Григорійович; Могилевський, Геннадій Вікторович; Лупіков, Валерій Сергійович; Корольов, Микола Володимирович; Міцкевич, Сергій Геннадійович
Швидкодіючий автоматичний вимикач постійного струму високої напруги, який включає контактну систему з парами рухомих і нерухомих контактів місткового типу та парою утримувачів рухомих основних контактів, прямоходові електромагнітний та індукційно-динамічний приводи, виконані у вигляді електромагнітів зі штоками, що розміщені на одній осі та поміщені в обойму з пружиною між ними, який відрізняється тим, що введені сталева пластина та ізоляційна колодка з ребрами жорст-кості, причому сталева пластина розташована на продовженні спільної осі утримувачів основних контактів, а їх зустрічні торці жорстко з'єднані та ізольовані між собою колодкою, рухомі основні контакти виконані з можливістю повороту відносно осі, яка віддалена від області контактування, причому осі повороту контактів і колодки співпадають, штоки електромагнітного і індукційно-динамічного приводів розташовані на віддаленні від області контактування на відстань більшу, ніж відстань до осі повороту контактів, а шток індукційно-динамічного приводу упирається в сталеву пластину, утворюючи з нею кут приблизно 90°.
Кафедрі «Електричні машини» НТУ «Харківський політехнічний інститут» 100 років (21 січня 1921 року – 21 січня 2021 року)
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Мілих, Володимир Іванович
Розов Володимир Юрійович (до 75-річчя з дня народження)
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020)
Електромагнітний привід
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2017) Бугайчук, Віктор Михайлович; Клименко, Борис Володимирович; Лелюк, Микола Анатолійович
Електромагнітний привід містить нерухому частину магнітопроводу, що складається з корпусу кільцеподібної форми, фланця, закріпленого на одному з торців корпусу, сердечника циліндрової ступінчастої форми, котушки і постійного магніту, розташованого коаксіально усередині корпусу, і рухому частину магнітопроводу, що складається із з'єднаних між собою якоря дископодібної форми і штока, виконаного з можливістю зворотно -поступального переміщення в осьовому напрямі відносно нерухомої частини магнітопроводу. Корпус, фланець, сердечник і якір виконані з магнітом'якого матеріалу, шток виконаний з немагнітного матеріалу, а постійний магніт намагнічений в радіальному напрямі і виконаний з високоерцитивного магнітотвердого матеріалу. Сердечник і фланець виконані із співвісними центральними отворами для розміщення штока. Котушка розташо вана між корпусом і ступенем сердечника з меншим діаметром з утворенням кільцевого зазору між корпусом і ступенем більшого діаметра для розміщення постійного магніту, а якір виконаний з діаметром, відповідним зовнішньому діаметру корпусу. Додатково введено кільцеподібний елемент з немагнітного матеріалу, розташований між корпусом і фланцем або між сердечником і фланцем.
Система керування електромагнітним приводом комутаційного апарата
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2018) Бугайчук, Віктор Михайлович; Клименко, Борис Володимирович; Лелюк, Микола Анатолійович; Єресько, Олександр В'ячеславович ; Форкун, Яна Борисівна
Система керування електромагнітним приводом комутаційного апарата містить мікроконтролер, драйвер, силовий транзистор, електромагніт з однією обмоткою та конденсатор. Додатково містить інтерфейсне реле з двома перемикаючими контактними групами, біполярний транзистор, варистор, діод та три резистори.
Перспективи використання електричних апаратів в рамках концепції Smart Grid
(Інститут електродинаміки НАН України, 2012) Лупіков, Валерій Сергійович; Болюх, Володимир Федорович; Байда, Євген Іванович; Крюкова, Наталія Валеріївна; Варшамова, Ірина Сергіївна; Лелюк, Микола Анатолійович; Литвиненко, Вікторія Володимирівна
Наведено результати аналізу концепції Smart Grid в частині використання електричних апаратів. Сформульовано основні задачі розвитку електричних апаратів та шляхи їх розв'язання.