Кафедра "Електричні апарати"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/43

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ea

Кафедра "Електричні апарати" була створена в 1931 році при Харківському електротехнічному інституті. Засновником, організатором і першим завідувачем кафедри був видатний фахівець в галузі електротехніки професор Вашура Борис Федорович.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", веде підготовку фахівців що мають глибокі знання з електромеханіки та різнобічні знання в області комп’ютерної техніки й інформаційних технологій.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 6 кандидатів технічних наук, 1 кандидат фізико-математичних наук; 5 співробітників мають звання доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 10

Модернізація системи керування дизель-генераторними установками потужністю 1200 кВт
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Грищук, Юрій Степанович; Лещенко, Вячеслав Михайлович; Пантелят, Михайло Гаррійович; Єлоєв, Алан Казбекович; Синяговський, Станіслав Васильович
Розглянуті питання модернізації системи керування дизель-генераторними установками, які мають високу потужність при невисокій вартості палива, високу безпечність, надійність та призначені для використання в якості основного, або резервного джерела живлення. Відзначена актуальність завдання, вирішення якого на сучасному рівні потребує проектування модернізації з достатньо широким, системним використанням сучасної мікропроцесорної техніки. Проведено огляд і аналіз дизель-генераторних установок та їх технічних характеристик, пристроїв вимірювання, контролю і керування та технічних вимог до них. Наведені переваги систем мікропроцесорного керування та особливості їх застосування. Встановлена можливість заміни аналогової системи вимірювання, контролю і керування, що виконана на релейних схемах автоматики, або логічних елементах з аналоговими вимірювальними приладами, на автоматизовану систему на базі 32-х розрядного мікроконтролера. Визначені функції, які передбачається виконувати в автоматизованому режимі: підготовка до автоматичного виконання запуску дизеля за допомогою спеціальної програми періодичний підігрів для підтримання його в гарячому стані готовності до запуску, аварійна зупинка двигуна при зниженні тиску масла в системі змащення до мінімально-допустимої величини та при перевищенні температури охолоджувальної рідини за максимально-допустимий рівень, контроль та регулювання частоти обертання колінчастого валу двигуна та захист при її перевищенні за максимально-допустиму величину та інші. Визначені фізичні, електричні та інші параметри, що відображають робочий стан дизель-генератора, які необхідно контролювати і регулювати залежно від їх поточних значень. Розроблена структурна схема автоматизованої системи контролю параметрів і керування дизель-генераторними установками потужністю 1200 кВт на базі АRM-мікроконтролера, проведено вибір аналогових та цифрових датчиків та інших елементів схеми, побудовано алгоритм її роботи.
Автоматизація дослідження мультиварок
(НТУ "ХПІ", 2018) Грищук, Юрій Степанович; Пантелят, Михайло Гаррійович; Єлоєв, Алан Казбекович
Розглянуто конструкцію мультиварки, устрій і призначення її основних елементів, електричну схему та систему керування, яка включає сенсорні елементи (датчики тиску і температури). Блок керування виконаний на базі спеціалізованого 8-бітового мікроконтролера MN15G1601 фірми PANASONIC SEMICONDUCTOR. Мікроконтролер зчитує стан кнопок клавіатури на панелі керування і по заданій програмі керує роботою мультиварки та її елементами. Запропонована структурна схема для автоматизації досліджень і випробувань мультиварок. Проведено вибір базового мікроконтролера та елементів схеми. Структурна схема включає наступні елементи: об’єкт досліджень – мультиварка з підтримкою функцій різних режимів приготування їжі під тиском; датчики Д1 – Д4 (напруги, температури дна і стінок чаші мультиварки та тиску всередині приладу); нормуючі підсилювачі П1 – П4; чотириканальний комутатор аналогових сигналів типу КР590КИ6; аналого – цифровий перетворювач (АЦП) типу К1113ПВ1; мікроконтролер 1816ВЕ51 (МК51), що містить вбудований генератор тактових сигналів, пам’ять команд, ОЗП, вбудовані 4 порти і послідовний канал зв’язку; компаратори К1 – К4 типу К554СА3, виходи яких за "АБО" об’єднані з вихідними сигналами з порту мікроконтролера; пристрої зв’язку з об’єктом ПЗО1 – ПЗО4, які через виконавчі пристрої силової установки взаємодіють з об’єктом досліджень і задають режим його випробувань або досліджень. Через послідовний інтерфейс RS232С схема з’єднана з ПЕОМ, яка може змінювати режими випробувань або досліджень, а також приймати, запам’ятовувати, відображати і документувати результати досліджень. Розроблена схема і алгоритм її роботи дозволяють автоматизувати технологічний процес дослідження режимів роботи мультиварок, скоротити терміни їх проведення, підвищити точність вимірювань та знизити їх вартість.
Мікроконтролерний розчеплювач для автоматичних вимикачів
(НТУ "ХПІ", 2008) Грищук, Юрій Степанович; Сухоставцева, Т. В.
Проведено аналіз розчеплювачів автоматичних вимикачів. Запропонована схема та алгоритм роботи розчеплювача автоматичного вимикача на основі мікроконтролера MSP430F, що дозволяє значно підвищити його точність, швидкодію надійність, перешкодостійкість і зменшити енергоспоживання.
Застосування мікроконтролерів при дослідженнях електричних апаратів
(НТУ "ХПІ", 2016) Грищук, Юрій Степанович
Розроблені структурні і принципові електричні схеми стендів автоматизованої системи керування технологічним процесом досліджень (АСК ТПД) електричних апаратів на базі мікроконтролерів МК1816ВЕ51 і MSP430 та алгоритм її роботи.
Автоматизація досліджень електроконвекторів
(НТУ "ХПІ", 2011) Кругова, О. С.; Грищук, Юрій Степанович
Розроблена структурна схема для автоматизації дослідження електроконвекторів. Вибраний базовий мікроконтролер для проведення досліджень. Розроблений алгоритм роботи схеми для дослідження режимів роботи електроконвектора.
Огляд і аналіз розчеплювачів автоматичних вимикачів
(НТУ "ХПІ", 2009) Вишневський, Андрій Євгенович; Грищук, Юрій Степанович
Проведено огляд і аналіз конструкцій розчеплювачів автоматичних вимикачів. Розглянуто основні недоліки існуючих конструкцій розчеплювачів та визначено шляхи покращення техніко-економічних характеристик розчеплювачів автоматичних вимикачів.
Автоматизація керування живильними насосами енергоблоку потужністю 200 МВт
(НТУ "ХПІ", 2015) Виговський, Володимир Сергійович; Грищук, Юрій Степанович
Проведено огляд і аналіз систем керування і релейного захисту та технічних вимог до них. Обґрунтована можливість заміни релейної системи керування на автоматизовану систему на базі мікроконтролера МК51. Розроблена структурна схема автоматизованої системи керування живильними насосами енергоблоку та вибрані її елементи. Побудовано алгоритм роботи схеми автоматизованої системи керування роботою живильних насосів та їх захистом.
Розробка і дослідження низьковольтних комплектно-розподільчих пристроїв серії Я5000
(НТУ "ХПІ", 2011) Цуріков, Олександр Олександрович; Грищук, Юрій Степанович
Розроблена структурна схема для автоматизації експериментальних досліджень комплектних розподільчих пристроїв (КРП) на базі мікроконтролеру. Розроблений алгоритм роботи схеми для дослідження КРП серії Я5000.
Автоматизація досліджень електроплит
(НТУ "ХПІ", 2012) Кузьменко, Р. Ю.; Грищук, Юрій Степанович
Розроблена структурна схема для автоматизації дослідження електроплит. Вибрано базовий мікроконтролер для проведення досліджень. Розроблено алгоритм роботи схеми для дослідження режимів роботи електроплити.
Аналіз мікропроцесорного терміналу шафи керування обігрівом тунелів метрополітену
(НТУ "ХПІ", 2014) Грищук, Юрій Степанович; Зуєнко, С. Л.
Проведено аналіз функцій мікропроцесорного терміналу, розглянуті особливості роботи чотирьох аналогових струмових входів та чотирьох аналогових входів напруги пристроїв 7SJ624 і 7SJ64. Викладені особливості дискретних входів і виходів послідовних інтерфейсів. Розглянуто окремий сервісний інтерфейс для обліку даними з віддаленим центром через персональний комп’ютер та послідовний системний інтерфейс для роботи з різними протоколами і передачі даних в центральну систему контролю та керування.