Кафедра "Електричні апарати"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/43

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ea

Кафедра "Електричні апарати" була створена в 1931 році при Харківському електротехнічному інституті. Засновником, організатором і першим завідувачем кафедри був видатний фахівець в галузі електротехніки професор Вашура Борис Федорович.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", веде підготовку фахівців що мають глибокі знання з електромеханіки та різнобічні знання в області комп’ютерної техніки й інформаційних технологій.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 6 кандидатів технічних наук, 1 кандидат фізико-математичних наук; 5 співробітників мають звання доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Фільтри

2013 - 20142

Налаштування

Ключові слова: search.filters.subject.coaxial cables

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Вплив конструктивних та технологічних неоднорідностей на хвильовий опір коаксіальних радіочастотних кабелів
    (НТУ "ХПІ", 2013) Безпрозванних, Ганна Вікторівна; Бойко, Антон Миколайович; Кєссаєв, Олександр Геннадійович
    Коаксіальні абонентські радіочастотні кабелі відносяться до категорії елементів мереж кабельного телебачення, параметри яких значною мірою визначають можливості системи в цілому. Розширення спектру робочих частот кабелів до 1000 МГц, передача цифрових телевізійних сигналів та сигналів мовлення, впровадження телебачення високою чіткості, - все це обумовлює більш жорсткі вимоги до хвильового опору, а значить і до конструкції кабелів.
  • Ескіз
    Документ
    Электромагнитное поле кабеля с двухслойным экраном
    (НТУ "ХПИ", 2014) Боев, Вячеслав Михайлович
    Приведен расчет электромагнитного поля коаксиального кабеля с двухслойным экраном. Для описания удельной электропроводности и магнитной проницаемости использованы разрывные функции, что дало возможности решать задачу для всего пространства, содержащего кабель, как односвязной области.