Кафедра "Електричні апарати"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/43

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ea

Кафедра "Електричні апарати" була створена в 1931 році при Харківському електротехнічному інституті. Засновником, організатором і першим завідувачем кафедри був видатний фахівець в галузі електротехніки професор Вашура Борис Федорович.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", веде підготовку фахівців що мають глибокі знання з електромеханіки та різнобічні знання в області комп’ютерної техніки й інформаційних технологій.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 6 кандидатів технічних наук, 1 кандидат фізико-математичних наук; 5 співробітників мають звання доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 10

Нагрів ротора турбогенератора за наявності дефектів обмотки ротора і форсуванні струму збудження
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Васьковський, Юрій Миколайович; Гераскін, Олександр Анатолійович
Мета. Дослідження нагріву ротора турбогенератора типу ТГВ-200 за наявності ушкоджень обмотки ротора, які виникають внаслідок тривалої експлуатації турбогенератора, а саме – засмічення (закупорка) вентиляційних каналів обмотки ротора і виникнення коротких замикань витків обмотки ротора. Особлива увага приділяється нагріву при короткочасному форсуванні струму збудження, яке виконується для утримання генератора в синхронному режимі роботи. Методика. Використовуються польові математичні моделі. Результати. Визначено, що засмічення вентиляційних каналів обмотки ротора в більшій мірі впливає на нагрів ротора у порівнянні з коротким замиканням окремих витків обмотки ротора. Встановлено, що форсування струму збудження в межах, які регламентовані діючими стандартами експлуатації турбогенераторів, стає неможливим при засміченні невеликої кількості вентиляційних каналів обмотки ротора, що погіршує ефективність роботи турбогенератора і потребує його виводу в ремонт. Наукова новизна. Розроблено математичну модель нагріву ротора при наявності типових ушкоджень обмотки ротора. Практичне значення. Визначено ділянки в роторі, де температури і температурні градієнти досягають найбільших значень, що дозволяє рекомендувати місця оптимального розташування датчиків температури.
Приближенный расчет основных характеристик плазмы при воздушном электрическом взрыве металлического проводника
(НТУ "ХПИ", 2017) Баранов, Михаил Иванович; Рудаков, Сергей Валерьевич
Приведены результаты приближенного расчета максимальных значений температуры Tm, давления Pm и скорости vm распространения ударной волны в «металлической плазме», образующейся при воздушном электрическом взрыве (ЭВ) тонкого металлического проводника под воздействием большого импульсного тока (БИТ). Показано, что при ЭВ в атмосферном воздухе тонкого медного проводника в разрядной цепи высоковольтного генератора БИТ микросекундного временного диапазона максимальные значения температуры Tm, давления Pm и скорости vm в локальной зоне ее взрыва могут достигать соответственно нескольких десятков тысяч градусов Кельвина, сотен технических атмосфер и тысяч метров в секунду. Сформулированы возможные пути получения в разрядной цепи мощной конденсаторной батареи высоковольтного генератора БИТ «рекордных» значений температуры Tm, давления Pm и скорости vm.
Урахування зміни теплових та вібраційних параметрів електричних машин із тривалим напрацюванням на відмову
(НТУ "ХПІ", 2014) Сьомка, Олександр Олександрович; Прус, В'ячеслав В'ячеславович
Обґрунтовано особливості визначення теплових та вібраційних параметрів електричних машин при тривалому напрацюванні на відмову за умови наявності дефектів основних конструктивних вузлів та елементів. Обумовлено необхідність удосконалення існуючих та розробки нових методів дослідження та моделей надійності на їх основі.
Исследование температуры узлов асинхронного частотно-управляемого двигателя в зависимости от нагрузки и типа источника питания
(НТУ "ХПИ", 2014) Вакарюк, Тарас Вячеславович; Петренко, Николай Яковлевич; Петренко, Александр Николаевич
Разработана эквивалентная тепловая схема, на базе которой составлена система уравнений теплового баланса частотно-управляемого асинхронного двигателя. С помощью системы уравнений рассчитаны и экспериментально подтверждены температуры обмоток и сердечников статора и ротора асинхронного двигателя АИР 90В2. Установлена зависимость температуры наиболее нагретых узлов машины от величины нагрузки при разных формах питающего напряжения.
Сравнение аналитического и численного решений нестационарной электротепловой задачи при воздействии тока молнии на металлическую обшивку летательного аппарата
(НТУ "ХПИ", 2009) Баранов, Михаил Иванович; Носенко, Марина Александровна
Проведен сравнительный анализ результатов аналитического и численного расчетов превышения температуры в зоне привязки сильноточного искрового канала молнии на плоской поверхности металлической обшивки летательного аппарата (ЛА) при воздействии на нее длительной составляющей тока молнии. Показана хорошая корреляция аналитического и разностного решений для толстой стенки обшивки ЛА.
Методика оценки погрешностей совместного измерения магнитной проницаемости, удельного электрического сопротивления и температуры ферромагнитного изделия контактным резистивно-индуктивным методом
(НТУ "ХПИ", 2007) Себко, Вадим Вадимович
Проведен расчет погрешностей контактного рабочего преобразователя (КРП) реализующего резистивно-индуктивный метод, с помощью рассматриваемой методики определения погрешностей измерения параметров ферромагнитного изделия δμrt/μrt , δρt/ρt и δt/t. Получены зависимости относительных погрешностей измерения параметров изделия от температуры.
Двумерная электротепловая задача для металлической обшивки летательного аппарата при воздействии на нее молнии
(НТУ "ХПИ", 2007) Баранов, Михаил Иванович; Носенко, Марина Александровна
В приближении двумерного температурного поля приведены результаты уточненного аналитического расчета превышения температуры в зоне привязки сильноточного искрового канала молнии на плоской поверхности металлической обшивки летательного аппарата (ЛА). Показано, что за счет электротеплового действия импульсная составляющая полного тока молнии временной формы 2/50 мкс с амплитудой 200 кА и длительностью в 500 мкс вызывает лишь приповерхностное локальное разрушение алюминиевой стенки обшивки ЛА, а его постоянная составляющая амплитудой 200 А и длительностью в 1 с может обеспечивать ее проплавление на значительную глубину.
Одномерная электротепловая задача для металлической обшивки летательного аппарата при воздействии на нее молнии
(НТУ "ХПИ", 2007) Баранов, Михаил Иванович
Приведены результаты приближенного аналитического расчета превышения температуры в зоне привязки сильноточного искрового канала молнии на плоской поверхности металлической обшивки летательного аппарата (ЛА). Показано, что импульсная составляющая полного тока молнии временной формы 2/50 мкс с амплитудой 200 кА вызывает лишь локальный ожог наружной поверхности алюминиевой стенки обшивки ЛА, а его постоянная составляющая амплитудой 200 А и длительностью в 1000 мс может обеспечивать ее сквозное проплавление.
Тепловий розрахунок струмоведучої частини автоматичного вимикача
(НТУ "ХПІ", 2012) Литвиненко, Вікторія Володимирівна; Середа, Олександр Григорійович; Козар, Л. С.; Моргун, Вадим Віталійович
Приведено методику теплового розрахунку струмопроводу автоматичного вимикача. Результати розрахунку дають можливість модернізації базової конструкції вимикача за рахунок підвищення величини номінального струму без зміни базових габаритних розмірів.
Зависимость температуры выводов предохранителя при протекании номинального тока от внешних факторов
(НТУ "ХПИ", 2012) Фомин, Василий Иосифович; Мац, Ю. И.
В статье приведен анализ влияния таких внешних факторов, как температура окружающего воздуха, сечение выводов предохранителя и длина токоподводящих шин на превышение температуры на выводах быстродействующих предохранителей.