Кафедра "Ливарне виробництво"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3124

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/lv

Кафедра "Ливарне виробництво" створена у 1927-1928 роках на базі ливарної лабораторії, що існувала в технологічному інституті ще з 1924 року.

Першим завідувачем кафедри став професор Євген Євгенович Фарафонов. Перший випуск спеціалістів-ливарників у кількості 5 осіб, переведених з інших спеціальностей, відбувся у 1928 році.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 4 доктора технічних наук, 1 кандидат технічних наук, 1 доктор філософії; 4 співробітника мають звання професора.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 9 з 9
  • Ескіз
    Документ
    Зміцнення поверхневих шарів сталі 40X методом низькотемпературної нітроцементації
    (ТОВ "Планета – Принт", 2015) Костик, Катерина Олександрівна; Костик, Вікторія Олегівна; Долженко, А. С.
  • Ескіз
    Документ
    Зміцнення поверхневих шарів сталей методами ХТО в порошкових макро- та нанодисперсних середовищах
    (ТОВ "Планета – Принт", 2015) Костик, Катерина Олександрівна; Костик, Вікторія Олегівна; Нікіфорова, С. В.
  • Ескіз
    Документ
    Склад для азотування сталевих та титанових виробів
    (ДП "Український інститут промислової власності", 2009) Костик, Вікторія Олегівна; Літус, Катерина Олександрівна
    Склад для азотування сталевих та титанових виробів, що включає меламін, який відрізняється тим, що він додатково містить фтористий натрій при наступному співвідношенні компонентів, мас. %: меламін 97-95, фтористий натрій 3-5.
  • Ескіз
    Документ
    Низькотемпературна нітроцементація сталі 40Х в порошковому середовищі
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2014) Долженко, А. С.; Костик, Вікторія Олегівна; Костик, Катерина Олександрівна
  • Ескіз
    Документ
    Склад для борування сталевих виробів
    (ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2017) Акімов, Олег Вікторович; Костик, Катерина Олександрівна; Костик, Вікторія Олегівна
    Склад для борування сталевих виробів містить аморфний бор, тетрафтороборат калію, нітрид бору і доломіт, при наступному співвідношенні компонентів, мас. %: аморфний бор 65-85 тетрафтороборат калію 5-10 нітрид бору 5-20 доломіт 5-15.
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб поверхневого зміцнення титанових сплавів
    (ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2017) Акімов, Олег Вікторович; Костик, Катерина Олександрівна; Костик, Вікторія Олегівна
    Спосіб поверхневого зміцнення титанових сплаві включає насичення поверхневих шарів компонентами боровмісного середовища, до складу якого входить боровмісна речовина та активатор, і нагрівання. Насичення поверхневих шарів здійснюють компонентами боровмісного середовища, яке складається з аморфного бору і фториду літію.
  • Ескіз
    Документ
    Моделювання глибини боридного шару легованої сталі при насиченні з нанопасти
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2014) Костик, Катерина Олександрівна; Костик, Вікторія Олегівна
  • Ескіз
    Документ
    Моделювання глибини боридного шару сталі 4Х5МФС при зміні тривалості борування по нанотехнології
    (2014) Костик, Катерина Олександрівна; Костик, Вікторія Олегівна
    Отримана модель глибини боридного шару при заданій температурі при зміні тривалості часу борування легованої сталі по нанотехнології, яка спрямована на скорочення тривалості хіміко-термічної обробки при одержанні високоякісних дифузійних шарів, які забезпечують необхідні експлуатаційні властивості виробів. Модель отримана знаходженням рівняння апроксимації з використанням метода найменших квадратів та матричного підходу до регресивного аналізу.
  • Ескіз
    Документ
    Порівняльний аналіз впливу газового та іонно-плазмового азотування на зміну структури і властивостей легованої сталі 30Х3ВА
    (НТУ "ХПІ", 2014) Костик, Катерина Олександрівна; Костик, Вікторія Олегівна
    Метою роботи є вивчення структури і властивостей плунжерів з легованої сталі 30Х3ВА після газового та іонно-плазмового азотування. В порівнянні з газовим азотуванням іонно-плазмове азотування забезпечує: скорочення тривалості обробки 5–10 разів, як за рахунок скорочення часу нагріву і охолодження садки, так і за рахунок зменшення часу ізотермічної витримки; зниження крихкості зміцненого шару; скорочення витрат робочих газів в 20–100 разів; скорочення витрат електроенергії в 1,5–3 разів; виключення операції депасивації; зниження деформації, що виключає фінішне шліфування; простоту й надійність екранного захисту від азотування незміцнюємих поверхонь; покращення санітарно-гігієнічних умов виробництва. Іл.: 19. Библіогр.:18. назв.